Ухвала

від 10.01.2017 по справі 922/3840/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" січня 2017 р.Справа № 922/3840/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши заяву ТОВ "Екомед" про забезпечення позову (вх. № 3840/16 від 10.11.2016 р.) по справі

за позовом ТОВ "Екомед", м. Київ до ТОВ "Еко-мед", м. Харків про стягнення 1 296 750,40 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.11.2016 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №26/11/16 від 26.12.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомед" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-мед" (відповідача) про стягнення основного боргу в розмірі 832938,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 419778,41 грн. та 3% річних в розмірі 44033,00 грн. за договором поставки №010864 від 08.01.2014 р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 19 451,26 грн.

Представник позивача у судовому засіданні просить задовольнити заяву про забезпечення позову (вх. № 3840/16 від 10.11.2016 р., а.с. 153-154) шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Еко-мед" в межах ціни позову - 1 296 750,40 грн., що обліковуються на розрахунковому рахунку ТОВ "Еко-мед" № 26004060815614 (ОСОБА_3 Дніпроп. КБ "Приватбанк" Харків, код банку 351533).

В обгрунтування даної заяви позивач зазначив, що він неодноразово проводив усні та телефонні переговори з відповідачем щодо мирного врегулювання даного спору, але відповідач заборгованість не сплатив.

Позивач також зазначив, що співзасновником позивача та відповідача є ОСОБА_4, директором відповідача є інший співзасновник відповідача - ОСОБА_5, третім засновником відповідача є ОСОБА_6, який також має велику заборгованість перед позивачем у даній справі.

Позивач зазначив, що йому стало відомо, що співзасновник та директор відповідача - ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 повідомили ОСОБА_4 про те, що вони не будуть оплачувати жодних коштів на користь позивача у даній справі, а радше відчужать все майно ТОВ "Еко-мед".

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог та проти заяви позивача про забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У пунктах 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У даному випадку позивачем до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, а також не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію будь-якого майна, що належить відповідачеві, чи підготовчі дії до його реалізації.

Таким чином, позивач документально не підтвердив наявності достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та не довів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. При цьому саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Екомед" (позивача) про забезпечення позову (вх. № 3840/16 від 10.11.2016 р.).

Суддя ОСОБА_7