Ухвала

від 10.01.2017 по справі 757/847/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/847/17-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі - Бажан О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві поданням Заступника начальника Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т. І. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталпорт ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

05.01.2017 до суду надійшло вказане подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 - керівника боржника юридичної особи ТОВ Капіталпорт , посилаючись на невиконання останнім зобов'язань перед стягувачем ТОВ ФРОНТА у виконавчому провадженні № 51964203, передане судді для розгляду 06.01.2017.

У судове засідання державний виконавець не з'явився, про розгляд подання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. У прохальній частині подання просив заяву розглянути без участі державного виконавця.

Суд, вивчивши подання, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що у задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.

Подання мотивується тим, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 51964203 по виконанню наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/732/16 від 08.08.2016 щодо стягнення боргу з ТОВ Капіталпорт на користь ТОВ ФРОНТА у розмірі 1845017,94 грн., яке розпочато на підставі постанови заступника начальника Відділу Заєць Т. І. від 18.08.2016.

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував свої вимоги тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішень: накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, накладено арешт на кошти боржника, виставляються платіжні вимоги на списання коштів, здійснюється перевірка майнового стану боржника, коштів для на рахунках недостатньо; сільськогосподарські засоби, машини та інша техніка за боржником не зареєстрована, вимоги державного виконавця щодо термінового виконання проігноровані. Таким чином, зроблено висновок, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань за судовим рішенням про стягнення суми заборгованості.

Положенням цивільного процесуального закону, а саме ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

При цьому частиною 2 вказаної статті передбачено імперативну норму, якою встановлено, що суд розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, право державного виконавця, приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Вирішуючи питання про задоволення подання, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Відділу Заєць Т. І. від 18.08.2016 відкрито виконавче провадження № 51964203 по виконанню наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/732/16 від 08.08.2016 щодо стягнення боргу з ТОВ Капіталпорт на користь ТОВ ФРОНТА у розмірі 1845017,94 грн., на підставі поданої заяви стягувача /а. с. 6, 7, 8-9/.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - керівником ТОВ Капіталпорт (код ЄДРПОУ 39019160) з 20.06.2014 є ОСОБА_2 /а. с. 23-28/.

25.08.2016 у порядку примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію якої направлено реєструючим установам до виконання /а. с. 12-13/.

Згідно відповіді ДФС України, за боржником рахується відкритий рахунок в AT УКРБУДІНВЕСТБАНК (код МФО 380377), 05.09.2016 винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 51964203, копію якої направлено до банку до виконання /а. с. 14, 18, 19/.

08.09.2016 до банку направлено платіжну вимогу щодо примусового списання коштів з рахунку боржника. Згідно відповіді ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк № 1928 від 16.09.2016 встановлено, що постанова державного виконавця про арешт коштів боржника прийнята до виконання, кошти на рахунку боржника - відсутні /а. с. 19/.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек № 69427870 встановлено, об'єкти нерухомого майна за боржником зареєстрованими не значаться /а. с. 10-16/.

30.09.2016 на адресу керівника боржника ТОВ Капіталпорт направлено виклик, для відібрання пояснень стосовно невиконання рішення суду, за адресою реєстрації підприємства - м. Київ, вул. Предславинська, 39, та адресою керівника - АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, проте дані листи повернулись до Відділу за закінченням встановленого строку зберігання.

23.09.2016 на адресу банку повторно направлено платіжну вимогу щодо примусового списання коштів, яка повернулась 04.10.2016 до Відділу без виконання / зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

03.10.2016 за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 39 державним виконавцем здійснено вихід в результаті якого встановлено - ТОВ КАПІТАЛПОРТ за даною адресою не знаходиться, майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє /а. с. 29/.

07.11.2016 надійшла відповідь з Державної міграційної служби, з якої встановлено, що ОСОБА_2 документований паспортом для виїзду за межі України серії НОМЕР_1 від 13.12.2011.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п.5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК України, наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання .

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, з доданих до подання доказів не вбачається, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання.

Також суду не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, що боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця, або доказів, які дають підстави вважати, що боржник має намір ухилитися від виконання виконавчого напису шляхом залишення території України.

При цьому, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державним виконавцем не надано доказів стосовного того, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження, доказів отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, копії постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, отримання виклику до державного виконавця, доказів ухилення боржника від виконання рішення суду та вимог державного виконавця, доказів того, що останнім вчинено всі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження спрямовані на погашення боржником суми боргу.

Відтак, вбачається, що державним виконавцем залишився недоведеним факт ухилення боржника від виконання визначеного зобов'язання, викладені у поданні обставини не підтверджено письмовими доказами, висновок про умисне ухилення від виконання зобов'язань перед стягувачами є передчасним.

У своєму поданні державний виконавець послався на те, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується, на його думку, рекомендованим повідомленням, копія якого додана до подання. Проте з таким висновком суд не погоджується, оскільки з вказаної копії неможливо встановити, яке вкладення мав конверт: які саме процесуальні документи були направленні боржникові або про які виконавчі дії він повідомляється засобами поштового зв'язку /а. с. 38/.

Крім того, встановлено, що складений державним виконавцем акт від 03.10.2016, за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 39, є неналежним доказом, оскільки складений лише самим державним виконавцем без участі понятих, залучення яких є обов'язковим відповідно до ч. 2 ст. 22 Про виконавче провадження , відповідно до якої присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Зазначена норма Закону державним виконавцем не дотримана, оскільки виконавча дія здійснювалася без участі понятих, у присутності іншого державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ Боголей І. Ю., яка до того ж не засвідчила своїм підписом в акті здійснення виходу за вказаною адресою /а. с. 29/.

Окрім того, за змістом ст. 377-1 ЦПК України, вирішення питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Подання Заступника начальника Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Т. І. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталпорт ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Литвинова