Рішення

від 13.12.2016 по справі 910/19128/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016Справа №910/19128/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Корзун В.А. - за довіреністю №20/09-1 від 19.09.2016 року;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо внесення змін до установчих документів у зв'язку з виходом позивача із складу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ"

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та:

1) Встановити момент виходу товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ , яке діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду ТРЕТІЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД СКІ недиверсифікованого виду закритого типу зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю СТРИЧКОМ - 01.12.2015 року.

2) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" (державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.11.2016 року

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 року, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, відкладено розгляд справи на 13.12.2016 року.

В судове засідання 13.12.2016 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 21.11.2016 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.12.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 13.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств (ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 80 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами є підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Положенням ч. 2 ст. 83 ЦК України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦК України визначено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ" (далі по тексту - позивач) відповідно до п. 1.4. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" (далі по тексту - відповідач).

04.09.2015 року Загальними зборами учасників ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ" прийнято рішення, яке оформлено протоколом №04/08-2015, про вихід з учасників ТОВ "СТРИЧКОМ".

06.08.2015 року позивачем складено заяву до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ", в якій повідомлялось про його вихід зі складу учасників (засновників) відповідача з 01.12.2015 року. Копія даної заяви міститься в матеріалах справи.

06.08.2015 року позивач надіслав на юридичну адресу відповідача заяву про вихід з товариства, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист (зазначені документи містяться в матеріалах справи).

08.09.2015 року УДППЗ Укрпошта , у зв'язку із закінченням терміну зберігання, листа позивача було повернено.

Проте, відповідачем не було вжито дій щодо скликання позачергових загальних зборів з метою внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, що містилася в установчих документах.

Позивач вказує, що відповідачем порушено його права на вихід зі складу учасників товариства, що стало причиною спору та просить суд прийняти рішення, яким встановити момент виходу зі складу учасників ТОВ СТРИЧКОМ ; зобов'язати ТОВ "СТРИЧКОМ" вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Згідно зі ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Аналогічні положення містяться в ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до пп. 5.4.1. п.5.4. ст. 4 Статуту ТОВ СТРИЧКОМ , кожний учасник може вийти зі складу учасників Товариства. При цьому такий Учасник зобов'язаний повідомити Загальні збори Учасників за десять днів до фактичного виходу про свій намір, або у інший строк, встановлений Загальними зборами учасників має право вийти із Товариства, заявивши про це за 30 днів до виходу.

Таким чином, право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства з обмеженою відповідальністю незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства з обмеженою відповідальністю

Підставою для виходу з товариства з обмеженою відповідальністю є заява учасника, подана відповідній посадовій особі товариства або за наявності доказів вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13 учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

З положень Статуту відповідача вбачається, що позивач має право вийти зі складу учасників ТОВ СТРИЧКОМ , повідомивши відповідача про свій вихід не пізніше ніж за 30 днів до виходу. Після закінчення місячного терміну з дня повідомлення учасником товариства про свій вихід, незалежно від проведення чи не проведення товариством загальних зборів учасників з цього приводу та прийняття будь-яких рішень, учасник, який подав заяву про вихід вважається таким, що вийшов зі складу учасників товариства.

Відповідно до п. 4.12. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 25 лютого 2016 року №4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Як встановлено судом, 06.08.2015 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій повідомив про свій вихід зі складу учасників (засновників) відповідача з 01.12.2015 року.

Отже, з 01.12.2015 року позивач є таким, що вийшов зі складу учасників відповідача, тобто з дати спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 148 ЦК України відповідної заяви. З цього дня корпоративні права позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю СТРИЧКОМ .

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено таких способів захисту прав, як вважати учасника товариства таким, що вийшов зі складу учасників товариства з дати, визначеної позивачем.

Слід зазначити про те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматися від їх вчинення.

Встановлення факту виходу учасника зі складу учасників товариства має юридичне значення, а такий може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

По суті така вимога спрямована на встановлення факту, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу, тому позовні вимоги позивача про прийняття рішення, яким встановити факт виходу позивача зі складу учасників відповідача з 01.12.2015 року, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, та, відповідно, задоволенню не підлягають.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як вбачається зі змісту ст. 20 ГК України така визначає спосіб захисту порушеного права та інтересу суб'єкта господарювання як присудження до виконання обов'язку в натурі. Аналогічні положення містяться і в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" на підставі частини другої статті 7 Закону "Про господарські товариства" підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства.

Відповідно до ст. ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства.

Як зазначив Верховний суд України у постанові Пленум Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року № 13, суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Таким чином, приведення у відповідність статутних документів відповідача у зв'язку з виходом відповідача зі складу учасників товариства передбачає відповідні зміни до статуту товариства, які повинні бути затверджені на загальних зборах учасників товариства, що є реалізацією своїх корпоративних прав учасників товариства та не можуть бути способами захисту таких прав у суді, оскільки суди не вправі вносити зміни до установчих документів товариства - вирішення цього питання не належить до компетенції суду і означало б втручання у внутрішню діяльність товариства, тому заявлені позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Частина 2 статті 7 цього ж Закону визначає, що товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на день прийняття рішення позивачем про вихід зі складу учасників відповідача) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на день прийняття рішення позивачем про вихід зі складу учасників відповідача) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників).

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення реєстрації змін до установчих документів, що відбулися в зв'язку з виходом одного з учасників, то дані ЄДРПОУ містять відомості про те, що позивач є учасником товариства, чим порушується безумовне право учасника товариства на вихід зі складу учасників.

За таких обставин, бездіяльність відповідача в частині здійснення державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача, порушує права позивача.

Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" (01103, м. Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 26; ідентифікаційний код 35480506) провести державну реєстрацію змін у зв'язку з виходом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ" (01054, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 33-35 ЛІТЕРА "Г"; ідентифікаційний код 35467642) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" (01103, м. Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 26; ідентифікаційний код 35480506).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЧКОМ" (01103, м. Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 26; ідентифікаційний код 35480506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ" (01054, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 33-35 ЛІТЕРА "Г"; ідентифікаційний код 35467642) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

4. В решті задоволення позовних вимог - відмовити.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 28.12.2016 року.