Рішення

від 16.05.2007 по справі 02/1019

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/1019

                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

          "16" травня 2007 р.                                                                Справа №  02/1019

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,  із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників: позивача: Мельник Т.М. –за довіреністю, відповідача:  Казачинська Л.В. –директор,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  м. Черкаси  справу   

за позовом Національного комплексу "Експоцентр України"        

до товариства з обмеженою відповідальністю  "Маркетинг Аналіз Гбр"     

про стягнення 11 304 грн. 33 коп.,  

                                                   ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов  про стягнення з відповідача 11 304 грн. 33 коп., в тому числі 9 656 грн. 64 коп.  боргу по оплаті експлуатаційних послуг відповідно до договору № 19/1 від 01.02.2001 року, укладеного сторонами між собою, 632 грн. 24 коп. індексу інфляції, три проценти річних в сумі 150 грн. 55 коп. та 864 грн. 90 коп. пені за прострочення проведення розрахунку.   

Позивач до прийняття рішення у справі подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути із відповідача кошти в сумі 11 052 грн. 33 коп., в тому числі 9 656 грн. 64 коп. боргу за надані позивачем послуги, 547 грн. 43 коп. індексу інфляції, три проценти річних в сумі 126 грн. 10 коп. та 722 грн. 16 коп. пені за прострочення розрахунку з 08.05.2005р. по 13.12.2005р. та 1218,87 грн. річних по 29.11.2005р.     

      Представник позивача у судовому засіданні 08.05.2007 року підтримала позов в уточненій сумі та пояснила, що уточнення суми відбулося в результаті нарахування відповідачу сум  за прострочення розрахунку, виходячи із виписаних позивачем рахунків;  заперечила проти доводів відповідача, вважаючи їх безпідставними та такими, що не мають відношення до даної справи; повідомила, що їй нічого невідомо про можливість укладення мирової угоди, розпоряджень від керівництва з цього приводу не поступало, просила прийняти рішення без її участі.  

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні  не заперечила проти наявності боргу перед  позивачем, однак стверджувала,  що борг створився в результаті невиконання іншими господарюючими суб'єктами своїх зобов'язань перед відповідачем та в зв'язку із тим, що позивач перешкоджає відповідачу використовувати обладнання, що знаходиться на території позивача,  для здійснення господарської діяльності з метою отримання коштів, в тому числі й для розрахунку із позивачем;  що відповідач неодноразово звертався до позивача із проханнями звільнити обладнання та надати відповідачу можливість працювати, однак, ці звернення відповідача залишилися без  реагування. Представник відповідача просила відкласти розгляд справи в зв'язку  з тим,  що відповідач буде пропонувати позивачу укласти мирову угоду.

     У судовому засіданні оголошувалася перерва із 08.05.2007 року по 16.05.2007 року.

     У судове засідання 16.05.2007 року представники сторін не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час  і місце розгляду справи. Перед початком судового засідання суду надано  факсокопію клопотання відповідача про перенесення розгляду справи  в зв'язку з тим, що 15.05.2007 року  направлено для узгодження мирову угоду у даній справі.  Суд вважає, що неявка представників сторін у судове засідання після перерви не перешкоджає розгляду справи та прийняттю рішення.

     Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд  встановив наступне.          

           Національний комплекс "Експоцентр України" в особі заступника директора Бута Ю.Г. та товариство з обмеженою відповідальністю  "Маркетинг Аналіз Гбр" в особі  директора Казачинської Л.В. уклали договір  № 19/1 від 01.02.2001 року, за умовами якого позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію, технагляд та техобслуговування, ремонт будівель, що знаходяться за адресою: пр. Академіка Глушкова, 1, а також утримання та озеленення всієї території, а відповідач (як орендар за договором) бере участь у витратах Експоцентру на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ними площі в одній з будівель, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Експоцентром за цим Договором.    

            В подальшому додатковими угодами вносилися зміни до договору № 19/1 від 01.02.2001 року.

Зокрема, додатковою угодою № 4 від 27.12.2002 року (а.с. 25) сторони дійшли згоди про викладення договору у новій редакції із 01.01.2003 року.  

Відповідно до пункту 1.1. договору орендар користується закритою площею 120,2 кв.м. у  павільйоні № 19.  Додатковою угодою № 5 від 30.07.2003 року  із 01.08.2003 року ця умова була змінена і вказано, що орендар користується закритою площею 60 кв.м. у павільйоні № 19.   

В пункті 2.1.1. договору в редакції угоди від 27.12.2002 року вказано, що розмір плати за обслуговування орендованої будівлі та утримання допоміжних приміщень залежить від складу робіт і послуг, які надаються Експоцентром і визначається  з розрахунку 1 кв. м. закритої площі, що займає орендар та становить 0,46 грн. на добу (Додаток № 1/2). ПДВ нараховується додатково.  Додатковою угодою № 5  із 01.08.2003 року  змінено на Додаток № 1.  

 Відповідно до пункту 5.1. договору у редакції від 27.12.2003 року  цей договір  діє по 31.03.2003р. включно.  В подальшому додатковими угодами № 5 від 30.07.2003 року, № 6 від 29.12.2003 року дія договору була продовжена по 31 грудня 2004 року включно.  

 Однак,  в подальшому сторони уклали додаткову угоду № 7 від 31.07.2006 року (а.с. 32),  якою із 01.08.2006 року внесли зміни до договору, зокрема встановили  плату за обслуговування орендованої будівлі та утримання допоміжних приміщень із розрахунку 1 кв.м. закритої площі, що займає орендар, у розмірі 0,60 грн. на добу без ПДВ. (Додаток № 1/3).  Тобто,  сторони схвалили продовження дії договору, без зазначення його строку.   

Як вбачається із  розрахунку суми позову, позивач заявив до стягнення борг в загальній сумі 9 656 грн. 64 коп. за травень-грудень 2006 року.  Вказана сума відповідає сумам, зазначеним у рахунках за кожен місяць. Розрахунок виконано вірно, відповідно до умов договору.  

Відповідно до п.2.2.3 договору відповідач (орендар) зобов'язався проводити оплату за експлуатаційні та комунальні послуги щомісячно, в строк до 20 числа поточного місяця за наступний місяць на підставі виписаного рахунку.  

 Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, далі “ГК України”, та пункту 4 Прикінцевих та перехідних  положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р., далі “ЦК України”,  до прав і обов'язків сторін по даних господарських відносинах  застосовуються відповідні положення вказаних Кодексів.   

 Згідно зі статтями 193, 202 ГК України, статтями 525, 526, 530  ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.  Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним  чином.    

Відповідач не сплатив  позивачу  борг за травень-грудень 2006 року, що є порушенням договірних зобов'язань,  тому з відповідача підлягає стягненню борг у заявленій сумі 9 656 грн. 64 коп.  

     Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання  шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції,  що можуть застосовуватися у вигляді  грошової суми (неустойка,  штраф, пеня),  відповідно до умов договору між сторонами.    

В пункті 2.2.3. договору  вказано, що орендар зобов'язується  при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ  від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється  від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  Інший розмір процентів не встановлений ні законом, ні договором,  факти прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань підтверджені матеріалами справи, тому суд вважає правомірним і таким, що підлягає стягненню нарахування індексу інфляції в уточненій позивачем у заяві від 23.03.207 року сумі 547 грн. 43 коп., трьох процентів річних в сумі 126 грн. 10 коп. та 722 грн. 16 коп. пені.   

     Суд  вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість сплати ним орендної плати в зв'язку із несплатою відповідачу коштів іншими його контрагентами за укладеними між ними угодами, оскільки  згідно статті 218 Господарського кодексу України не вважаються  надзвичайними обставинами  порушення зобов'язань контрагентами,  відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів   чи відсутність у відповідача необхідних коштів.  У відзиві на позов відповідач посилається на пункт 7.2. іншого договору.  Що стосується звернення відповідача до позивача із пропозицією  про укладення мирової угоди, то це не може бути підставою для  неприйняття судового рішення і у разі досягнення згоди  зі спірних питань сторони  не позбавлені права укласти мирову угоду  у процесі виконання судового рішення.

  На підставі  ст. 49 ГПК України з  відповідача підлягають відшкодуванню  позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 110 грн. 52 коп., 115 грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

  Виходячи з викладеного,  керуючись  статтями  49,  82-84 ГПК України, суд   

                                                           В И Р І Ш И В :

       1.  Позов задовольнити частково.

  2. Стягнути  із  товариства з обмеженою відповідальністю  "Маркетинг Аналіз Гбр" (місцезнаходження якого: 01004, м. Київ, 01004, вул. Пушкінська, 34, юридична адреса: 18002, м. Черкаси, вул.. Смілянська, 44, ідентифікаційний код 30759454) на користь Національного комплексу "Експоцентр України" (03680, м. Київ, пр-т Академіна Глушкова, 1, ідентифікаційний код 32583883)  борг  в сумі  9 656 грн. 64 коп., 547 грн. 43 коп. індексу інфляції, три проценти річних в сумі 126 грн. 10 коп.,  722 грн. 16 коп. пені, 110 грн. 52 коп. витрат на сплату державного мита,  115 грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

  3. В решті позову відмовити.

  Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду.

              Суддя                                                                                               А.Д.Пащенко