Постанова

від 25.04.2007 по справі 14/46-1097

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/46-1097

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2007 р.Справа № 14/46-1097

 12 год. 55 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

при секретарі судового засідання  Єднаку О.М.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" вул. Л.Українки, 14, м.Бережани, Тернопільська область           

до  Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції вул. Шевченка, 15, м. Бережани, Тернопільська область            

про  визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Бережанської МДПІ №0000292301/02736, №0000302301/0/2736 від 11.09.2006 року.

За участю представників сторін:

позивача: Гураль Р.В., довіреність № б/н  від 01.03.07 р.,

відповідача: Стефінів Ж.А., довіреність № 22 від 10.01.07 р.,

                             Шведа М.З., довіреність № 1814 від 23.03.07 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх", м. Бережани, Тернопільська область звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бережани, Тернопільська область про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Бережанської МДПІ №0000292301/02736, №0000302301/0/2736 від 11.09.2006 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача посилається на безпідставність донарахування податковим органом ТОВ "Успіх" податку на додану вартість та податку на прибуток, вказуючи при цьому на відсутність з боку платника податків порушень норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини.

У запереченнях на позов, та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно  ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства товариством  з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Успіх" (код ЄДРПОУ-30916304) з питань правових відносин при проведенні фінансово-господарських операцій з Унітарним приватним підприємством (УПП) "Укртехмаш" (код ЄДРПОУ-33011784), посадовими особами контролюючого органу 04.09.2006р. складено акт за №195/23-134. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою: з 01.09.2004 року по 31.12.2004 року.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення суб'єктом господарювання  вимог Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 (надалі Закон про ПДВ) що, в свою чергу, обумовило заниження податку на додану вартість за вересень 2004 року та за грудень 2004 року на загальну суму 4100 грн.; недотримання положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97 (надалі Закон про прибуток), а саме заниження податку на прибуток за 3 кв. 2004р. та за 4 кв. 2004р. на загальну суму 5125 грн.   

Зважаючи на наведені обставини, 11.09.2006р. контролюючим органом відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з підпункту 17.1.3, підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) позивачу, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000292301/0/2736 визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6150 грн. (в т.ч. 4100 грн. за основним платежем, 2050 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000302301/0/2736 податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7687 грн. (в т.ч. 5125 грн. за основним платежем, 2562 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Наведені правові акти індивідуальної дії оспорені товариством у судовому порядку.  

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Даючи правову оцінку висновкам, які містяться у матеріалах перевірки, суд враховує, що нарахування спірних сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за вересень та грудень 2004 року проведено контролюючим органом за результатами дослідження фінансово-господарських операцій позивача із його контрагентом УПП "Укртехмаш".

Так, у акті перевірки та запереченнях на позов посадовими особами ДПС зазначено, що у 2004 році :

-   згідно із взятими на себе договірними зобов'язаннями УПП "Укртехмаш" на підставі накладних №22 від 29.09.2004р., №23 від 29.09.2004р., №2610-02 від 26.10.2004р. реалізував позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 24600 грн., виписавши за наслідками поставки товарів податкові накладні №22 від 28.09.2004р., №23 від 29.09.2004р., №2610-02 від 26.10.2004р. (сума ПДВ - 4100 грн.).

В свою чергу товариством з обмеженою відповідальністю розрахунки за отриману продукцію проведено в повному обсязі на підставі виставлених контрагентом рахунків (копії у справі),   згідно із платіжними дорученнями №340 від 28.09.2004р., №346 від 29.09.2004р., №391 від 26.10.2004р., а сума податку на додану вартість, сплачена постачальнику в ціні придбання включена до податкового кредиту за вересень та грудень 2004 року.

При цьому, контролюючим органом з'ясовано, що :

- за даними листа Тернопільської ОДПІ від 22.08.2006 року №52651/7/23-112 (копія у справі)  в УПП "Укртехмаш" відсутні трудові ресурси, виробничі та складські приміщення;

- за вересень та грудень 2004 року УПП "Укртехмаш" не було задекларовано надмірної сплати ПДВ до бюджету;

- ТМЦ реалізовані УПП "Укртехмаш" позивачу, попередньо придбавались у ТОВ "Промрезерв - 2004", яке з 01.09.2004 року до контролюючого органу не звітує.

Із наведеного в сукупності контролюючим органом зроблені висновки про те що  в порушення п.п 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону  ТОВ "Успіх" віднесені до податкового кредиту суми ПДВ, які не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавців цих товарів, а податкові накладні не виконують своєї законодавчої функції і їхні оригінали не підтверджується копіями, з огляду на що ТОВ "Успіх" слід виключити із податкового кредиту податкові накладні виписані УПП "Укртехмаш".

В той же час, матеріалами справи висновки акту перевірки не підтверджуються. Більше того зібрані в процесі судового розгляду докази вказують на їх невідповідність  фактичним обставинам та вимогам Закону з огляду на наступне.

Виконання сторонами договірних зобов'язань належним чином та в повному обсязі засвідчується первинними документами (копії накладних, податкових накладних та платіжних документів про перерахування коштів в матеріалах справи).

Із матеріалів справи (лист Тернопільської ОДПІ від 03.01.2007 року № 25349/7/29-01) та пояснень учасників спору слідує, що УПП "Укртехмаш" 08.07.2004 року включене до Реєстру платників податку на додану вартість.       

Відповідно до п.3.1.1 статті 3, пункту 7.1  статті 7 Закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа –продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну  або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ, включити її до своїх податкових зобов'язань з дотриманням положень п.7.3 ст.7 Закону;  скласти і передати  контрагенту податкову накладну ( п.7.2 ст.7 Закону), що є підставою для віднесення вказаної у ній суми ПДВ до податкового кредиту (п.7.4 ст.7 Закону).

У процесі розгляду справи судом з'ясовано, що:

-  на виконання обов'язку визначеного п.п. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону контрагент товариства надав покупцю - позивачу у справі податкові накладні, що містять всі необхідні відомості перелічені у наведеній вище нормі Закону;

-  дати виникнення по спірних операціях права на податковий кредит, що визначені позивачем по справі  відповідають і ґрунтуються на приписах  п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п.7.5.1 п.7.5  статті 7 Закону;

- згідно поданих УПП "Укртехмаш" декларацій з ПДВ сума податкових зобов'язань даного платника податків за вересень 2004 р. становить 75006 грн. (податковий кредит- 74434 грн.)  за грудень 2004 року - 683 417 грн. (податковий кредит - 682 409 грн.). Суд враховує, що відповідно до п.п. 7.7.1п.7.7 статті 7 Закону, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Таким чином ототожнення контролюючим органом податкового зобов'язання (п.7.3 ст. 7 Закону) із порядком  визначення  суми  податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (п.7.7 статті 7 Закону) (абз. 3 стор.7 акту перевірки)  є таким що положенням  цього Закону  не відповідає. Більше того, із наведених вище показників податкової звітності УПП "Укртехмаш" слідує, що різниця між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту за спірні періоди  мала позитивне значення, а відтак підлягала перерахуванню до бюджету у порядку та розмірах, що визначені Законом;    

- за даними Тернопільської ОДПІ, поставка ТОВ "Промрезерв - 2004" елементів опалення УПП "Укртехмаш" здійснена 30.09.2004 року (загальна сума поставки - 14, 9 тис.грн.), в той час коли ТМЦ УПП "Укртехмаш" реалізовано 29.09.2004 року, а загальна сума поставки становить  24600 грн. таким чином, доводи контролюючого органу про те що ТМЦ реалізовані УПП "Укртехмаш" попередньо придбавались ним у ТОВ "Промрезерв - 2004" жодним належним та допустимим доказом не підтверджуються.

При цьому слід зазначити, що  Закон не ставить в залежність право на отримання податкового кредиту  платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених                                (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів               (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва                   (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Верховний Суд України у постанові від 18 квітня 2006 року (копія у справі) зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови  та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджуються порушення товариством п.п.7.2.3 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5.п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону про ПДВ.

З точки зору оподаткування наведених вище операцій податком на прибуток, згідно із змістом, чинного на час виникнення спірних правовідносин пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідною умовою для віднесення витрат до складу  валових  є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника.

Конкретизуючи перелік витрат, які включаються до складу валових, законодавцем до їхнього числа, поряд із іншими віднесено (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток) суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і  охороною  праці. Зазначені витрати відповідно до вимог Закону про прибуток мають бути підтверджені відповідними розрахунковими,  платіжними та іншими документами, документами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку  (п.п. 5.3.9  ст. 5 цього ж Закону).

За таких обставин, понесені позивачем витрати (платіжні та розрахункові документи наявні у матеріалах справи) як компенсація вартості товарів, придбаних ним у УПП "Укртехмаш" (копії первинних документів - видаткових накладних в матеріалах справи) для подальшого їх використання у власній господарській діяльності, згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підлягають включенню до складу валових витрат, а отже у відповідача не було правових підстав для виключення сплачених позивачем на користь контрагента коштів зі складу валових витрат, і відповідно не було підстав для збільшення бази оподаткування по податку на прибуток та донарахування товариству з обмеженою відповідальністю цього податку згідно із оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Вказаний висновок суду, поряд із наведеним вище, ґрунтується і на тому що, вичерпний перелік витрат платника податків, які не включаються до складу валових (в тому числі не пов'язаних із веденням господарської діяльності (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону про прибуток) визначений у п.5.3 -5.7 ст.5 Закону України  „Про оподаткування прибутку підприємств”. Витрати на оплату придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей   до їх числа не віднесені. А в силу  п. 5.11 статті 5 наведеного нормативно-правового акту установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, що податковим органом при притягненні товариства до відповідальності не враховано.

При цьому, судом враховано і положення  статті 71 КАС України, згідно із якою  в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог  Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені, слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу  з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.  6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Бережанської МДПІ №0000292301/02736, №0000302301/0/2736 від 11.09.2006 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" (вул. Лесі Українки,14, м. Бережани, Тернопільська область) - 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

4. Видати виконавчий лист за заявою ТОВ "Успіх".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                                    О.В. Руденко