Рішення

від 10.01.2017 по справі 914/2910/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017р. Справа№ 914/2910/16

За позовом: Green Sapplements Sp. Z. o.o., Краків, ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Тепло , с. Милятин Городоцького району Львівської області

про: стягнення 3 313 998,09 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 19.12.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 10.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Green Sapplements Sp. Z. o.o., Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Тепло про стягнення 3 313 998,09 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 21.11.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.12.2016 року. Ухвалою суду від 13.12.2016 року розгляд справи відкладено на 10.01.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору №5/11/13 від 22.11.2013 р. в частині поставки попередньо оплаченого позивачем товару на суму 21560 польських злотих. У зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 283247,70 грн. суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3030750,39 грн. штрафу за прострочення доставки товару.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.

23.12.2016 року через канцелярію суд повернувся направлений відповідачу (вул. Лісова, буд. 32, с. Милятин, Городоцький р-н, Львівська обл., 81531) поштовий конверт з копією ухвали суду від 13.12.2016 року з відміткою за зазначеною адресою немає .

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

22.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Гарант-Тепло (Продавець) та Green Supplements Sp. Z.o.o. (Покупець) укладено Договір №5/11/13 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує гранули паливні (пеллети) з деревини, в кількості 5000 тон в рік, що далі йменується Товар(НОМЕР_1), гранули паливні (пелети) з лушпиння соняшника в кількості 5000 тон в рік, що далі йменується товар(НОМЕР_2).

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі №914/1554/14 встановлено, що на виконання умов договору 25.11.2013 р. позивач здійснив передоплату та оплатив вартість товару на загальну суму 21 560 польських злотих.

Від моменту отримання передоплати продавець зобов'язаний доставити покупцю товар в термін до 5-ти днів (п.3.3. договору).

У зв'язку з простроченням поставки, позивач надіслав відповідачу претензію від 24.03.2014 р., в якій вимагав повернути суму сплачених коштів у розмірі 21560 польських злотих. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки оплаченого товару не виконав, станом на дату розгляду справи в суді відповідачем не поставлено оплачений товар на загальну суму 21560 польських злотих, сплачену суму грошових коштів позивачу не повернуто.

У зв'язку з наведеним, рішенням суду від 12.06.2014 р. у справі №914/1554/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Тепло на користь Green Supplements Sp. Z.o.o. борг в розмірі 21560 польських злотих, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач просить суд стягнути з нього 283247,70 грн. суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції за період з грудня 2013 р. по жовтень 2016 р. та 3030750,39 грн. штрафу за прострочення доставки товару за період з 01.12.2013 р. по 04.11.2016 р.

Як зазначив позивач у позовній заяві, сума боргу ТзОВ Гарант-Тепло перед Green Supplements Sp. Z.o.o. станом на 04.11.2016 р. становить 148003,80 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких не повідомив.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України.

Згідно ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається за цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України.

Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судами України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до 9.3. Договору спори вирішуються відповідним загальним судом в ОСОБА_1 або Україні спираючись на право цієї країни.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору №5/11/13 від 22.11.2013 р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не поставив позивачу визначений товар та не повернув суму попередньої оплати за товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що від моменту отримання передоплати Продавець зобов'язаний доставити Покупцю Товар в термін до 5-ти днів. За кожен день затримки Продавець зобов'язується оплатити штраф в розмірі 1 % від вартості товару.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі №914/1554/14 встановлено прострочення обов'язку відповідача щодо поставки товару на суму здійсненої 25.11.2013 позивачем попередньої оплати у розмірі 21560 польських злотих.

Відтак, розмір штрафу за період з 01.12.2013 року по 04.11.2016 року у відповідності до п.3.3. Договору становить: 21560 польських злотих * 1% / 100 * 1070 днів = 230692 польських злотих, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 04.11.2016 р. 655,7244 гривні за 100 польських злотих становить: 230692 польських злотих * 6,557244 гривні = 1512703,73 гривні.

Позивачем невірно здійснено розрахунок розміру штрафу, оскільки такий повинен бути здійснений виходячи із суми основного боргу без врахування інфляційних втрат за відповідний період.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за період з 01.12.2013 р. по 04.11.2016 р. підлягає до часткового задоволення на суму 1512703,73 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 283247,70 грн. суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат позивачем здійснено за період з грудня 2013 р. по жовтень 2016 р. з розрахунку суми основного боргу у розмірі 148003,80 грн. станом на 04.11.2016 р.

Відповідно до положень п.3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 (із змінами і доповненнями) Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п.3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 (із змінами і доповненнями) Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 04.11.2016 р. 655,7244 гривні за 100 польських злотих розмір основного боргу (встановлений рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі №914/1554/14) відповідача становить: 21560 польських злотих * 6,557244 гривні = 141374,18 гривень.

Здійснивши перерахунок розміру інфляційних нарахувань за період з грудня 2013 р. по жовтень 2016 р. за кожен місяць окремо виходячи із суми основного боргу у розмірі 141374,18 грн., суд дійшов висновку про підставність стягнення з відповідача 98679,18 грн. інфляційних нарахувань.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 148003,80 грн. основного боргу, то у відповідності до п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відтак, в частині вимоги про стягнення 148003,80 грн. основного боргу слід припинити провадження у справі, оскільки рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі №914/1554/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Тепло на користь Green Supplements Sp. Z.o.o. борг в розмірі 21560 польських злотих та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Частиною 3 статті 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень ст.49 ГПК України судовий збір у розмірі 49709,98 грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Тепло (81531, Львівська область, Городоцький район, с. Милятин, вул. Лісова, будинок 32; ідентифікаційний код 36768899) на користь стягувача - Green Supplements Sp. Z.o.o. (31-532, Krakow, ul. W.Pola, 1, Polska, KRS: НОМЕР_3, NIP: 676-24-49-078, REGON: 122416370) 98679,18 грн. інфляційних нарахувань, 1512703,73 гривні штрафу та 24170,75 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 36564,72 грн. інфляційних нарахувань та 1518046,66 грн. штрафу.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення 148003,80 грн. основного боргу.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.01.2017 р.

Суддя Кидисюк Р.А