Рішення

від 10.01.2017 по справі 910/20235/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017Справа №910/20235/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система капітального інвестування", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Другий інвестиційний фонд СКІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домум"

про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Корзун В.А., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система капітального інвестування", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Другий інвестиційний фонд СКІ", (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домум" (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домум" з розміром частки 10 % статутного капіталу товариства.

05 серпня 2015 р. ним було прийняте рішення про вихід зі складу учасників вищевказаного товариства.

06 серпня 2015 р. він направив відповідачу заяву про його вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домум" з виплатою належної йому частки в статутному капіталі.

Указане поштове відправлення було повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Зазначав, що таким чином, відповідач тривалий час ухиляється від отримання поштової кореспонденції з метою уникнення його виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домум", а також належної йому виплати частки статутного капіталу товариства.

Посилаючись на те, що указана бездіяльність відповідача порушує право позивача на вихід зі складу учасників товариства відповідача, позивач на підставі ст. 148 ЦК України, ч. 1 ст. 88 ГК України, ст.ст. 7, 10 Закону України "Про господарські товариства" просив задовольнити позов, визнати його таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домум", зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 порушено провадження у справі №910/20235/16, розгляд справи призначено на 05.12.2016.

У судовому засіданні 05.12.2016 представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду від 05.12.2016 розгляд справи відкладено до 26.12.2016.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в засідання господарського суду 26.12.2016 своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Вимоги ухвал суду залишені відповідачем без виконання.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд відклав розгляд справи на 10.01.2017.

У судове засідання 10.01.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.01.2017 не з'явився.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.01.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пп. 1.1. та 4.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум (далі - відповідач) в редакції 2009 року, учасниками зазначеного товариства є: Закрите акціонерне товариство Вадес Кепітал Менеджмент з розміром частки у статутному капіталі 90 % та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система капітального інвестування", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Другий інвестиційний фонд СКІ" (далі - позивач) з розміром частки у статутному капіталі 10%.

Згідно з ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств (ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 80 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами є підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Положенням ч. 2 ст. 83 ЦК України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦК України визначено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

05.08.2015 на загальних зборах учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система капітального інвестування", оформлених протоколом № 05/08-2015 було прийнято рішення про вихід Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система капітального інвестування", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Другий інвестиційний фонд СКІ", яке володіє часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум у розмірі 10 відсотків, про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум .

06.08.2015 позивачем складено заяву до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум , в якій зазначено про його вихід зі складу учасників (засновників) відповідача з 01.12.2015.

06.08.2015 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача заяву про вихід з товариства, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист, копії яких містяться в матеріалах справи.

08.09.2015 УДППЗ Укрпошта , у зв'язку із закінченням терміну зберігання, лист позивача було повернуто останньому.

Проте, відповідачем не було вжито дій щодо скликання позачергових загальних зборів з метою внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, що містилася в установчих документах.

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено його права на вихід зі складу учасників товариства, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, в якому позивач просить суд прийняти рішення, яким встановити момент виходу зі складу учасників ТОВ Будівельна компанія Домум , зобов'язати ТОВ Будівельна компанія Домум вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників відповідача.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Згідно зі ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

В свою чергу, статутом ТОВ Будівельна компанія Домум не встановлено іншого строку для виходу учасника з товариства.

Таким чином, право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства з обмеженою відповідальністю незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства з обмеженою відповідальністю

Підставою для виходу з товариства з обмеженою відповідальністю є заява учасника, подана відповідній посадовій особі товариства або за наявності доказів вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24 жовтня 2008 учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Згідно з п. 4.12 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25 лютого 2016 під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Як встановлено судом, 06.08.2015 позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій повідомив про свій вихід зі складу учасників (засновників) відповідача з 01.12.2015.

Отже, з 01.12.2015 позивач є таким, що вийшов зі складу учасників відповідача, тобто з дати спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 148 ЦК України відповідної заяви. З цього дня корпоративні права позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум .

Частиною 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено таких способів захисту прав, як вважати учасника товариства таким, що вийшов зі складу учасників товариства з дати, визначеної позивачем.

Слід зазначити про те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматися від їх вчинення.

Встановлення факту виходу учасника зі складу учасників товариства має юридичне значення, а такий може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

По суті така вимога спрямована на встановлення факту, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу, тому позовні вимоги позивача про прийняття рішення, яким встановити факт виходу позивача зі складу учасників відповідача з 01.12.2015, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, та, відповідно, задоволенню не підлягають.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як вбачається зі змісту ст. 20 ГК України така визначає спосіб захисту порушеного права та інтересу суб'єкта господарювання як присудження до виконання обов'язку в натурі. Аналогічні положення містяться і в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" на підставі частини другої статті 7 Закону "Про господарські товариства" підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства.

Відповідно до ст. ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства.

Як зазначив Верховний суд України у постанові Пленум Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року № 13, суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Таким чином, приведення у відповідність статутних документів відповідача у зв'язку з виходом відповідача зі складу учасників товариства передбачає відповідні зміни до статуту товариства, які повинні бути затверджені на загальних зборах учасників товариства, що є реалізацією своїх корпоративних прав учасників товариства та не можуть бути способами захисту таких прав у суді, оскільки суди не вправі вносити зміни до установчих документів товариства - вирішення цього питання не належить до компетенції суду і означало б втручання у внутрішню діяльність товариства.

Разом з тим, згідно зі ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Частина 2 статті 7 цього ж Закону визначає, що товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

За змістом п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України Про господарські товариства .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на день прийняття рішення позивачем про вихід зі складу учасників відповідача) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на день прийняття рішення позивачем про вихід зі складу учасників відповідача) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників).

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення реєстрації змін до установчих документів, що відбулися в зв'язку з виходом одного з учасників, то дані ЄДРПОУ містять відомості про те, що позивач є учасником товариства, чим порушується безумовне право учасника товариства на вихід зі складу учасників.

За таких обставин, бездіяльність відповідача в частині здійснення державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача, порушує права позивача.

Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку провести державну реєстрацію змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників товариства.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум (04074, м. Київ, вулиця Шахтарська, будинок 2; ідентифікаційний код: 35591242) провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку з виходом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ" (01054, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 33-35 ЛІТЕРА "Г"; ідентифікаційний код 35467642), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Другий інвестиційний фонд СКІ" (код ЄДРІСІ: 2331099) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум (04074, м. Київ, вулиця Шахтарська, будинок 2; ідентифікаційний код: 35591242).

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Домум (04074, м. Київ, вулиця Шахтарська, будинок 2; ідентифікаційний код: 35591242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СИСТЕМА КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ" (01054, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 33-35 ЛІТЕРА "Г"; ідентифікаційний код 35467642), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Другий інвестиційний фонд СКІ" (код ЄДРІСІ: 2331099) судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.01.2017.

Суддя О.А. Грєхова