Рішення

від 05.01.2017 по справі 335/9105/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9105/16-ц 2/335/192/2017

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Апаллонової Ю.В., при секретарі Кудряшовій Ю.І., за участю: представника позивача Зирянової А.В., представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

ПАТ Укрсоцбанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Обчислювальний центр Запоріжбуд про стягнення боргу за кредитним договором, в якому зазначив, що 13 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , був укладений Договір кредиту № 170М/06. Згідно Договору кредиту Банк надав, а ОСОБА_4 отримала грошові кошти у сумі 150000,00 доларів США зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 12.09.2016 р.

У позові зазначав, що за умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику у строкове платне користування (кредит) грошові кошти в сумі 150 000 дол. США, зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном погашення до 12.09.2016 року. Отримання коштів підтверджується випискою із рахунку.

З метою забезпечення Позичальником виконання зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, сторонами укладено договори поруки з фізичною та юридичною особами.

Зокрема, 13 вересня 2006 року між Банком, Позичальником та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 170М/06/2п, за умовами якого поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.

Також, 13 вересня 2006 року між Банком, Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Обчислювальний центр Запоріжбуд (ЄДРПОУ 01241734) було укладено Договір поруки № 170М/06/1п , за умовами якого поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.

У подальшому Додатковими угодами до Кредитного договору та Договору поруки 1 сторонами вносились зміни щодо умов та порядку погашення кредитної заборгованості тощо, про що свідчать підписи та печатки сторін договорів. Таким чином, всі сторони погодилися з обсягом прав та обов'язків, визначених договорами. Зокрема, 22 квітня 2010 року Додатковою угодою № 3 до Кредитного договору сторонами було встановлено сплату 14,76 % річних за користування кредитом із встановленням кінцевого строку для його погашення - 12.09.2021 (включно).

За умовами Кредитного договору, Позичальник зобов'язався своєчасно повернути Кредит та сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також виконувати належним чином інші умови Кредитного договору.

В порушення умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України, Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, а саме: не здійснює своєчасне погашення Кредиту та процентів за користування ним, не сплачує Позивачу пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань щодо сплати Кредиту та процентів, що підтверджується детальним Розрахунком заборгованості від 04.08.2016 р.

Як вбачається з Розрахунку заборгованості станом на 04.08.2016 р. загальна сума заборгованості Позичальника перед Банком за Кредитним договором складає у валюті кредиту 279 291,53 дол. США , що в еквіваленті у гривні становить 6 930 900,94 грн. (шість мільйонів дев'ятсот тридцять тисяч дев'ятсот гривень 94 копійки), сума заборгованості за кредитом - 110 492,89 доларів США, що в еквіваленті становить 2 741 992.44 грн., Сума заборгованості за відсотками 105 559.41 доларів США, що в еквіваленті становить 2 619 563.12 грн, Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 20 777.29 доларів США, що в еквіваленті становить 515 609.50 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 42 461.94доларів США, що в еквіваленті становить 1 053 735.88 грн..

Відповідачі не виконують умов кредитного договору і договорів поруки, тому позивач просить суд стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Обчислювальний центр Запоріжбуд , заборгованість за Кредитним договором № 170М/06 від 13 вересня 2006 року у валюті кредиту 279 291,53 дол. США, що в еквіваленті у гривні за курсом НБУ станом на 04.08.2016р. становить 6 930 900,94 грн. Стягнути судові витрати на загальну сплачену суму судового збору - 103 963,52 грн. в рівних частках.

Ухвалою суду від 05.01.2017 року провадження по справі в частині вимог до ТОВ Обчислювальний центр Запоріжбудзакрито закрито.

У судовому засіданні представник банку позов підтримала на підставах, зазначених у позові.

Представник ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 згодна частково, суму боргу визнає частково, просить застосувати строк позовної давності, з позовом до ОСОБА_4 не згодна, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.559 ЦК України, порука поручителя припинена. Суду надані письмові пояснення, розрахунки та відповідні заперечення

Представник ТОВ Обчислювальний центр Запоріжбуд проти позову заперечують, у своїх письмових і усних запереченнях зазначають, що порука припинена.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважаєпозов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що 13 вересня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є ПАТ Укрсоцбанк та позичальником ОСОБА_5 (ідентиф.номер НОМЕР_1) укладено Договір кредиту № 170М/06.

За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику у строкове платне користування (кредит) грошові кошти в сумі 150 000 дол. США, зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном погашення до 12.09.2016 року. Отримання коштів підтверджується випискою із рахунку.

Згідно п.п. 1.1. Договору кредиту встановлено, що погашення Кредиту здійснюється згідно графіку, що міститься у Додатку № 1 до Кредитного договору, і є невід'ємною складовою частиною Кредитного договору, та кінцевим терміном повернення заборгованості до 12.09.2016 року.

Відповідно до умов п.п. 2.5. Договору кредиту сплата Позичальником кредиту і процентів Кредитору здійснюється у валюті кредиту щомісячно, до 15.00 в день (на дату), на яку припадає погашення кредиту та процентів, згідно графіку.

27 жовтня 2008 року було укладено Додаткову угоду №1 до Договору кредиту № 170М/06 від 13.09.2006 року, згідно із якою було встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 14.5 процента річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 12.09.2016 р.

13 квітня 2009 року було укладено Додаткову угоду №2 до Договору кредиту № 170М/06 від 13.09.2006 року, згідно із якою було викладено Додаток 1 до Кредитного договору в новій редакції.

22 квітня 2010 року було укладено Додаткову угоду №3 про внесення змін до Договору кредиту № 170М/06 від 13.09.2006 року .

Відповідно п.1 Додаткової угоди №3 підтверджується залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення Додаткової угоди №3 у розмірі 110 492,89 доларів США, залишок заборгованості за нарахованими процентами 4385,55 доларів США.

Відповідно п. п. 2.1. п.2 Додаткової угоди №3 встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 14.76 % річних.

Відповідно п. п. 2.2. п. 2 Додаткової угоди встановлено кінцевий термін повернення кредитної заборгованості за Кредитним договором до 12.09.2021 року (включно).

Відповідно п. п. 2.3 п.2 Додаткової угоди №3 встановлено, що погашення залишку кредитної заборгованості здійснюється до 05 числа (включно) кожного місяця, згідно графіку.

Умови щодо сплати кредиту та відсотків в строк, передбачений Договором кредиту не виконується відповідачем.

Відповідно до п. 3.3.4 Кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язалась сплачувати платежі в рахунок погашання кредиту та нарахованих процентів в строки та в розмірі передбачені п.п. 1.1., 2.5 Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.3.6 Кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язалась повернути Кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п. 1.1. Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.3.16 Кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язалась достроково повернути кредит, нараховані проценти та сплатити можливі штрафні санкції у випадках, визначених п. 2.8.3, 3.2.4. 4.5, 5.4 Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.5 Кредитного договору у разі невиконання Позичальником обов'язків визначених п. п. 3.3.2- 3.3.16 Кредитного договору, порушення Позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених п. 1.3 Кредитного договору, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно, Позичальник зобов язаний не пізніше наступного робочого дня за днем порушення зобов'язання, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, та нараховані штрафні санкції.

Після повного погашення Позичальником заборгованості за кредитом, процентами та можливими штрафними санкціями дія Кредитного договору припиняється.

Згідно умов п. 4.2. Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником строків платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів, згідно графіку, та визначених п.п. 1.1.. 2.5., 2.8.З., 3.2.4.. 3.3.4.. 3.3.6., 4.5 Кредитного договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1 процент в валюті кредиту, вказаний п.1.1. Кредитного договору, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. п. 1.3.3 п. 1.3 Кредитного договору в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, 13.09.2006 року між Банком, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки № 170М/06/2п

Згідно п. 1.1. Договору поруки передбачено що Поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п. п. 3.1.2 п. 3.1. Договору поруки поручитель зобов'язаний у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

27 жовтня 2008 року було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поруки № 170М/06/2п п від 13.09.2006 року, згідно із якою було встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 14,5 процента річних.

13 квітня 2009 року було укладено Додаткову угоду №2 до Договору поруки № 170М/06/2п від 13.09.2006 року, згідно із якою було викладено п. п. 2.1.2. Договору поруки в наступній редакції: 2.1.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному Договором кредиту й також додатковими угодами про внесення змін (доповнень) до Договору кредиту, згідно з якими буде змінюватись розмір процентної ставки .

22 квітня 2010 року було укладено Додаткову угоду №3 до Договору поруки № 170М/06/2п від 13.09.2006 року, згідно із якою п.п. 2.1.1 Договору поруки було викладено в наступній редакції:

2.1.1. повернення кредиту в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів з графіком погашення відповідно до умов Договору кредиту та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 12.09.2021 року, а також дострокового повернення у випадках, передбачених Договором кредиту .

"2.3. встановити, що ппогашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з дати укладання Договору, здійснюється до 05 числа (включно) кожного місяця".

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України передбачено що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Вимоги позивача законні та обгрунтовані, проте суд задовольняє їх частково, з наступних підстав:

Поряд з установленим строком дії договору сторони встановили і строки виконання ОСОБА_5 окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Згідно поданому позивачем розрахунку, ОСОБА_5 припинила повернення чергової частини кредиту 27 травня 2009 року, а процентів 28 жовтня 2011 року.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Строк виконання ОСОБА_5 кожного щомісячного зобов'язання, згідно частині 3 статті 254 Цивільного кодексу України, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки умовами Кредитного договору сторонами передбачено окремі самостійні зобов'язання щодо повернення боржником позики щомісячно частинами, то при неналежному виконанню ним цих зобов'язань позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, за умовами договору 05 числа кожного місяця.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частині 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовні вимоги пред'явлені до ОСОБА_5 у серпні 2016 року. Тому, представник ОСОБА_5 заявила про застосування позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно частині 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки умовами договору, укладеного сторонами встановлені окремі самостійні зобов'язання, то право Позивача вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13, від 19.03.2014 року у справі № 6 - 20цс14 ,від 18.06.2014 року у справі № 6 - 61 цс14, які згідно статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковими для суддів.

Про порушення свого права позивач дізнався 06 червня 2009 року, післянесплати ОСОБА_5 чергової частини кредиту і 06 листопада 2011 року післянесплати ОСОБА_5 чергової сплати процентів.

При цьому позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права лише у серпні 2016 року, тобто, за межами встановленого строку позовної давності як по стягненню заборгованості по процентах, інших платежах, так і по основній сумі кредиту.

Відповідно до пункту 31. Постанови Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30.03.2012 зі змінами, внесеним Постановою того ж суду № 7 від 07.04.2014 року при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів , яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У зв'язку із цим та, враховуючи, що Цивільний кодекс України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення Цивільного кодексу про позовну давність.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а стаття 27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі, та зобов'язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з тим, що дію Кредитного договору ще не припинено, тому, позивач має право лише на часткове задоволення своїх вимог, а саме: у частині заборгованості за кредитом і процентами в межах трирічного строку позовної давності і за пенею в межах однорічного строку позовної давності.

Під час судового розгляду представником позивача розраховано суму боргу із урахуванням трирічного та однорічного строку позовної давності (пеня), з якою представник ОСОБА_5 погодилася в частині суми заборгованості за відсотками (період 06.08.2013-03.08.2016) - 49 560.48 доларів США, що еквівалентно 1 229 893.29 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 20 777.29 доларів США, що еквівалентно 515 609.50 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків - 17 869.65 доларів США, що еквівалентно 443 453.32 грн.

При цьому сума заборгованості за кредитом 110492.89 доларів США обрахована позивачем без урахування строків позовної давності, отже з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, має бути стягнута з урахуванням цього строку у розмірі 64995,70 доларів США.

Отже, з урахуванням зазначеного та строків позовної давності станом на 04.08.2016 р. сума боргу ОСОБА_6 складає: 153 203, 12 доларів США (сто п'ятдесят три тисячі двісті три долара США 12 центів) що в еквіваленті у гривні за курсом НБУ становить 3801888,62 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 64995,70 доларів США, заборгованість за відсотками 49 560, 48доларів США.; пеня за кредитом 20777.29 доларів США; пеня за відсотками 17 869,65 доларів США.

Що стосується поруки ОСОБА_4 то суд приходить до наступного: відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно пункту 7.3. Договору поруки, порука припиняється з остаточним виконанням сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, Договором поруки не визначено строк його дії, так як не зазначена кінцева дата дії договору - число, місяць, рік.

Як вбачається з розрахунку Позивача ОСОБА_5 припинила повернення чергової частини кредиту 27 травня 2009 року, а процентів - 28 жовтня 2011 року.

Відповідно до статей 1050,1054 Цивільного кодексу України, ПАТ Укрсоцбанк отримав право вимагати дострокового повернення залишку кредиту та сплати процентів як від позичальника, так і від поручителя, у день несплати чергового платежу за договором згідно до графіку (тобто з моменту настання строку погашення чергового платежу 05.06.2009 року), тобто з 06 червня 2009 року.

Таке право Позивача передбачено пунктом 3.1.1. Договору поруки та пунктом 3.2.4. Кредитного договору.

Між тим, Позивач не реалізував своє право вимагати дострокового повернення залишку кредиту та сплати процентів від позичальника та поручителів ні 06 червня 2009 року, ні надалі протягом шести місяців.

Позивач надіслав вимоги Відповідачу лише 12 лютого 2015 року, а звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості лише у серпні 2016 року. Так як Договором поруки не визначено строк його дії, а право на пред'явлення вимоги про дострокове повне повернення кредиту та сплати процентів виникло у Позивача 06 червня 2009 року, і він мав право пред'явити до поручителя вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором лише у строк до 06 грудня 2009 року, тобто протягом шести місяців, до припинення поруки.

Але, ні вимоги, ні позову у строк до 06 грудня 2009 року Позивач до поручителя не надсилав і не пред'являв. Таким чином, порука, яка встановлена договорами поруки, припинена з 06 грудня 2009 року. Вимоги до поручителя Позивач заявив у серпні 2016 року, а отже, строки, окреслені у частині 4 статті 559 Цивільного кодексу України, а саме: шість місяців, щодо припинення поруки, сплили.

Таку ж правову позицію висловив Верховний суд України у своїй Постанові № 6 - 53 цс 14 від 17.09.2014 року. Згідно частині 1 статті 360 - 7 Цивільного процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України,

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з Рішеннями Верховного суду України.

Відповідно до Правових позицій, які висловлені Верховним Судом України у Постанові від 17,09.2014 року у справі № 6 - 53 цс 14, якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в Постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14 і в постанові по справі № 6-14ц/14 від 19.03.14 року.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 13 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

З огляду на ті обставини, що порука ОСОБА_4 припинилася, підстав для стягнення з неї заборгованості немає, і у позові до ОСОБА_4 слід відмовити.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 27, 57- 61,88, 212-215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1 АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, б. 29, Ідентифікаційний код: 00039019 рах. № 2909015013005 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023) заборгованість за Кредитним договором № 170М/06 від 13 вересня 2006 року у валюті кредиту - 153 203, 12 доларів США (сто п'ятдесят три тисячі двісті три долара США 12 центів) що в еквіваленті у гривні за курсом НБУ становить 3801888,62 грн. (три мільйони вісімсот одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім гривень 62 копійки) з яких: заборгованість за кредитом - 64995,70 доларів США, заборгованість за відсотками 49 560, 48доларів США.; пеня за кредитом 20777.29 доларів США; пеня за відсотками 17 869,65 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк судовий збір у сумі 57023,98 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Суддя: Ю.В. Апаллонова