Постанова

від 07.05.2007 по справі 13/984а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/984а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                      Справа №  13/984а

"07" травня 2007 р.

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Дяченко Т.В. в приміщенні господарського суду Черкаської області розглянув у відкритому судовому засіданні справу  за адміністративним позовом  ТОВ "Сункро" м. Сміла, вул. Красіна, 12, кв.12

до  Державного підприємства "Черкаський  регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Черкаси, вул. Гоголя, 278

третя особа, що не заявляє самостійні вимоги - орган сертифікації ДП ОС «МАСМА- СЕ ПРО», м. Київ, пр-т  Палладіна, 46

за участю прокурора Черкаської області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286   

про 1) визнання протиправними дії органу управління;  

2) скасування приписів №№ 470, 471 від 21 грудня 2006р. «Про заборону реалізації продукції», № 1192 від 21 грудня 2006р. «Про усунення порушень додержання стандартів норм і правил»№№ 472, 473 від 22 грудня 2006р. «Про заборону реалізації продукції», № 481 від 22 грудня 2006р. «Про введення особливого режиму приймання продукції», постанов №№ 474, 475 від 22 грудня 2006 р. «Про накладення штрафу»;

3) спростування публікацій у періодичних друкованих виданнях;

4) стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаценко С.А. –за довіреністю №1 від 26.02.2007р.; Трушков В.Л –за довіреністю №2 від 26.02.2007р.; Саприкін С.О. –за довіреністю № 3  від 26.02.2007р.

від відповідача:  Теплий І.М. –за довіреністю –від 28.02.2007р.;

Сапейко О.Г. –за довіреністю від 28.02.2007р.;

присутня - Черненко С.В. –працівник відповідача;

Ш особа –Мелєжик О.А. –довіреність від 12 березня 2007 року.

прокурор: Кучеренко О.І. - старший  прокурор відділу прокуратури Черкаської області.

Мєшкова М.В. –прокурор відділу прокуратури Черкаської області.

Заслухавши пояснення представників сторін, Ш особи та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд  ВСТАНОВИВ:

          ТОВ «Сункро»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 25 липня 2006 року відповідач, зловживаючи своїм монопольним становищем та владними повноваженнями, діє для дискредитації ТОВ «Сункро», щоб встановити обмеження у діяльності підприємства. Під час перевірки відповідач безпідставно звертався до правоохоронних органів не за належністю, а у лютому 2007 року розповсюдив завідомо недостовірні відомості про підприємство у періодичних друкованих засобах масової інформації.

Так, у статті „Фірма розповсюджувала неякісний бензин" опублікованій у газеті „Вечірні Черкаси" № 7 від 14 лютого 2007 р., відповідач розповсюдив недостовірні відомості про те що підприємством протягом року виробляло та реалізовувало неякісний бензин та видавало фіктивні посвідчення на товар. З матеріалів справи убачається, що відповідач не мав підстав для розповсюдження подібної інформації. Згідно копії акту від 22.12.2006 року, перевірка здійснена лише відносно частини продукції, виготовленої підприємством, починаючи з липня 2006 р. Отже, висновок за такої перевірки автоматично не тягне визнання факту випуску неякісної продукції протягом цілого року, оскільки ґрунтується на припущеннях, а не на встановлених фактах.

Результати перевірки не дають підстав відповідачеві вказувати на видачу фіктивних сертифікатів з боку підприємства. Так, згідно ст. 234 ЦК України термін ,,фіктивний" (правочин), означає „який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином". В аналогічному значенні цей термін застосовується і в інших нормативних актах, наприклад у ст. 86 ЖК Української РСР, в наказі Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001р. Отже, за  результатами перевірки, проведеної з відповідачем порушенням вимог стандартів аж ніяк не можна дійти до висновку щодо фіктивності якісних посвідчень, які видавались підприємством, а дана публікація носить завідомо недостовірний характер.

Відповідач опублікував у газеті «Черкаський край» № 14 від 21 лютого 2007 року, статтю «Коли нема кондиції, не допоможуть і амбіції», згідно якої перевірка проведена відповідачем за допомогою правоохоронних органів, а керівник підприємства зволікав з проведенням перевірки, що не відповідає дійсності. Обставини справи свідчать про інше. Дії відповідача є нічим іншим, ніж спробою вчинення на ТОВ «Сункро»адміністративного   тиску   з   боку   суб'єкта   владних   повноважень та дискримінацією ТОВ „Сункро" як суб'єкта господарської діяльності.

25 липня 2006 року відповідач, як орган державної влади, що здійснює державний нагляд за дотриманням стандартів, здійснив планову перевірку бензинів марки А-76, А-92, А-95, тобто продукції, що випускається, ТОВ „Сункро" на території в/ч А 4167 за адресою: вул. Зарічна, 32 м. Сміла, Черкаської області, де ТОВ „Сункро" має виробничий майданчик.

Відбір проб проводився на основі діючого на час відбору міждержавного стандарту, "ГОСТ 2517-85: Нефть и нефтепродукты. Методы отбора проб". В процесі формування точкових проб продукції, незважаючи на поінформованість від представника ТОВ "Сункро" менеджера Гаценко С.А. про наявність на території в/ч А 4167 акредитованої лабораторії, відповідач не виявив бажання формувати об'єднану пробу нафтопродуктів зразу ж після відбору зразків - на виробничій базі по вул. Зарічній, 32, що регламентує п. 2.12.7. ГОСТ 2517-85 та згідно п. 4.2. цього ж ГОСТу та одразу розділити об'єднану пробу на дві частини, одна з яких підлягала аналізу, а інша частина проби (далі названа як арбітражна) повинна зберігатись у встановленому ГОСТ 2517-85 порядку на випадок розбіжностей з якості проведеного аналізу, протягом 45 діб з дня відбору. Усі дії по відбору точкових проб відповідач, оскільки він відмовився від формування об'єднаної та арбітражної проби на місці проведення перевірки, відобразив в акті відбору зразків №003941 від 25.07.06р. згідно п.5.5.1. "Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержання стандартів, норм і правил". В даному документі було зазначено, що випробування зразків буде здійснене працівниками лабораторії Черкаської нафтобази.

Дана подія відбулася 25 днів потому, як відбирались проби, аж 18.08.2006р., в лабораторії ВАТ «Черкаської нафтобази», але незважаючи на той факт, що це інше підприємство, а не виробнича база ТОВ „Сункро", працівниками Держспоживстандарт не був складений окремий акт  про формування об'єднаної та арбітражної проби, як того вимагає п. 5.5.2. "Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержання стандартів, норм і правил", як і взагалі проігнорована процедура формування цих зразків, що позбавило позивача інформації про наявність арбітражного зразка, який сформований для ТОВ "Сункро" та місце його зберігання. Натомість представнику ТОВ "Сункро" менеджеру Гаценку С.А. був вручений попередній акт відбору зразків № 003941 від 25.07.06р., де ручкою був дописаний вираз, що додатково зразки нафтопродуктів будуть направлені для випробувань у ВЦ ПММ в м. Київ". Такими діями працівники Держспоживстандарту  грубо порушили право позивача знати коли і на яке підприємство будуть відіслані зразки для випробувань, що регламентує п.5.5.2. "Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержання стандартів, норм і правил"

Кінцеві випробування зразків було здійснено 07.09.2006 на базі ТОВ "ВЦ ПММ" м. Київ, де були виявлені недоліки в нормі бензолу у бензинів марки А-92, А-95. Підтвердити цей факт не дозволила відсутність арбітражної проби, яку відповідач не представив на цих випробуваннях, а запропонував позивачу використати з цією метою вже відкупорені зразки, що є грубим порушенням п.4.2. ГОСТу 2517-85. Тому, позивач звернувся з листом від 18.09.2006р. до органів Держспоживстандарту з проханням провести випробування арбітражного зразка, щоб отримати достовірну інформацією про результати вимірювань, які виконані з дотриманням вимог Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", зокрема ч. 1 ст. 10 цього Закону вказує на те, що результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань. Зважаючи на той факт, що кінцеві випробування проводились у період, коли працівники ТОВ "ВЦ ПММ" м. Київ знаходились у літніх відпустках і випробування розпочались в останній день терміну зберігання проб (45 діб), позивач врахував, що п.4.7. ГОСТу 2517-85 у нестандартних випадках не заперечує зберігання зразків на протязі 3-х місяців. Органи Держспоживстандарту проігнорували це звернення мовчанням.

Проте результати незакінченої перевірки, незважаючи на додаткове звернення позивача в листі № 68 від 22.11.2006р. та № 72 від 18.12. 2006 р., відповідач зафіксував у акті від 22.12.2006 р. На підставі цього висновку відповідач застосував численні санкції до підприємства, а саме:

-  приписи № 470, № 471 від 21.12.2006р. про заборону реалізації партії продукції -бензинів автомобільних неетильованих марки А-92, А-95;

- приписи № 472, 473 від 22.12.2006 р. про заборону реалізації продукції - бензинів автомобільних неетильованих марки А-92, А-95;

- припис про введення особливого режиму приймання продукції № 481 від 22.12.2006 р.;

- постанови № 474, № 475 від 22.12.2006 р. про накладення штрафів у сумі 649,67 грн. і у сумі 3183,12 грн.;

- постанова про накладення адміністративного стягнення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації від 22.12.2006р. на менеджера ТОВ "Сункро" Гаценко Сергія Андрійовича за порушення вимог ДСТУ 4063-2001.

Свою незгоду з результатами перевірки позивач знову виклав в листі № 73 від 22.11.2006р. з особливою думкою, що додавався до акта перевірки. Відповіді на дане заперечення позивач не отримав.

Відповідно до Закону 28.12.2006 р. позивач вимушено звернувся у вищу інстанцію Держспоживстандарту України зі скаргою № 11547 на дії підпорядкованого йому Черкаського територіального підрозділу.

Керівний орган Держспоживстандарту України обмежився суто поверховим розглядом поданої скарги, вказав лише на те, що перевірка здійснювалася за допомогою органів СБУ та ОДПІ України, що підтверджує п.2 абзац-6 листа № 672-7-11/19 від 26.01.2007р. та звернення зазначених органів до керівництва ТОВ "Сункро і в/ч А-4167. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки в силу ст. 6 п.11 Декрету "Про державний нагляд за додержанням стандартів норм і правил та відповідальність за їх порушення" це належить виключно до компетенції органі внутрішніх справ і ніякого іншого органу, а тому відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України.

Порушення прав та захищених законом інтересів позивача, полягає в тому, що відповідно до законодавства, зокрема ст. 19 ГК України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідач, будучи зобов'язаний здійснювати відповідно до ч. З цієї ж статті державний нагляд за якістю і безпечністю продукції та послуг, діяти відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до ст. 15 ГК України з обов'язковим застосуванням стандартів, вимоги законодавства не виконав, чим створив істотні перешкоди та обмеження господарській діяльності позивача.

Починаючи перевірку із відбору проб нафтопродуктів для їх дослідження та вимірювань, відповідач не міг не знати специфічності цих досліджень, виникнення можливих похибок та помилок. Як вбачається із результатів перевірки, продукція, що досліджувалась, по результатам вимірювань не відповідає критерію якості лише по одному показнику із 15-ти. Внаслідок того, що відповідач не сформував контрольної проби, як того вимагає ГОСТ, перевірити якість досліджень на вимогу позивача, стало не можливим. Отже, відповідач порушив право позивача на одержання достовірної інформації про результати його інспектування та перевірки. Оскільки не було досліджено контрольну пробу, встановити характеристики похибок, під час здійснених відповідачем вимірювань, було не можливо. Отже, висновки відповідача, видані на їх підставі акти відповідача та застосовані ним санкції, є протиправними, оскільки побудовані на припущеннях, якими є недостовірні результати досліджень, а не на встановлених фактах.

За твердженням позивача, порушення права позивача полягає в тому, що:

- до нього безпідставно застосовано штрафні санкції;

- до відповідача безпідставно застосовано оперативно-господарські санкції у вигляді обмеження господарської діяльності позивача, встановлення особливого режиму випуску та обігу його продукції;

- щодо позивача поширено недостовірні відомості, які поставили під сумнів  його  ділову  репутацію  і створили  істотні  перешкоди у здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ст. 20 ГК України, держава гарантує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Тому, вступ прокурора у справу в якості представника відповідача, є нічим іншим, як порушення гарантованих законом прав позивача.           Представники позивача заперечили проти вступу прокурора у справу. Посилаються на те, що Конституцією України та її законами надано прокурору право звертатись з позовом за захистом інтересів держави та громадянина, а не діяти в якості представника особи, суб'єкта владних повноважень, який порушив законні права суб'єкта господарювання. З письмово пояснення прокурора вбачається, що єдиним мотивом вступу його у справу є забезпечення стягнення фінансових санкцій, застосованих відповідачем.

Підставами для спростування публікацій у друкованих виданнях є те, що із них чітко вбачається джерело їх походження. Існування цих публікацій створює й надалі істотні перешкоди у господарській діяльності позивача. Відповідачеві, як державному органу, довіряли редактори наведених газет, тому саме відповідач і повинен дати спростування у ті самі ж друковані видання, стосовно визнання недійсною поширеної ним інформації, тобто припинити дії, які створюють і надалі істотні перешкоди у діяльності підприємства. Спростування вказаної інформації є одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання, таким як припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (ст. 20 ГК України).

Представники позивача вимоги підтримали та просять позов задовольнити.

          Ш особа - ДП „МАСМА -СЕПРО" підтримує позов, заявлений ТОВ „СУНКРО" до ДП „Черкаський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", оскільки відповідачем не виконано всі вимоги ГОСТ 2517-1985 під час відбору проб.

В обґрунтування позиції представник Ш особи пояснив, що після складання об'єднаної проби її, відповідно до п.4.2 ГОСТ 2517-1985, поділяють на дві рівні частини. Одну частину проби аналізують, іншу - зберігають опечатаною на випадок розходжень в оцінці якості нафти або нафтопродукту.

І першу і другу частини об'єднаної проби відповідно до п.4.1 ГОСТ 2517-1985 розливають у чисті сухі скляні пляшки. Пляшку заповнюють не більше, ніж на 90 % її місткості.

Об'єм проби встановлюється у нормативній документації (ДСТУ, ТУ, тощо) на конкретну марку (вид) нафтопродукту.

Відповідно до п.4.3 ГОСТ 2517-1985 пляшки з пробами повинні бути герметично закупорені пробками або гвинтовими кришками з прокладками, які не розчинюються у нафті або нафтопродукті, банки повинні бути щільно закритими кришками. Горловину закупореної пляшки або банки обгортають поліетиленовою плівкою або іншим матеріалом та обв'язують мотузкою, кінці якої продівають в отвір на етикетці. Кінці мотузки пломбують або заливають сургучем на пластинці із щільного картону або дерева і опечатують. Дозволяється приклеювати етикетку до пляшки або банки.

Відповідно до п 4.4 ГОСТ 2517-1985 на етикетці повинні бути вказані:

- номер проби за журналом обліку;

- найменування нафти або марка нафтопродукту;

- найменування підприємства - постачальника;

- номер резервуару і висота наливу;

- дата, час відбору;

- термін зберігання проби;

- позначення нормативного документу на нафту або нафтопродукт;

- посада, прізвище та ініціали особи, яка відібрала та опечатала

пробу.

Термін зберігання проби повинен бути зазначений на етикетці або обумовлений у договорі на проведення робіт, пов'язаних з відбором проб.

У інших випадках відповідно до п.4.7 ГОСТ 2517-1985 на випадок розходжень в оцінці якості проби (у даному випадку арбітражні) нафтопродукту зберігають протягом 45 діб з дня відвантаження.

Для нафтопродуктів, призначених для представника замовника та для тривалого зберігання, пробу на випадок розходжень в оцінці якості зберігають протягом 3 місяців.

З обставин цієї справи видно, що ДП „Черкаський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" вимоги чинного на час відбору ГОСТу, не виконав, як вірно вказує позивач, не сформулював у встановленому порядку об'єднану та арбітражну проби. За твердженням Ш особи, відбір проб та їх дослідження були проведені відповідачем не зовсім вірно, тому результати проведених досліджень не можна вважати достовірними та беззаперечними.

Щодо введення ним особливого режиму приймання продукції приписом від 22 грудня 2006 р. № 481, то на думку представника Ш особи такі дії є неадекватними ситуації, що склалась. Відповідно до вимог Господарського Кодексу України та інших нормативних документів, сертифікація здійснюється для підтвердження якості продукції, що випускається. Тому, відповідач, встановивши що існують розбіжності між його висновками та висновками ДП „МАСМА -СЕПРО" був зобов'язаний не ігнорувати ДП «Масма», а поставити до відому, для вжиття спільних заходів таких як створення спільної комісії тощо.

ДП „МАСМА -СЕПРО" просить позов ТОВ «Сункро»задовольнити.

          Представники відповідача вимоги заперечили. В обґрунтування заперечень пояснюють, що він не підлягає задоволенню з наступних підстав: 25 липня 2006 року Відповідачем були відібрані зразки продукції:

-    бензину автомобільного марки А-95 з резервуару № 2 від залишків партії в кількості 5273 л (3,934 т), вартістю 18,930 тис. грн., дата виготовлення 24.07.06 (початковий обсяг партії становив 6000 л вартістю 21528,68 грн.) виробництва ТОВ "Сункро" на відповідність вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови";

-    бензину автомобільного марки А-92 з резервуару № 1 від залишків партії в кількості  6297 л (4,641т),  вартістю  21,661тис.грн.,  дата виготовлення 24.07.06 (початковий обсяг партії становив 10000 л вартістю 34393,46 грн.) виробництва ТОВ "Сункро" на відповідність вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови";

-    бензину автомобільного марки А-76 з резервуару № 4 від залишків партії в кількості 9365 л (6,715т), вартістю 29,968 тис. грн., дата виготовлення 24.07.06 (початковий обсяг партії становив 11000 л вартістю 35166,36 грн.) виробництва ТОВ "Сункро" на відповідність вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови".

Відбір зразків проводився згідно ГОСТу 2517-85 "Нефть и нефтепродукты. Методы отбора проб" (Міждержавні стандарти України, далі - ГОСТ) в присутності відповідальної особи Позивача (менеджера Гаценка С.А.), про що складений акт відбору зразків від 25 липня 2006 року №003941 за підписом даної особи.

У зв'язку з відсутністю у Позивача випробувальної лабораторії ( п.1.13 Акту від 21 грудня 2006 року № 205 підписаний представником Позивача), об'єднані проби бензинів автомобільних неетильованих марок А-76, А-92, А-95 сформовані і поділені на дві частини у випробувальній лабораторії ВАТ "Черкаська нафтобаза", згідно п.2.12.7, п.4.2 ГОСТу 2517-85 "Нефть и нефтепродукты. Методы отбора проб". В даній лабораторії проводилися випробування однієї частини проб даних бензинів на відповідність вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками: густина, детонаційна стійкість, фракційний склад, кислотність, концентрація фактичних смол, масова частка сірки, випробування на мідній пластинці, наявність водорозчинних кислот і лугів, наявність механічних домішок і води, колір за участю представників Відповідача та Позивача про що складені протоколи випробувань від 18 серпня 2006 року №499, №500, №501, а друга частина проб зберігалася у Відповідача ( п.4.7 ГОСТу).

Випробування за показниками: сумарний вміст ароматичних вуглеводнів та масова частка бензолу проводились в випробувальному центру паливно-мастильних матеріалів, м. Київ (далі - ВЦ ПММ) за участю представників Відповідача і Позивача 07 вересня 2006 року і видані паспорти №6388, №6387, №6386.

За результатами випробувань ВЦ ПММ було встановлено:

- бензин автомобільний марки А-95 з резервуара № 2 від партії в кількості 5273 л (3,934 т), вартістю 18,930 тис.грн., дата виготовлення 24.07.06 (початковий обсяг партії - 6000 л вартістю 21528,68 грн.) не відповідав вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показником „масова частка бензолу": за нормою не більше - 5,0%, фактично становить-11,2%; - бензин автомобільний марки А-92 від партії в кількості 6297 л (4,641т), вартістю 21,661тис.грн, з резервуара № 1 дата виготовлення 24.07.06 (початковий обсяг партії - 10000 л вартістю 34393,46 грн.) не відповідав вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показником „масова частка бензолу": за нормою не більше - 5,0%, фактично становить-9,1%.

З отриманими результатами Позивач погодився і відмовився від проведення повторних випробувань другої частини проб, про що складені проміжні акти від 07 вересня 2006 року за підписом Позивача, а отримані результати випробувань першої частини проб станом на 07 вересня 2006 року вважалися остаточними. Показники випробувань першої частини проб вважаються остаточними на сьогоднішній день.

Друга частина проб зберігалася у Відповідача, згідно вимог п.4.7 ГОСТу, протягом    45    діб,    на    випадок    розходжень    в    оцінці    якості    проб нафтопродуктів. Позивач звернувся з проханням про проведення повторних випробувань другої частини проб 18 вересня 2006 року, після закінчення 45 діб зберігання другої частини проб.

Тому твердження Позивача, що спеціалістами Відповідача не були дотримані вимоги стандартів та позбавлення його законного права проведення перевірки якості в момент виникнення розбіжностей в оцінці якості є безпідставними.

Отже, рішення, які оскаржуються Позивачем винесені за результатами перевірки відповідно вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1993 року №30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення".

Повідомлення органу сертифікації про порушення технології Позивачем не відноситься до компетенції Відповідача.

Друга частина проб (арбітражні проби) були утилізовані 08 вересня 2006 року комісією у складі голови комісії начальника ВЛ ВАТ "Черкаська нафтобаза" Івасівка Л.Я., членів комісії начальника відділу державного нагляду ДП "Черкасистандартметрологія" Красноштан Т.М., державним інспектором з державного нагляду ДП "Черкасистандартметрологія" Черненко С.В. (акт від 08 вересня 2006 року).

Крім того, передача контрольних (арбітражних) проб - других частин проб, а також їх знищення не відноситься до предмету спору, так як по них не проводилися випробування і не встановлювалася відповідність чи не відповідність ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" та не виносилися рішення, які оскаржуються Позивачем.

Відповідач просить приписи №470, №471 від 21 грудня 2006 року про заборону реалізації партії продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, приписи №472, №473 від 22 грудня 2006 року про заборону реалізації продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, припис про введення особливого режиму приймання продукції №481 від 22 грудня 2006 року, постанови №474, №475 від 22 грудня 2006 року про накладення штрафу - 649 грн., 3183,12 грн. залишити без змін, а позовну заяву Позивача без задоволення.

Представники відповідача пояснили, що Відповідач проводив перевірку на відповідність додержання стандартів, норм і правил. Відповідач при проведенні перевірки Позивача діяв на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1993 року №30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення", Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 червня 2002 року №512/6800, а не Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", як стверджує Позивач.

За результатами перевірки, відповідно вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1993 року №30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" підприємству видані приписи №470, №471 від 21 грудня 2006 року про заборону реалізації партії продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, приписи №472, №473 від 22 грудня 2006 року про заборону реалізації продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, припис про введення особливого режиму приймання продукції №481 від 22 грудня 2006 року , постанови №474, №475 від 22 грудня 2006 року про накладення штрафу - 649грн., 3183,12 грн.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що приписи №470, №471 від 21 грудня 2006 року про заборону реалізації партії продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, приписи №472, №473 від 22 грудня 2006 року про заборону реалізації продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, припис про введення особливого режиму приймання продукції №481 від 22 грудня 2006 року , постанови №474, №475 від 22 грудня 2006 року про накладення штрафу –649 грн., 3183,12 грн. - винесені правомірно, а постанова про накладення адміністративного стягнення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації від 22 грудня 2006 року на Гаценка С.А., винесена на фізичну особу, а не на суб'єкта підприємницької діяльності, тому не підлягає розгляду в господарському суді, так як згідно ст.1 Господарсько процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням та п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідного до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи зібрані докази, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають до часткового задоволення з підстав:

- відповідач діяв в межах своїх повноважень, та у спосіб, визначений вимогами Декрету Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1993 року №30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення", Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 червня 2002 року №512/6800, а не Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", як стверджує Позивач.

          - відповідач не перевіряв і не мав перевіряти господарську діяльність військової частини А-4167 м. Сміла, на території якої розташований майданчик ТОВ «Сункро»; це стосується і перевірки лабораторії військової частини; відповідач виконував дії на підставі рішення про перевірку ТОВ «Сункро»від 25 липня 2006 року №003941;

          - акт відбору зразків (проб) продукції №003941 від 25 липня 2006 року не містить застережень, доказів формування об'єднаної проби, на чому наполягав представник відповідача І.М. Теплий;

          - відповідач не дотримався порядку формування об'єднаної проби зразків нафтопродуктів у місці їх відбору на майданчику ТОВ «Сункро»; посилання на відсутність у Позивача випробувальної лабораторії ( п.1.13 Акту від 21 грудня 2006 року № 205 підписаний представником Позивача) не приймаються судом до уваги, оскільки допитаний в судовому засіданні свідок Черненко С.В. пояснила, що об'єднані проби бензинів автомобільних неетильованих марок А-76, А-92, А-95 сформовані і поділені на дві частини у випробувальній лабораторії ВАТ "Черкаська нафтобаза", згідно п.2.12.7, п.4.2 ГОСТу 2517-85 "Нефть и нефтепродукты. Методы отбора проб". Об'єднана проба в ТОВ «Сункро»не формувалась.

          - Держспоживстандарт України теж підтвердив, що об'єднана проба пального в ТОВ «Сункро»не формувалась (том І, а.с. 84-85);

          - відповідачем не складався акт про формування об'єднаної проби бензину в місці формування такої проби – в ВАТ «Черкаська нафтобаза»;

          - поняття «зразок-свідок»та «арбітражна проба»відноситься лише до сертифікації нафти та нафтопродуктів. Відповідач не проводив у ТОВ «Сункро»сертифікації нафтопродуктів;  

          - позивач лише 18 вересня 2006 року листом №49 звернувся до відповідача з проханням провести випробування арбітражних проб зразків нафтопродуктів, знаючи, що проведення випробувань зразків після 7.09.2006 року є порушенням ГОСТу 2517-85

          - відповідність продукції вимогам нормативної документації під час її сертифікації не дає підстав стверджувати, що продукція, яка відбиралась і перевірялась в рамках державного нагляду є відповідною за всіма показниками якості (результати випробувань у ВЦ ПММ м. Київ);

          - відповідач не є засновником чи учасником друкованих видань «Черкаський край»та «Вечірні Черкаси», на публікації в яких посилається позивач (том І, а.с. 33, 36);

          - позивач не довів протиправного поширення інформації в наведених друкованих виданнях саме за власною ініціативою відповідача;

          - позивач не обґрунтував розміру вимоги про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, як не подав доказів погіршення чи приниження ділової репутації позивача.

          - відповідач не повідомив належним чином позивача про можливість отримання зразків нафтопродуктів чи їх утилізацію, порушив права позивача на вільне розпорядження своїм майном (акт від 8 вересня 206 року);

          - порушення процедури отримання та змішування зразків нафтопродуктів в лабораторії (ВЦ ПММ, м. Київ) (розкупорення зразків, випаровування зразків в лабораторних умовах тощо) не могло вплинути на негативний результат дослідження для позивача, що підтвердив представник Ш особи в судовому засіданні. Похибка при випробуванні може не братися до уваги.

          - судом не добуто доказів мети в діях відповідача вчинити адміністративний тиск на підприємство, підірвати діловий престиж підприємства чи звузити підприємницьку діяльність позивача;

          - належними доказами доведено невідповідність стандарту показника по бензолу з перевищенням його вмісту в два і більше раз в партіях бензину марки А-92 та А-95, відібраних 25 липня 2006 року;

- приписи №470, №471 від 21 грудня 2006 року про заборону реалізації партії продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, приписи №472, №473 від 22 грудня 2006 року про заборону реалізації продукції - бензинів неетильованих марок А-92, А-95, припис про введення особливого режиму приймання продукції №481 від 22 грудня 2006 року , постанови №474, №475 від 22 грудня 2006 року про накладення штрафу - 649грн., 3183,12 грн. –винесені відповідачем після закінчення строків проведення перевірки, після оскарження позивачем дій відповідача до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики;

А тому вимоги належить задовольнити частково, визнавши протиправними дії органу управління в частині формування об'єднаної проби за межами майданчику ТОВ «Сункро»та знищення зразків нафтопродуктів ТОВ «Сункро». В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

Судові витрати 3 грн. 40 коп. стягнути з бюджету на користь позивача –на підставі ст. 93 КАС України.

Керуючись ст.ст. 157, 162, 163, 167 КАС  України, Господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії повноважних представників Державного підприємства "Черкаський  регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Черкаси, вул. Гоголя, 278 –в частині формування об'єднаної проби 25 липня 2006 року та знищення зразків відібраних проб у позивача –ТОВ «Сункро»м. Сміла, вул. Красіна, 12, кв.12, код 33094221.

          В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Стягнути з державного бюджету  через УДК України в Черкаській області, рахунок № 31117095700002, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200

на користь позивача – ТОВ «Сункро»м. Сміла, вул. Красіна, 12, кв.12, код 33094221

3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова (судове рішення) набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання постанови, оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України. Сторони у справі протягом 10 днів мають право подати заяву про намір оскарження та в 20 денний строк подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказану постанову через господарський суд Черкаської області.

Примірник рішення направити прокурору Черкаської області.

Суддя                                                             Скиба Г.М.

                                        Повний текст рішення підписано 16 травня 2007 року.

Суддя                                                             Скиба Г.М.