Справа № 289/1815/16-ц
Номер провадження 2/289/90/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2017 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Невмержицького І. М.,
при секретарі Шуба В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Заболотської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивача залишилось спадкове майно, інших спадкоємців на дане майно немає, тому просив суд визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 02.10.2006 року в с. Заболоть, Радомишльського району, Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 2,0809 га (кадастровий номер 1825082900:01:000:0123) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заболотська сільська рада, що належала померлій матері, ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 060433 від 31 липня 2003 року, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 139 від 15.05.2003 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народився 10.04.1979 року в с. Заболоть, Радомишльського р-ну, Житомирської області, де на даний час зареєстрований та проживає - даний факт підтверджує 11-та сторінка паспорта позивача.
Відповідно до мого свідоцтва про народження серії І-ТП № 455048 від 05.05.1979 року, що видане Заболотським сіль-ЗАГС Радомишльського району Житомирської області, батьками позивача є: батько, ОСОБА_3, українець, та мати, ОСОБА_2, українка.
02 жовтня 2006 року померла мати позивач, ОСОБА_2 у віці 66 років в с. Заболоть, Радомишльського району, Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 046835, видане Заболотською сільською радою, Радомишльського району, Житомирської області, 02.10.2006 року.
В шестимісячний строк після смерті матері, ОСОБА_2, позивач як спадкоємець за законом, у відповідності до ст. 1261 ЦК України, подав заяву про прийняття спадщини до Радомишльської державної нотаріальної контори, за результатами якої, нотаріусом було заведено спадкову справу під № 320/2011, вищезазначені факти підтверджує витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 28501921 від 27.10.2011 року. На сьогодні інших спадкоємців немає, так як батько позивача, ОСОБА_3, також помер, що підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 084652 від 04.02.2008 року.
До складу спадкового майна, що залишилося після смерті матері, ОСОБА_4, зокрема всього іншого, входить земельна ділянка площею 2,0809 га (кадастровий номер 1825082900:01:000:0123), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заболотської сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, яка належала померлій ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ
№ 060433 від 31 липня 2003 року, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 139 від 15.05.2003 року.
Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.
Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, позивач як єдиний спадкоємець за законом (ст. 1261 ЦК України) - не має можливості через те, що оригінал вищезазначеного Державного акту є втраченим, що в свою чергу, згідно ЗУ Про нотаріат , є перешкодою для вчинення необхідної нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину.
У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку .
Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
Згідно до п. 23 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси можуть переходити тільки ті права і обов язки, носієм яких був спадкодавець і на момент відкриття спадщини вони не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 209, 213-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1225, 1258, 1261, 1268-1270 ЦПК Українисуд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Заболотської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2, яка померла 02.10.2006 року в с.Заболоть, Радомишльського району, Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 2,0809 га (кадастровий номер 1825082900:01:000:0123) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заболотська сільська рада, що належала померлій матері, ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 060433 від 31 липня 2003 року, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 139 від 15.05.2003 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І. М. Невмержицький
Суд | Радомишльський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2017 |
Оприлюднено | 16.01.2017 |
Номер документу | 63982982 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Радомишльський районний суд Житомирської області
Невмержицький І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні