Постанова

від 23.03.2007 по справі 15а/2-211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15а/2-211

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2007 р.Справа № 15а/2-211

 12 год. 10 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бучинської Г.Б.             

при секретарі судового засідання Лещук Г.В.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства «Корса», м. Бережани, вул. Рогатинська, 126А

до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Шевченка, 15, м. Бережани Бережанського району Тернопільської області

за участю представників сторін:   

позивача: юрисконсульт Кузів П.Г. –доручення № 22 від 12.02.2007р.

відповідача: завідувач юридичного сектору Стефінів Ж.А. –довіреність №22 від 10.01.2007р.

Суть справи:

Приватне підприємство «Корса», м. Бережани звернулось у господарський суд Тернопільської області з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бережани про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2006р. №№0007691701/06712, 0007701701/06712 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2006р. №0007721701/06712.

У судовому засіданні 21.03.2007р. оголошено перерву до 12.00 год. 23.03.2007р.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 52, 59 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, посилається на невідповідність висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам справи, відсутність з його боку порушеня: пп. 7.2.1 абз. «г», пп. 7.2.3, пп 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. 4.1 та п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР; п. 5, п. 18 «Порядку з заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233 із змінами та доповненнями; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. та п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4, п. 2.1 «Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деревативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на сладах)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998р. №124 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.1998р. за №417/2857; п. 2.6, п. 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (із наступними змінами та доповненнями), у зв'язку з чим, на думку позивача, рішення суперечать вимогам нормативно - правових актів України, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідач, згідно заперечення на позов від 13.02.2007р. № 956 та пояснення уповноваженого представника, з позовними вимогами ПП «Корса»не погоджується, вважаючи їх безпідстаними та необгрунтованими, вказуючи на доведеність матеріалами перевірки порушень з боку підприємства вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку з заповнення податкової накладної, Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деревативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на сладах) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті, вважаючи при цьому, що оскаржувані рішення прийняті внаслідок з'ясування всіх обставин справи, ґрунтуються на чинному законодавстві України, з огляду на що у задоволенні вимог позивача просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши предсталені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

26 грудня 2006 року посадовими особами державної податкової служби складено акт перевірки №386/23-134, 31274144 про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства «Корса»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.06.2006р.

У наведеному акті зафіксовані порушення позивачем вимог:

- пп. 7.2.1 абз. «г», пп. 7.2.3, пп 7.2.4 п. 7.2, - пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. 4.1 та п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР; п. 5, п. 18 «Порядку з заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233 із змінами та доповненнями, а саме заниження ПДВ в сумі 8990 грн., в тому числі за жовтень 2004 року –96 грн., листопад 2004 року –2500 грн., грудень 2004 року –2377 грн., січень 2005 року –3166 грн., березень 2005 року –571 грн. та травень 2006 року 280 грн.;

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. та п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4, п. 2.1 «Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деревативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на сладах)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998р. №124 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.1998р. за №417/2857, зокрема заниження податку на прибуток в сумі 9900 грн., в тому числі за IV кв. 2004 року –600 грн. та І кв. 2005 року –9300 грн.;

- п. 2.6, п. 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (із наступними змінами та доповненнями), а саме готівкові кошти в розмірі 8130,52 грн., які отримані ПП «Корса»17.10.2005р. з рахунку в банку не оприбутковані в касі підприємства, що підтверджується відсутністю запису в касовій книзі за 17.10.2005р. та відсутністю прибуткового касового ордеру за 17.10.2005р., крім того, касова книга за 2005 рік не прошнурована, не скріплена відбитком печатки підприємства та підписом керівника.

На підставі матеріалів перевірки, Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2006 року № 0007691701/06712, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 13485,00 грн., з них 8990,00 грн. за основним платежем та 4495,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2006 року № 0007701701/06712, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 14850,00 грн., з них 9900,00 грн. за основним платежем та 4950,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 грудня 2006 року №0007721701/06712, яким на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»та згідно п. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки»до ПП «Корса»застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40652,60 грн.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у зв'язку з наступним:

1. Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 грудня 2006 року №0007721701/06712.

Згідно підпункту 3.3.1 пункту 3.3 розділу 3 акта від 26.12.2006р. №386/23-134, 31274144, проведеною перевіркою ПП «Корса»встановлено, що 17.10.2005р. підприємство одержало з рахунку банку готівкові кошти в сумі 8130,52 грн., що підтверджено випискою відділення Укрексімбанку за 17.10.2005р., однак в порушення пунктів 2.6 та 4.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»дані готівкові кошти в розмірі 8130,52 грн. не оприбутковані в касі підприємства, що підтверджується відсутністю запису в касовій книзі за 17.10.2005р. та прибуткового касового ордеру за 17.10.2005р.

У відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. (далі - Положення), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій. Згідно п. 2.6 Положення, уся готівка,  що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Усі надходження і видачу готівки в  національній  валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Водночас, главою 7 Положення передбачено порядок проведення перевірок щодо порядку ведення операцій з готівкою, у відповідності з якою під    час   перевірки   встановлюються   наявність   у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між  кореспонденцією рахунків, унесених до касової книги та зазначених в касових ордерах.

Разом з тим,  у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів ПП „Корса” зареєстровано прибутковий касовий ордер від 17.10.2005 р. за № 30, що спростовує, відображений перевіряючими в акті факт відсутності прибуткового касового ордеру за 17.10.2005р.

У відповідності до записів у касовій книзі ПП „Корса” відображення готівкових коштів в сумі 8130,52 грн. у відповідності з прихідним касовим ордером від 17.10.2005р. здійснено 14.10.2005р., що, на думку суду, слід вважати опискою, що повинно було бути враховано перевіряючими та з'ясовано при співставленні з журналом реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, в якому відсутні будь-які записи за 14.10.2005р.

Указом Президента „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми. Поняття неоприбуткування, визначене даною нормою, тлумачиться, як неповне та/або несвоєчасне оприбуткування.

Враховуючи, що готівкові кошти в сумі 8 130,52 грн. в касовій книзі ПП „Корса” відображені, твердження податкового органу про неповне оприбуткування суд вважає безпідставним. Даний факт не можна віднести і до несвоєчасного оприбуткування готівки, оскільки формально відбулося її передчасне відображення в касовій книзі.

Оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що податковим органом неправомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові санкції), визначені рішенням  від 29 грудня 2006 року №0007721701/06712.

2. Щодо податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2006 року № 0007691701/06712, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 13485,00 грн., з них 8990,00 грн. за основним платежем та 4495,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями встановлено наступне.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження ПДВ за перевірений період  на загальну суму 8990 грн.

2.1. При проведенні перевірки МПП "Корса встановлено здійснення фінансово-господарської операції з МПП "Івон". Зокрема в листопаді 2003 року, листопаді 2004 року та в січні 2005 року проводилася закупівля дизпалива та мазуту у МПП "Івон". На реалізацію товару МПП "Івон" виписало податкові накладні: від 14.11.2003р. №341 на суму 9537,96 грн. в т.ч. ПДВ - 1589,66 грн.; від 30.11.2004р. №542 на суму –15000 грн. в т.ч. ПДВ - 2500 грн.; від 11.01.2005р. № 4 на суму 18999,36  грн. в т.ч. ПДВ - 3166,36 грн. на загальну суму 43537,32 грн., які МПП "Корса" включило до складу податкового кредиту відповідно за грудень 2004 року, листопад 2004 року та січень 2005 року.

На запит Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 30.11.2006р. №4346/23-134 щодо проведення зустрічної перевірки МПП "Івон" та підтвердження взаєморозрахунків з ПП "Корса" отримано відповідь 07.12.2006р. №6530/7/23-716/1417 з ДПІ у м. Бориславі, згідно якої МПП "Івон" за період виписаних податкових накладних податкову звітність не подавало, однак ні в самому акті, ні в матеріалах справи відсутні дані, за який саме період  МПП „Івон” не подавалася звітність.

У відповідності до документів, представлених відповідачем, відносно МПП „Івон” господарським судом Львівської області порушено справу про банкрутство, постановою суду від 28.09.2004р. МПП „Івон” визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру. Згідно зі ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що визначає наслідки визнання боржника банкрутом, з дня прийняття судом постанови і відкриття ліквідаційної процедури, припиняються повноваження органів управління банкрутом та розпорядження його майном, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника майна банкрута.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2004р. справа № 6/300-8/145 МПП "Івон", Львівська області, м. Борислав, вул. Потік, 5 ліквідоване. 16.02.2005р. МПП "Івон" знято з обліку в ДПІ у м. Бориславі та 05.05.2005р. скасовано державну реєстрацію МПП "Івон".

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п. 5 та п. І8 Порядку з заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23.06.1997р. за №233/2037 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Вищевказані податкові накладні: № 542 від 30.11.2004р. та № 4 від 11.01.2005р. отримані від МПП "Івон", підписані Стапчак, тобто особою, яка не мала повноважень для підписання податкових накладних, оскільки на момент їх оформлення тривала ліквідаційна процедура (з 28.09.2004р.), повноваження керівника банкрута, згідно п. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” виконувалися арбітражним керуючим, призначеним судом –Онушканичем Ярославом Васильовичем, у відповідності до пояснень якого, під час процедури ліквідації ним не залучалися інші працівники для її проведення.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до податкового кредиту суми  сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи, що ПП "Корса" включено до складу податкового кредиту суми податку, які не підтверджені податковими накладним оформленими належним чином, суд вважає, що ПП «Корса»неправомірно включено в податковий кредит суми ПДВ по накладних №4 від 11.01.2005р. (сума ПДВ –3166,56 грн.), № 542 від 30.11.2004р. (сума ПДВ - 2500 грн.), у зв'язку з чим податковим органом правомірно донараховано суму ПДВ  за періоди –листопад 2004р. в сумі 2500 грн. та січень 2005р. в сумі 3166 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції, визначені ст.. 17 п. 17.1 пп. 17.1.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Водночас, суд вважає неправомірним виключення суми податкового кредиту по операціях ПП „Корса” з ПП „Івон” в листопаді 2003р. щодо купівлі-продажу дизпалива на загальну суму 9 537,96 грн., в т.ч. ПДВ 1 589 грн., та самостійного визначення податкового зобов'язання позивача з ПДВ шляхом донарахування в грудні 2004р. на суму 1589,66 грн. у зв'язку з наступним.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 Закону України „Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Датою податкової накладної, що засвідчує факт придбання ПП „Корса” товару є 14.11.2003р.

Твердження про неправомірне включення ПП „Корса” в податковий кредит суми ПДВ по накладній від 14.11.2003р., у зв'язку з неналежним її оформленням, з підстави визнання ПП „Івон” банкрутом, у зв'язку з чим ліквідатор виконував функції керівника, в той час, як податкова накладна підписана іншою особою, судом до уваги не береться, оскільки, як встановлено матеріалами справи, ПП „Івон” визнано банкрутом постановою господарського суду від  28  вересня 2004 року, в той час, як операція мала місце в листопаді 2003р. Окрім того, господарське зобов'язання між ПП „Івон” та позивачем на час розгляду справи не визнано недійсним у встановленому законом порядку. Твердження відповідача, що ПП „Корса” неправомірно включило до складу податкового кредиту суму податку, яка у відповідні звітні періоди не була задекларована до сплати, судом до уваги не береться, оскільки доказів на підтвердження даного суду не надано, посилання в акті перевірки на відповідь ДПІ у м. Бориславі на запит від 30.11.2006р. щодо проведення зустрічної перевірки МПП „Івон” для підтвердження взаєморозрахунків з ПП „Корса”, згідно якої МПП „Івон” за період виписаних податкових накладних податкову звітність не подавало, судом до уваги не береться, як належний доказ у справі, оскільки неможливо встановити, за які саме періоди МПП „Івон” не подавалася звітність. Враховуючи, що МПП „Івон” знято з податкового обліку лише 16.02.2005р., то слід вважати, що на момент виписування податкової накладної від 14.11.2003р. на загальну суму 9537,96 грн. в т.ч. ПДВ  1589,66 грн. воно було платником податку на додану вартість. Отже, отримавши податкову накладну від 14.11.2003р., у позивача були належні підстави для включення ПДВ в розмірі 1589,66 грн. до складу податкового кредиту.

2.2. В травні 2006 року ПП "Корса" включено до складу податкового кредиту придбані запчастини, згідно податкової накладної № 61 від 15.05.2006р., на загальну суму 1682,60 грн., в т.ч. ПДВ - 280,43 грн., виписаної ПП Черхавським В.Р.  та в жовтні 2004 року, згідно податкової накладної №544/87 від 31.08.2004р., на загальну суму 574,07 грн., в т.ч. ПДВ - 95,68 грн., виписаної Вагонним Депо Дрогобич Львівської державної Залізниці. Як зафіксовано в акті перевірки, у зв'язку з тим, що у ПП „Корса" на балансі не рахуються транспортні засоби, запчастини і послуги підприємство придбало не за призначенням, тому вони не підлягають включенню до складу валових витрат.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168 / 97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями, занижено податок на додану вартість в сумі 376,11 грн., в тому числі: за жовтень 2004р. на суму 95,68 грн., за травень 2006р. на суму 280,43 грн.

Однак, на думку суду, такі твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, у відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про ПДВ" (в редакції, чинній на травень 2006р.), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:  придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;  придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

П. 2.2 Статуту ПП „Корса” до основних напрямків діяльності підприємства віднесено торгівлю транспортними засобами, сільськогосподарськими машинами, запчастинами до них, вітчизняного та іноземного виробництва, що спростовує твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту за травень 2006р. вартості придбаних запчастин у ПП. Черхавського В.Р. (рахунок №68 від 12.05.2006р.), зокрема автошин та акумулятора, на загальну суму 1682,60 грн., в т.ч. ПДВ -  280,43 грн. Доказом подальшого продажу ТМЦ є накладні, долучені до справи за № 20 від 29.12.2006р. та за № 1 від 11.01.2007р., виписані відповідно ТзОВ „Арго” і ПП Гук І.З. та виписані на їх підставі податкові накладні.

Безпідставно, на думку суду, ПП „Корса” позбавлено права на податковий кредит в сумі 95,68 грн. по податковій накладній Вагонного депо Дрогобич Львівської державної залізниці під № 544/87 від 31 серпня 2004 року на загальну суму 574,07 грн. (з ПДВ) з наданих останнім послуг по пропарці і омивці автомобіля тоннажністю 18 т, який позивачем  використовувався в межах  господарської діяльності, визначеній установчими документами, що підтверджено заявою позивача б/н і б/д та актом від 30.08.2004р.

2.3. В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення п. 4.1 та 4.2 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо реалізації ПП "Корса" паливо-мастильних матеріалів по ціні, нижчій за придбання товарів.

Зокрема, згідно твердження відповідача, найнижча ціна придбання мазуту М-100 на протязі 2005 року складала 525 грн. без урахування ПДВ. Згідно даних складського обліку в залишку станом на 01.01.2005р. мазут М-100 відсутній. Проте, згідно податкової накладної № 6 від 30.03.05 року ПП "Корса" реалізовано мазут М-100 ПП «Галпостачпром»34,4 т по ціні 442 грн. Таким чином, занижено обсяг проданого мазуту без урахування ПДВ склав 2855 грн. та сума ПДВ 571 грн.

Аналогічно, на думку відповідача, реалізовано суміш відпрацьованих нафтопродуктів. Так, згідно податкової накладної № 35/1 від 20.12.2004 року ПП "Корса" придбано 72 т суміші по ціні 324 грн. на загальну суму 23333 грн. без урахування ПДВ (ПДВ - 4667 грн.); 24.12.2004р. згідно податкової накладної № 42 реалізовано ПП «Галпостачпром»72 т суміші на суму 19400 грн. без урахування ПДВ  (ПДВ 3880 грн.). Таким чином, занижений обсяг відходів склав 3933 грн. без урахування ПДВ, сума ПДВ по даній операції склала 787 грн. (4667 грн. - 3880 грн.).

У відповідності п. 1.20 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт,  послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідачем не враховано інформацію, що відображена в наказах №№ 6, 17  ПП „Корса” про затвердження відпускної ціни на мазут М-100 та суміш відпрацьованих нафтопродуктів, у зв'язку із підвищенням вмісту води та механічних домішок, що дають підстави вважати про застосування позивачем знижок при реалізації товарів у зв'язку із втратою ними якості та інших властивостей, а також відсутні будь-які звернення до ПП „Корса” щодо обґрунтування рівня договірних цін, у зв'язку з чим суд вважає безпідставним донарахування позивачу податковим органом сум ПДВ в грудні 2004р. –787 грн. та в березні 2005р. - 571 грн.

3. Щодо податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2006 року № 0007701701/06712, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 14850,00 грн., з них 9900,00 грн. за основним платежем та 4950,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою, проведеною Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією 26.12.2006р. встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 01.10.2004р. по 30.06.2006р. в сумі 9,9 тис. грн. (IV кв. 2004р. –0,6 тис. грн., І кв. 2005р. –9,3 тис. грн.), виходячи з наступних порушень, що зафіксовані в акті перевірки від 26.12.2006р.

У відповідності до ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єктом оподаткування  є  прибуток,  який  визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

3.1. В жовтні 2004 року ПП „Корса” до складу валових витрат згідно акта № 3 від 31.08.2004р. віднесено вартість виконаних робіт по заключенню протоколу № 30 від 31.08.2004р., надане ТОВ „Галицьке розвиткові товариство” на суму 2 228,20 грн. Водночас, перевіряючими  зазначено, що в акті прийому –передачі виконаних робіт не вказано, які саме роботи проводилися, чим порушено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Суму виконаних робіт відображено бухгалтерським проведенням Д930 К377 за жовтень 2004р.

Відповідно до норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавають (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності формі, разом з тим зазначає, що господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, на який посилається відповідач, як  на доказ неправомірного віднесення ПП „Корса” до складу валових витрат вартості виконаних робіт на суму 2 288,20 грн., не належать  до  складу  валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте дане твердження спростовується документами, поданими позивачем, обставинами справи з'ясованими в судових засіданнях, а саме.

У відповідності до акта № 3 від 31 серпня 2004 року прийому-передачі виконаних робіт, представник ТзОВ „Галицьке розвиткові товариство, ЛТД” Сорочик С.С. передав, а представник ПП „Корса” Матвіїшин Р.М. прийняв роботу по заключенню протоколу № 30 від 3.08.2004р., в т.ч. ПДВ –457,64 грн.  Даний акт скріплений печатками та підписаний представниками сторін без заперечень.

Згідно протоколу проведення біржових торгів № 30 від 31 серпня 2004 р. ЛФ ТБ „Всеукраїнська біржа нерухомості” на торг виставлено лот № 1 –„Об'єкт відчуження”, що належить ДКП „Фантазія”, до якого входить „Обладнання” та не житлове приміщення, 9А, загальною площею 911,4 кв.м., що знаходиться в м. Дрогобич, вул. Самбірська, 82, зафіксовано ціну продажу –114 410 грн. з ПДВ та визначено переможцем торгів ПП „Корса”, м. Бережани.

За результатами проведення торгів, між ДКП „Фантазія”, від імені якого діяв член біржі ТзОВ „Фірма „Герат” в особі брокера Рудої Л.М. та ПП „Корса”, від імені якого діяв член біржі ТзОВ „Галицьке розвиткові товариство, ЛТД” в особі брокера  Сисоєвої Л.С., що діяла на підставі договору доручення від 31.08.2004р. за № 31/08/02, укладено біржовий контракт № 015-ф від 31 серпня 2004 року, у відповідності з яким ДКП „Фантазія” зобов'язується передати у власність ПП. „Корса” не житлове приміщення 9А, загальною площею 911,4 кв. м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Самбірська, 82.

У відповідності до загальних правил посередницької діяльності на біржі, разом з біржовим контрактом брокерська фірма, що здійснює посередницькі послуги між клієнтом і біржею, передає клієнту звіт про виконану роботу та акт здавання-приймання робіт, який є підставою для здійснення оплати клієнтом брокерських послуг. А відтак, твердження відповідача, що в акті № від 31.08.2004р. не вказано, які саме роботи проводилися, суд вважає безпідставним, оскільки в даному акті зазначено про прийняття роботи по заключенню протоколу № 30 від 31.08.2004р., про що відображено відповідачем в акті перевірки, і що є достатньою підставою для здійснення сторонами відповідних розрахунків. У зв'язку з чим, суд вважає помилковим твердження відповідача про неправомірність віднесення ПП. „Корса” до складу валових витрат в жовтні 2004 року вартості виконаних робіт ТОВ „Галицьке розвиткові товариство”.

3.2. В акті перевірки констатовано, що в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. ПП "Корса" в січні 2005 року, згідно податкової накладної № 4 від 11.01.2005р. та податкової накладної № 542 від 30.11.2004р., до валових витрат неправомірно віднесено придбаний мазут та дизпаливо у МПП "Івон" на суму 28333,80 грн. Як на підставу даного висновку, перевіряючі посилаються на ухвалу господарського суду Львівської області від 23.12.2004р. у справі №6/300-8/145, якою МПП "Івон", Львівська область, м. Борислав, вул. Потік, 5 (ідентифікаційний код 31154257) –ліквідовано та постанову господарського суду Львівської області від 28.09.2004р. у справі №6/300-8/145, згідно якої ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича. Згідно пояснення ліквідатора Онушканича Я.В. від 12.12.2006р. встановлено, що ним не залучались працівники для проведення ліквідаційної процедури МПП "Івон", тобто право підпису на податкових накладних, згідно постанови господарського суду Львівської області від 28.09.2004р. мав Онушканич Я.В., про те вищевказані податкові накладні складені та підписані гр. Стапчак. Оприбуткування мазуту відображено бухгалтерським проведенням Д 281 К 631 за січень 2005 року.

Суд вважає дане твердження відповідача неправомірним, виходячи з наступного. У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать  до  складу  валових витрат будь-які витрати,  не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Господарські зобов'язання, що виникли на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2004р. між МПП „Івон” ТПП „Корса” в установленому законом порядку недійсними визнані не були. Як зазначено позивачем в позовній заяві, МПП «Івон»по накладній № 4 від 11 січня 2005 року (а не по податкових накладних, як це вказано в Акті перевірки) було отримано мазут М-100 в кількості 35416 кг на суму 28332,80 грн. (без ПДВ).  11 січня 2005р.  згідно акта № 18 приймання-передачі ПП. „Корса” було реалізовано ВАТ «Західенерго»55881 кг мазуту (із врахування залишку мазуту станом на 01.01.2005р.) на суму 55601,60 грн. (з ПДВ), що підтверджено платіжним дорученням від 13.01.2005р., тобто використано позивачем у власній господарській діяльності. В бухгалтерському обліку ПП. „Корса” операція, з реалізації мазуту, що була єдиною в січні 2005 року, відображена проведеннями: Д 361 К 702 - 55 601,60 грн., Д 702 К 641 - 9 266,93 грн.; в податковому обліку з податку на прибуток реалізований ВАТ «Західенерго»мазут в сумі 46334,67 грн. (без ПДВ) включено до складу валового доходу, що не заперечується податковим органом.

А відтак, висновки позивача про неправомірність віднесення позивачем до валових витрат придбаний мазут та дизпаливо у МПП "Івон" на суму 28333,80 грн., суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи.

3.3. Перевіркою правильності визначення валового доходу податковим органом встановленого заниження позивачем скоригованого валового доходу за І квартал 2005 року на суму 8700,00 грн., зокрема МПП "Корса" у 1 кварталі 2005 року не проводило коригування залишків балансової вартості запасів по рахунку 203 "Паливо" на суму 8,7 тис. грн. Відповідно до вимог п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР та п. 1.2, п. 1.3, п. 1,4 та п. 2.1 "Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деревативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998 року №124, зареєстрований в Мін'юсті України 03.07.1998 року за №417/2857, у балансову вартість запасів на оптових складах (місцях зберігання) станом на 01.04.2005р. включено тільки вартість товарів на складі в сумі 15,6 тис. грн. по рах. 281 "Товари на складі", (залишок по рах. 203 станом на 01.0.2005р. склав 8,7 тис. грн.), внаслідок чого валові доходи за І квартал 2005 року занижено на суму 8,7 тис. грн.

Роблячи даний висновок, перевіряючими не взято до уваги, що придбані по рахунку 203 "Паливо" товари у березні 2005р. (1 квартал 2005р.), що відображено в головній книзі за 2005р., на таку ж суму не було включено до складу валових витрат під час їх придбання, що підтверджується розшифровкою рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за І квартал 2005 року, за таких обставин сума оприбуткованого прибутку І кварталу 2005 року, визначена правильно, а відтак твердження відповідача про заниження позивачем скоригованого валового доходу необґрунтованим.

Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки i збори в порядку i розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Судові витрати, здійснені позивачем згідно ст. 94 КАС України, присуджуються йому з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 51, 55, 70,71, 94, 98, 138, 163 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006р. №0007691701/06712 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 4986,00 грн. (з яких сума податкового зобов'язання за основним платежем становить 3324,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1662,00 грн.).

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006р. №0007701701/06712.

4. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007721701/06712 від 29.12.2006р.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Корса», м. Бережани, вул. Рогатинська, 126А (ідентифікаційний код 31274144) 78,85 грн. сплаченого державного мита.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                Г.Б. Бучинська