Рішення

від 10.01.2017 по справі 910/22775/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017Справа №910/22775/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр-К

до Товариства з обмеженою відповідальністю СК БНВ-БУД

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне підприємство БНВ-БУД

про стягнення 72 741,64 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Песиголовець Я.О. - по дов. № б/н від 04.07.2016

відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр-К до Товариства з обмеженою відповідальністю СК БНВ-БУД про стягнення 72 741,64 грн., з яких: 36 199,18 грн. основного боргу, 33 476,02 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3 066,44 грн. - 3% річних, за неналежне виконання зобов'язань згідно договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 7 від 02.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22775/16, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство БНВ-БУД та призначено її до розгляду на 10.01.2017.

Позивач в судовому засіданні 10.01.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 10.01.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 13.12.2016 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Миропільська, 19, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 13.12.2016, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 21.12.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041250503.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа в судове засідання 10.01.2017 не з'явилась, письмові пояснення не подала.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 10.01.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Епіцентр-К (продавець, позивач) та Приватним підприємством БНВ-БУД (покупець) було укладено договір купівлі-продажу з відстроченням платежу № 7 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (будівельні матеріали) на умовах, визначених цим договором.

Спір виник в зв'язку з тим, що оплата за отриманий за договором товар повністю не здійснена, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1. договору строк його дії встановлено з моменту підписання та до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 5.1 договору датою поставки і моментом переходу до покупця права власності на товар за цим договором вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (дата вказана у накладній).

Згідно з п. 5.2. договору товар вважається переданим продавцем і прийняти покупцем на підставі накладної, підписаної представниками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що продавець передав, а покупець (третя особа) прийняв товар на загальну суму 45 377,18 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ Рнк/01-0021795 від 23.10.2013 на суму 1 164,24 грн.,

№ Рнк/01-0021908 від 24.10.2013 на суму 145,94 грн.,

№ Рнк/01-0021909 від 24.10.2013 на суму 1 089,19 грн.,

№ Рнк/01-0022087 від 25.10.2013 на суму 1 095,47 грн.,

№ Рнк/01-0022246 від 28.10.2013 на суму 1 128,50 грн.,

№ Рнк/01-0022343 від 29.10.2013 на суму 1 221,00 грн.,

№ Рнк/01-0022344 від 29.10.2013 на суму 1 142,19 грн.,

№ Рнк/01-0022400 від 30.10.2013 на суму 345,37 грн.,

№ Рнк/01-0022469 від 30.10.2013 на суму 254,61 грн.,

№ Рнк/01-0022470 від 30.10.2013 на суму 1 762,28 грн.,

№ Рнк/01-0022561 від 31.10.2013 на суму 156,13 грн.,

№ Рнк/01-0022675 від 01.11.2013 на суму 2 472,18 грн.,

№ Рнк/01-0022676 від 01.11.2013 на суму 2 305,72 грн.,

№ Рнк/01-0022734 від 01.11.2013 на суму 249,36 грн..

№ Рнк/01-0023151 від 07.11.2013 на суму 4 398,35 грн.,

№ Рнк/01-0023158 від 07.11.2013 на суму 91,36 грн.,

№ Рнк/01-0023251 від 08.11.2013 на суму 433,36 грн.,

№ Рнк/01-0023398 від 11.11.2013 на суму 1 249,56 грн.,

№ Рнк/01-0023614 від 13.11.2013 на суму 802,27 грн.,

№ Рнк/01-0023762 від 14.11.2-013 на суму 2 531,75 грн.,

№ Рнк/01-0023893 від 15.11.2013 на суму 143,50 грн.,

№ Рнк/01-0023894 від 15.11.2013 на суму 1 788,72 грн.,

№ Рнк/01-0023899 від 15.11.2013 на суму 50,76 грн.,

№ Рнк/01-0023981 від 16.11.2013 на суму 556,80 грн..

№ Рнк/01-0023982 від 16.11.2013 на суму 1 309,04 грн.,

№ Рнк/01-0026032 від 19.11.2013 на суму 93,63 грн.,

№ Рнк/01-0026035 від 19.11.2013 на суму 1 033,83 грн.,

№ Рнк/01-0026377 від 21.11.2013 на суму 2 686,65 грн.,

№ Рнк/01-0026421 від 22.11.2013 на суму 413,55 грн.,

№ Рнк/01-0026583 від 25.11.2013 на суму 900,16 грн.,

№ Рнк/01-0026679 від 26.11.2013 на суму 2 082,94 грн.,

№ Рнк/01-0026854 від 27.11.2013 на суму 219,35 грн.,

№ Рнк/01-0026 912 від 28.11.2013 на суму 275,20 грн.,

№ Рнк/01-0026956 від 28.11.2013 на суму 136,86 грн.,

№ Рнк/01-0027097 від 29.11.2013 на суму 603,79 грн.,

№ Рнк/01-0027098 від 29.11.2013 на суму 2 089,79 грн.,

№ Рнк/01-0027222 від 02.12.2013 на суму 477,21 грн.,

№ Рнк/01-0027462 від 04.12.2013 на суму 325,61 грн.,

№ Рнк/01-0027700 від 05.12.2013 на суму 2 761,73 грн.,

№ Рнк/01-0027797 від 06.12.2013 на суму 257,74 грн.,

№ Рнк/01-0027798 від 06.12.2013 на суму 400,50 грн.,

№ Рнк/01-0028092 від 10.12.2013 на суму 217,02 грн..

№ Рнк/01-0028414 від 12.12.2013 на суму 58,31 грн.,

№ Рнк/01-0028415 від 12.12.2013 на суму 254,15 грн.,

№ Рнк/01-0028460 від 13.12.2013 на суму 190,57 грн.,

№ Рнк/01-0028567 від 16.12.2013 на суму 593,15 грн.,

№ Рнк/01-0028713 від 17.12.2013 на суму 296,91 грн.,

№ Рнк/01-0028813 від 17.12.2013 на суму 572,91 грн.,

№ Рнк/01-0029086 від 20.12.2013 на суму 547,97 грн.

04.11.2013 покупець здійснив повернення товару продавцю на суму 574,00 грн., що підтверджується накладною № Воз/01-0048208 від 04.11.2013.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем за визначеною в п. 2.2 цього договору ціною та у строк, що не перевищує 60 (шістдесят) календарних днів від дати отримання товару покупцем (дати вказаної у накладній) шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету продавця, що вказується у рахунку-фактурі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що 18.12.2013 покупець здійснив оплату отриманого товару на суму 4 404,00 грн. (довідка ПАТ Райффайзен Банк Аваль № В6-01/4945 від 07.12.2016).

Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Відповідно до ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

20.12.2013 між Приватним підприємством БНВ-БУД (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю СК БНВ-БУД та Товариством з обмеженою відповідальністю Епіцентр-К (кредитор) було укладено угоду про переведення боргу № 1/01-14 (далі - угода про переведення боргу).

Відповідно до п. 1. угоди про переведення боргу первісний боржник передає, а боржник приймає на себе зобов'язання первісного боржника перед кредитором в частині що стосується грошового зобов'язання передбаченого договору купівлі-продажу № 7 від 02.01.2013, укладеного між первісним боржником та кредитором, на загальну суму 100 000,00 грн.

Згідно з п. 2 угоди про переведення боргу кредитор погодився на переведення боргу/зміну боржника у відношенні боргу по грошовому зобов'язанню, передбаченого договором, на загальну суму 43 922,61 грн.

Таким чином, борг який виник внаслідок неналежного виконання третьою особою зобов'язань за договором має сплатити відповідач.

Матеріали справи свідчать, що 20.03.2014 та 10.04.2014 новий боржник здійснив оплату товару лише на загальну суму 4 200,00 грн. (довідка ПАТ Райффайзен Банк Аваль № В6-01/4944 від 07.12.2016).

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої складає 36 199,18 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36 199,18 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що у випадку збільшення офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на момент здійснення оплати, передбаченої п. 3.6. договору, більш як на 1% відносно курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату поставки товару постачальником, вартість оплати за поставлений товар перераховується відповідно до курсу гривні до долара США встановленого НБУ станом на день оплати.

У зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою відповідачем боргу та враховуючи суттєву зміну офіційного курсу гривні до долара США, відповідач має сплатити позивачу різницю вартості товару в сумі, яка за обґрунтованими розрахунками складає 284 270,33 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми різниці вартості товару в розмірі 284 270,33 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на те, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 33 476,02 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3 066,44 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 33 476,02 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3 066,44 грн. - 3% річних.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр-К є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СК БНВ-БУД (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 19, код ЄДРПОУ 38922412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр-К (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, код ЄДРПОУ 32490244) 36 199 (тридцять шість тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 18 коп. основного боргу, 33 476 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 02 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 066 (три тисячі шістдесят шість) грн. 44 коп. - 3% річних, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 11.01.2017.

СуддяВ.В.Сівакова