Ухвала

від 10.01.2017 по справі 177/8/17

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/8/17

Провадження № 2/177/507/17

У Х В А Л А

Іменем України

10.01.2017

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05 січня 2017 року звернувся до суду з зазначеною заявою та просив суд встановити факт, що він, ОСОБА_1, постійно проживав на час відкриття спадщини за адресою: вул. Шевченка, 1, с. Новоіванівка, Криворізького району, Дніпропетровської області, зі спадкодавцем ОСОБА_2, померлим 03 вересня 2011 року.

Крім того, позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований за вищевказаною адресою, який складається з житлового будинку А-1 житловою площею 21,7 кв.м, загальною площею 40,6 кв.м., сіней А, літньої кухні Б, гаражу В, та Г , вбиральні Д, погребу Е, сараю З, водопроводу І, огорожі № 1, воріт № 2, на земельну ділянку площею 6,49 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221882000-01-001-1113, розташовану на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 03 вересня 2011 року.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, через невідповідність вимогам ст. 121 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ Про судовий збір , в редакції чинній на момент звернення позивача до суду, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. 26 до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Однак, всупереч вище вказаним положенням закону, позивач звертаючись до суду з позовною заявою немайнового характеру (встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини) та майнового характеру (визнання права власності) надає до суду дублікат, а не оригінал квитанції від 25 серпня 2016 року на суму 551,20 грн. та квитанцію від 25 грудня 2016 року у розмірі 929,03 грн., отже судовий збір за позовну заяву з вимогою немайнового характеру підлягає доплаті у розмірі 551,20 грн. за наступними реквізитами: рахунок 31216206700097, одержувач Державний бюджет Криворізький район 22030101, код ЄДРПОУ 38032070, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, призначення платежу судовий збір по справі

Крім того, в обґрунтування заявлених вимог позивач не надає відомості з нотаріальної контори про наявність, або відсутність спадкоємців, які зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлого 03 вересня 2011 року, а також про те, чи була прийнята спадщина після його смерті, чи видавалось кому-небудь свідоцтво про право на спадщину.

Позивач до матеріалів справи не надає інформаційну довідку з Єдиного спадкового реєстру заповітів/спадкових договорів про наявність чи відсутність заповіту від імені ОСОБА_2, померлого 03 вересня 2011 року, складеного за його життя та дані щодо внесення змін до заповіту, його скасування.

Також, позивач до матеріалів справи не надає інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про наявність або відсутність реєстрації спадкової справи після смерті ОСОБА_2, померлого 03 вересня 2011 року (спадкової справи та виданого на цій підставі свідоцтва про право на спадщину), що впливає на коло осіб по справі, тому вказаний недолік підлягає усуненню.

Крім того, позивач до матеріалів справи не надає оригінал постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак до позовної заяви надає постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій підставою відмови вказано пропуск позивачем строку для прийняття спадщини, тому неможливо встановити, який спір виник з приводу встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем, чи звертався позивач до нотаріуса з цього приводу, чи отримував відмову, що впливає на вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: