Постанова

від 05.01.2017 по справі 805/4759/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2017 р. Справа №805/4759/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10 година 50 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

прокурора - Буяновського В.В.

представника позивача - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області до Відкритого акціонерного товариства Агро-Азов про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

06 грудня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області (далі - позивач або УПФУ) до відкритого акціонерного товариства Агро-Азов (далі - відповідач або ВАТ Агро-Азов ), в якому прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року у сумі 13 549,87 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначив, що ВАТ Агро-Азов є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах її колишнім працівникам.

На час звернення до суду ВАТ Агро-Азов мало заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року і становила 13 549,87 грн.

Посилаючись на п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , прокурор просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 5-10).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, одночасно вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, свого ставлення до заявлених вимог не висловив.

З урахуванням наведеного та на підставі ч. 4 ст. 122, ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засідання прокурор підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив задовольнити позов.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство Агро-Азов (ідентифікаційний код 04634150) зареєстроване як юридична особа 14 серпня 2002 року, про що 04 грудня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 247 120 0000 000302; в стані припинення не перебуває.

Основним видом економічної діяльності ВАТ Агро-Азов є код КВЕД 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур.

Як страхувальник ВАТ Агро-Азов перебуває на обліку в УПФУ за реєстраційним номером 05-46-01-0025.

Ці обставини встановлені на підставі довідки № 046344150 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 12), відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 13-16, 44-46).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював повний робочий день у ВАТ Агро-Азов в період з 17 березня 1982 року по 24 березня 1992 року, з 05 жовтня 1992 року по 25 вересня 1998 року за професією електрогазозварювальника ручного зварювання 4 розряду, що передбачена Списком № 2.

Ці обставини встановлені на підставі виданої ВАТ Агро-Азов довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 травня 2016 року № 01 (а.с. 17, 84).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працював повний робочий день у ВАТ Агро-Азов в період з 28 жовтня 1986 року по 03 травня 2003 року за професією електрогазозварювальника ручного зварювання 4 розряду, що передбачена Списком № 2.

Ці обставини встановлені на підставі виданої ВАТ Агро-Азов довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 травня 2016 року № 03 (а.с. 18, 86).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, працював повний робочий день у ВАТ Агро-Азов в період з 13 грудня 1982 року по 05 вересня 1984 року, з 09 жовтня 1984 року по 04 травня 2003 року за професією тракториста-машиніста, що передбачена п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Ці обставини встановлені на підставі виданої ВАТ Агро-Азов довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 травня 2016 року № 02 (а.с. 19, 85).

ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають на обліку в УПФУ та отримують пенсію, призначену на пільгових умовах за Списком № 2, про що свідчать протоколи про призначення пенсії (а.с. 101-107).

В період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року УПФУ здійснювало нарахування та виплату пенсії цим особам, що підтверджено довідками про розмір призначеної та фактичної отриманої пенсії (а.с. 20-22).

Впродовж згаданого періоду УПФУ складало розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам ВАТ Агро-Азов відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах згідно з п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та надсилало їх на адресу страхувальника (а.с. 23-25, 78, 81).

Проте розрахунки фактичних витрат, надіслані ВАТ Агро-Азов , повернуті на адресу УПФУ з відміткою підприємства поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 79-80, 82).

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених УПФУ, не здійснив.

Внаслідок невиконання ВАТ Агро-Азов обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у страхувальника виникла заборгованість за липень 2016 року у сумі 9 354,88 грн., за серпень 2016 року у сумі 4 194,99 грн, а разом - 13 549,87 грн (а.с. 28).

Існування заборгованості, стягнення якої є предметом спору, підтверджено даними картки особового рахунку страхувальника (а.с. 27, 77, 93).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Ухвалою від 20 грудня 2016 року підтверджена наявність підстав для представництва Маріупольською місцевою прокуратурою № 1 інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області.

З приводу дотримання прокурором строку для звернення до суду, суд відзначає наступне.

Ч. 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону № 1058. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України, не застосовуються.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верхового Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 803/2199/14.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, (постанови від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13, від 10 вересня 2014 року у справі № 21-215а13, від 05 листопада 2014 року у справі № 21-284а13, від 12 листопада 2014 року у справі № 21-386а13, від 07 липня 2015 року у справі № 21-735а15, від 26 січня 2016 року по справі № 818/1603/14 тощо), до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

П. 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п. п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1, пп. 6, 9 п. 4, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України; управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Суд також відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За змістом п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз. 4 п. п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж ст. 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п. п. б - з ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

З огляду на викладене та враховуючи правові позиції Верховного Суду України, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для покладення на підприємство обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, а також посилання відповідача на запровадження в Україні системи недержавного пенсійного страхування.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

П. 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу ВАТ Агро-Азов розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак відповідач відшкодування вказаних витрат в повному обсязі не здійснив.

Суд відзначає, що визначений Законом № 1058 та Інструкцією загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат передбачає обов'язок територіальних органів Пенсійного фонду України надсилати страхувальнику відповідні розрахунку.

Згідно з приписами цих нормативно-правових актів підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ні Закон № 1058, ні Інструкція не покладають на територіальні органи Пенсійного фонду України обов'язок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, в розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Повернення судового збору, сплаченого прокурором у разі звернення до суду в інтересах держави, ні КАС України, ні Закон України Про судовий збір не передбачають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області до Відкритого акціонерного товариства Агро-Азов про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Агро-Азов (ідентифікаційний код 04634150, місцезнаходження: 87442, Донецька обл., Мангушський р-н, с. Портівське, вул. Леніна, буд. 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області (ідентифікаційний код 21983633, місцезнаходження: 87400, Донецька обл., Мангушський р-н, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 72-а) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року у сумі 13 549 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 87 копійок.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

4. Повний текст постанови виготовлений 10 січня 2017 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.