Справа № 127/25419/16-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.01.2017 року
Вінницький міській суд Вінницької області
в складі: головуючого Бар'яка А.С.,
за участі секретаря Шмирової О.М.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №3 Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначивши, що 26.05.2016 року він був прийнятий на роботу в БО БТ Скеля Спасіння юрисконсультом. Під час роботи йому не виплачувалася заробітна плата, не оплачувалися лікарняні листки непрацездатності. Листом ГТУЮ у Вінницькій області від 28.10.2016 позивачу було повідомлено про перемогу у конкурсі на вакансію державної служби, та надано термін до 04.11.2016 року надати трудову книжку для призначення на посаду. На звернення позивача до президента БО ОСОБА_2 з вимогою звільнення, остання відмовилася видати трудову книжку та внести запис про звільнення через особисту образу. В зв'язку з відмовою в отриманні заяви про звільнення керівником БО, позивач подав відповідну заяву поштою цінним листом з описом, яку було отримано 31.10.2016 року. Також ним було подано через пошту цінним листом заяву про надання наказу про звільнення та належно заповненої трудової книжки, проте даний лист відповідач не отримує. Позивач зазначає, що перебуваючи на роботі в БО БТ Скеля Спасіння йому за період з 26.05.2016 року по 02.11.2016 року заборговано заробітну плату в розмірі 7948,90 грн. Також позивач вважає, що йому належить виплатити компенсацію за невикористану відпустку за відповідний відпрацьований період з 26.05.2016 року по 02.11.2016 року (5місяців і 8днів) в розмірі 642,95 грн., а тому позивач вважає, що порушені його права, в силу чого, просить суд: зобов'язати керівника БО БТ Скеля Спасіння ОСОБА_2, вручити йому наказ про звільнення відповідно заяви від 31.10.2016 року; зобов'язати керівника БО БТ Скеля Спасіння ОСОБА_2 внести відповідний запис в трудову книжку позивача про звільнення з роботи згідно заяви, за статтею 39 КЗпП України та видати її на руки; визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2, щодо не звільнення своєчасно ОСОБА_1 з роботи як такого, що переміг в конкурсі на вакантну посаду та приймаюся на роботу; стягнути з БО БТ Скеля Спасіння на користь позивача не виплачену заробітну плату в сумі 7948,90 грн.; зобов'язати відповідача погасити повністю заборгованість по єдиному соціальному внеску на заробітну плату позивача, через Вінницьку ОДПІ ДФС України; стягнути з відповідача компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 642,95 грн.; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня фактичного виконання рішення суду з розрахунку 58,27 грн. за кожен день затримки розрахунку, видачі наказу про звільнення та трудової книжки.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, повідомлення про причини своєї неявки та заяву про розгляд справи за їх відсутності суду не надіслав, в силу чого, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, що регламентується ч. 4 ст. 169 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, взявши до уваги відсутність заперечення з боку позивача про можливий заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтувавши їх обставинами, викладеними в позовній заяві.
Суд вивчивши матеріали справи, визначив, встановив та дослідив слідуючі докази, обставини та відповідні правовідносини:
Зміст наказу (розпорядження) № 1к від 25.05.2016 року, виданий керівником БО БТ Скеля спасіння ОСОБА_2, вказує, що ОСОБА_1 було прийнято на посаду юрисконсульта з 26 березня 2016 року з окладом 1500 грн., надбавка за ненормований робочий день 1%. ОСОБА_1 з наказом ознайомлений, про що свідчить наявність його особистого підпису. (а.с. 4).
Зміст довідки б/н від 14.06.2016 року, виданою та засвідченою відповідною печаткою та особистим підписом президента БО БТ Скеля спасіння ОСОБА_2, вказує, що ОСОБА_1 обіймає посаду юрисконсульта в Благодійній організації БТ Скеля Спасіння з 26.05.2016 року згідно наказу № 1к від 25.05.2016 року, при цьому дана довідка містить зазначення наступної адреси Благодійного товариства Скеля Спасіння : м. Вінниця, а/с 8101. (а.с. 34).
Відповідно до заяви про звільнення з роботи від 31.10.2016 року, ОСОБА_1 звертався до президента БО БТ Скеля спасіння з проханням звільнити його з роботи за ст. 39 КЗпП України з 02.11.2016 року, та видати належним чином оформлену трудову книжку, у зв'язку з перемогою у конкурсі на зайняття вакантної посади держслужби у ГТУЮ у Вінницькій області та враховуючи порушення трудового законодавства в частині невиплати заробітної плати, відмови від отримання його лікарняних листів для оплати. Дану заяву позивач відправив за допомогою поштового зв'язку, що підтверджує відповідний опис поштового вкладення, при цьому згадане поштове відправлення було направлено за адресою: м. Вінниця-50, а/с 8101, та було отримано адресатом ОСОБА_2 - 08.11.2016 року, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 5, 7, 8).
Копія листа Головного територіального управляння юстиції у Вінницькій області № 8/2090-16 від 28.10.2016 року, зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено, що для його працевлаштування на посаду провідного спеціаліста відділу з питань банкрутства, на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3, необхідно у термін до 04.11.2016 року надати до відділу кадрової роботи та державної служби трудову книжку для оформлення наказу про призначення (а.с. 6).
Заява ОСОБА_1, адресована 21.11.2016 року президенту БО БТ Скеля спасіння ОСОБА_2, вказує, що ОСОБА_1 просив терміново надати поштою на вказану адресу рекомендованим листом належно завірену копію наказу про звільнення від 02.11.2016 року з роботи та трудову книжку із відповідним записом. (а.с. 35).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу № 5293 від 01.11.2016 року, наданих Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці, зазначено, що сума заробітку для зарахування пенсії ОСОБА_1 за 2016 рік страхувальника Благодійне товариство Скеля спасіння код: 39362803 - становила 1060,00 грн., яка була сплачена лише за червень місяць 2016 року за 30 днів стажу. (а.с. 9).
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
При ухваленні даного рішення, суд керується виключно тими доказами, що є в матеріалах справи, оскільки неявка представника відповідача в судове засідання унеможливлює суд реалізувати повноваження в порядку ч. 4 ст. 10 ЦПК України та роз'яснити сторонам про надання додаткових належних та допустимих доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Норма ст. 47 КЗпП України визначає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Стаття 116 КЗпП України вказує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Зміст ст. 117 КЗпП України зазначає, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При ухваленні рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду України, закріплену в Постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 року по справі 6-144ц13, де зазначено, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
За даних обставин, враховуючи порушення відповідачем трудового законодавства, яке призвело до не звільнення позивача з роботи 02.11.2016 року, оскільки заява позивача про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу у зв'язку з прийняття його на роботу за конкурсом до іншої установи, що відповідає вимогам ст. 38 КЗпП України, при цьому порушення відповідачем трудового законодавства призвело до часткової невиплати позивачу заробітної плати в період з 26.05.2016 року по 02.11.2016 року, а також призвело до невиплати позивачу належних йому сум при звільненні, які не виплачені і до цього часу, що, з врахуванням правової позиції Верховного Суду України відносно таких правовідносин, спричиняє настання наслідків, прописаних в нормі ч. 1 ст. 117 КЗпП України, які передбачають виплату працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з огляду на розмір середнього заробітку позивача, що згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 та розмір зарплати позивача (враховуючи надані суду докази заробітної плати), яка становить 1500 грн. 00 коп. за 24 робочих дні, беручи до уваги те, що позивачу було виплачено в червні місяці заробітну плату в розмірі 1060 грн. 00 коп., що підтверджується відомостями з форми ОК-5 (а.с. 9), в силу чого суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, із визнанням протиправної бездіяльності керівника відповідача ОСОБА_2 щодо не звільнення 02.11.2016 року з роботи позивача згідно його заяви про звільнення; з зобов'язанням керівника відповідача звільнити позивача з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, внісши відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1, видавши йому трудову книжку та копію наказу про звільнення; з стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з 26.05.2016 року по 02.11.2016 року в розмірі 6877 грн. 50 коп. (1500 х 4(липень - жовтень) + 440 (недоплата за червень) + 312,50 (за 5 днів травня) + 125 (за 2 дні листопада)); зі стягненням з відповідача на користь позивача 642 грн. 95 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку та 3125 грн. 00 коп., що становить середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.11.2016 року по 04.01.2017 року (дата ухвалення рішення); з зобов'язанням керівника відповідача сплатити до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці заборгованість зі сплати страхового внеску відносно ОСОБА_1 ОСОБА_4 за період з 26.05.2016 року по 02.11.2016 року, відмовивши в задоволенні іншої частини позовних вимог, звернувши увагу позивача на те, що в даних правовідносинах чинним трудовим законодавством не передбачено можливості стягнення 3% річних за затримку виплат, як те зазначено в позовних вимогах позивача, розподіливши судові витрати згідно вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного та ст.ст. 38, 47, 116, 238 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння на користь ОСОБА_1 6877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп., що становить заборгованість по заробітній платі за період з 26.05.2016 року по 02.11.2016 року.
Стягнути з Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння на користь ОСОБА_1 642 (шістсот сорок дві) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп., що становить компенсацію за невикористану щорічну відпустку.
Стягнути з Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння на користь ОСОБА_1 3125 (три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 00 коп., що становить середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.11.2016 року по 04.01.2017 року.
Зобов'язати керівника Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння , ідентифікаційний код юридичної особи: 39362803, сплатити до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці заборгованість зі сплати страхового внеску відносно ОСОБА_1 за період з 26.05.2016 року по 02.11.2016 року.
Зобов'язати керівника Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння , ідентифікаційний код юридичної особи: 39362803, звільнити з роботи ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України, внісши відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1, з послідуючою видачею трудової книжки та копії наказу про звільнення ОСОБА_1
Визнати протиправною бездіяльність керівника Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння , ідентифікаційний код юридичної особи: 39362803, ОСОБА_2 щодо не звільнення 02.11.2016 року з роботи ОСОБА_1 згідно його заяви про звільнення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Благодійної організації Благодійне товариство Скеля Спасіння , ідентифікаційний код юридичної особи: 39362803, на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Копію заочного рішення відправити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії з додержанням вимог ст. 229 ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.01.2017 |
Оприлюднено | 16.01.2017 |
Номер документу | 63977053 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Бар'як А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні