Постанова

від 11.01.2017 по справі 906/745/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р. Справа № 906/745/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача - представник ОСОБА_1, довіреність у справі;

відповідача - представник ОСОБА_2, довіреність у справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" (вх.№3349/16) на рішення господарського суду Житомирської області від 13.10.2016 у справі № 906/745/16 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології"

до ОСОБА_4 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради

про стягнення 468900,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.10.2016 у справі № 906/745/16 (суддя Гансецький В.П.) у позові ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" до ОСОБА_4 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради про стягнення заборгованості в сумі 468900 грн. 62 коп., відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі №906/1072/15, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 у справі №906/1072/15 скасовано в частині стягнення з відповідача 351229,32 грн. річних, 3531690,67 грн. інфляційних, 343577,26 грн. пені. Прийнято в цій частині нове рішення. В позові відмовити. Отже, апеляційною інстанцією встановлений факт безпідставного, всупереч умовам договору, нарахування та стягнення з відповідача фінансових санкцій за невиконання зобов`язань договору №26/11-2012/32 від 29.11.2012. Таким чином, зазначена постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 906/1072/15 має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі, та, відповідно, є підставою для відмови в позові про стягнення з відповідача 468900,62 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 26/11-2012/32 від 29.11.2012.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 13.10.2016 у справі №906/745/16 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає, що судом першої інстанції не повно і не об`єктивно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд першої інстанції не вірно застосував норми, як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору по суті.

Вважає, що подане клопотання про відкладення розгляду справи від 07.10.2016 №147 мало слугувати саме для винесення ухвали про продовження розгляду справи на додаткові п'ятнадцять днів, адже в даній справі було лише одне попереднє засідання 13.09.2016, на якому було розглянуто лише одне клопотання №606 відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення Рівненським апеляційним господарським судом справи №906/1072/15, проти якого заперечував позивач. Тобто справа в судовому засіданні 13.09.2016 по суті не розглядалась, а на другому судовому засіданні представник позивача був відсутній з поважних причин, а тому позивач був позбавлений можливості висловити і обґрунтувати свою позицію по справі, а також захищати свої законні інтереси.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено жодних доказів наданих позивачем на обґрунтування своєї правової позиції, а ні тих, які подавались разом з позовною заявою, а ні тих , які були подані окремо з заявою про доручення додаткових доказів до матеріалів справи №117 від 08.09.2016.

Також звертає увагу суду на те, що на думку позивача приписи ч.3 ст. 35 ГПК України не мають абсолютного характеру і не можуть сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні, а тому суд не повинен був сприймати як обов`язкові висновки, до яких як вважає позивач хибно дійшов Рівненський апеляційний господарський суд під час розгляду справи № 906/1072/15, а мав ретельно вивчити наявні докази та винести виважене рішення, яке не буде йти врозріз з наявними беззаперечними доказами в матеріалах справи, як того й вимагають основні засади правосуддя.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016, колегією суддів у складі: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.11.2016.

29.11.2016 засобами електронного зв`язку на адресу суду від відповідача - ОСОБА_4 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради надійшла заява про зупинення провадження у справі №906/745/16 до вирішення по суті пов`язаної справи №906/1072/15.

30.11.2016 на адресу суду від позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 906/745/16 до закінчення перегляду справи №906/1072/15 в порядку касації Вищим господарським судом України.

30.11.2016 на адресу суду від позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" надійшли додаткові пояснення до яких на підтвердження своєї правової позиції додає ряд судових рішень на його думку з аналогічних підстав.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2016 підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі №906/745/16, також підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання 30.11.2016 не з`явився, причини неявки не повідомив, про місце, час і дату судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 184).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 відкладено розгляд справи на 20.12.2016.

Крім того, колегія суддів зазначає, що клопотання позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" про зупинення провадження у справі №906/745/16 до вирішення пов'язаної з нею справи господарського суду Житомирської області № 906/1072/15 та заява відповідача ОСОБА_4 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради про зупинення провадження у справі №906/745/16 до вирішення Вищим господарським судом України пов'язаної з нею справи господарського суду Житомирської області № 906/1072/15 будуть розглянуті колегією суддів в наступному судовому засіданні.

Пунктом 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 03.03.2016 р. № 21 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України 03.03.2016 р. у № 41 передбачено, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

Згідно до пункту 9.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, затвердженого рішенням зборів суддів Рівненського апеляційного господарського суду 26.09.2016 р. у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про неможливість проведення судового засідання помічником головуючого судді (судді-доповідача), а у разі відсутності такого помічника - особою, яка виконує його обов'язки. Інформація про неможливість проведення судового засідання розміщується на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). До матеріалів справи також долучається Довідка про неможливість проведення судового засідання, яка засвідчується підписом такого помічника судді із зазначенням його прізвища та ініціалів. Після усунення обставин, передбачених пунктом 9.3., справа призначається до розгляду в судовому засіданні.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гудак А.В. судове засідання 20 грудня 2016 р. у справі № 906/745/16 не відбулося.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 розгляд справи №906/745/16 призначено на 11.01.2017 об 11:00.

26.12.2016 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення в яких зазначає, про те, що на даний час позивачем готується подача заяви про перегляд справи Верховним судом України в зв`язку з чисельними порушеннями норм матеріального та процесуального права під час розгляду апеляційною та касаційною інстанціями справи № 906/1072/15, а також має місце неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права.

10.01.2017 засобами електронного зв`язку на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Союз медицини та технології в повному обсязі у зв`язку з безпідставністю. На підтвердження своєї правової позиції посилається на преюдиціальність постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 906/1072/15 від 20.09.2016 та постанови Вищого господарського суду України у справі №906/1072/15 від 07.12.2016.

11.01.2017 на адресу суду від позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі №906/745/16 до закінчення перегляду справи №906/1072/15 Верховним судом України.

11.01.2017 засобами електронного зв`язку на адресу суду від відповідача надійшов витяг - детальна інформація про юридичну особу ОСОБА_4 установу Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради, що підтверджує повноваження ОСОБА_5.

Представник позивача в судовому засіданні 11.01.2016 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити. В судовому засіданні підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі №906/745/16 до закінчення перегляду справи №906/1072/15 Верховним судом України.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.01.2016 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, заперечив проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі №906/745/16 до закінчення перегляду справи №906/1072/15 Верховним судом України.

Колегія суддів, відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі №906/745/16 до закінчення перегляду справи №906/1072/15 Верховним судом України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Отже, колегією суддів встановлено, що всі обставини, підстави і факти для вирішення даного спору можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі і підтвердженні матеріалами справи, відповідно у суду відсутні підстави для задоволення вищезгаданого клопотання.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 30.11.2016, 11.01.2017, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 13.10.2016 у справі № 906/745/16 слід скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 29.11.2012 між ОСОБА_4 установою Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради (далі - замовник) і ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології (далі - постачальник) укладено договір №26/11-2012/32(а.с. 21-25 т.1).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник, що є переможцем відкритих торгів на закупівлю: 33.10.1 Устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (Рентгенівські апарати для діагностики - 8 од.) (надалі - товар) поставляє для замовника товар, зазначений у специфікації на медичне обладнання (додаток №1 до договору), а замовник купує товар в асортименті та за цінами згідно специфікації, що надається до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно пп.1.3 договору сторони погодили, що обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

29.11.2012 між ОСОБА_4 установою Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології підписано специфікацію на медичне обладнання, оформлену додатком №1 до договору, якою визначено, що товаром який постачається є: Комплекс рентгенівський діагностичний з цифровою обробкою зображення РДК-ВСМ-18 (виробник ТДВ КВО Медапаратура у кількості 8 комплектів, загальною вартістю 5320000,00 грн. без ПДВ (ціна за одиницю 665000,00 грн. без ПДВ)(а.с. 26 т. 1).

Згідно п.6.3 договору позивач зобов`язався поставити товар у строки, встановлені цим договором; забезпечити якість товару, встановленим умовами договору; провести первинний інструктаж персоналу замовника; здійснити установку, налагодження та введення в експлуатацію обладнання протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту 100% оплати товару замовником та отримання листа про готовність приміщення де обладнання буде встановлено відповідно до вимог виробника обладнання.

21.12.2012 позивач здійснив поставку обладнання відповідачу, на суму 4655000,00 грн. про що складено акт здачі-прийняття медичного обладнання згідно з договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012(а.с. 29 т.1).

28.12.2012 позивач та відповідач уклали додаткову угоду №1 до договору, відповідно до умов якої, було зменшено обсяг закупівлі товару та загальну вартість договору до 4655000,00 грн.(а.с. 27-28 т.1).

З квітня по серпень 2013 позивач та відповідач підписали акти здачі-приймання робіт з пусконалагодження, введення в експлуатацію та навчання персоналу згідно з договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012(а.с. 30-43 т.1).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури з відтермінуванням платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання товару на склад покупця. У разі затримки бюджетного фінансування покупець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюються при отриманні покупцем бюджетного фінансування закупівлі.

Згідно п.6.1.1 договору відповідач прийняв на себе зобов`язання своєчасно проводити оплату за отриманий товар.

Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Колегією суддів встановлено, що згідно рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 у справі №906/1072/15 за позовом ТОВ "Союз медицини та технології" до ОСОБА_4 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради про стягнення 11366246,98 грн., яке постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 906/1072/15 залишено без змін в частині стягнення основного боргу в сумі 4655000 грн., та скасовано в частині стягнення 351229,32 грн. річних, 3531690,67 грн. інфляційних, 343577,26 грн. пені, прийнято в цій частині нове рішення - в позові відмовити, встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_4 установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради умов договору № 26/11-2012/32 від 29.11.2012 в частині оплати отриманого товару - медичного обладнання та стягнуто з останнього - 4655000 грн. боргу. (а.с.15-19 т.1).

Однак з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору №26/11-2012/32 від 29.11.2012 та рішення господарського суду Житомирської області 28.07.2015 по справі №906/1072/15, позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача штрафних санкцій у розмірі 468900,62 грн., з яких 148067,26 грн. 3% річних, нарахованих за період з 08.07.15р. по 28.07.16р. та 320833,36 грн. інфляційних нарахувань, нарахованих за період з 08.07.2015 по 28.07.2016 (а.с.6 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зазначив, що 14.05.2016 звертався до Державної фінансової інспекції України щодо можливих порушень бюджетного законодавства відповідачем, Департаментом охорони здоров'я Житомирської ОДА та ГУ Державної казначейської служби України у Житомирській області при невикористанні в повному обсязі субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання вітчизняного виробництва у 2012 році в процесі здійснення розрахунків за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 26/11-2012/32 від 29.11.2012.

Листом Державної фінансової інспекції у Житомирській області від 12.06.2014 № 06-04-7/3982 повідомлено, що відповідно до інформації від Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області у період з 06.06.2012 по 06.12.2012 на рахунок комунальної установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради надійшло коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну суму 4670,5 тис.грн. Розпорядником вказаних коштів документи на реєстрацію фінансових зобов'язань та оплату рахунків за поставлені рентгенівські апарати для діагностики в сумі 4655,0 тис.грн. були надані 24.12.2012 (а.с.11-13 т.1).

Позивач також зазначив, що відповідач не виконує рішення суду у справі № 906/1072/15, яким встановлено факт наявності заборгованості згідно договору №26/11-2012/32 від 29.11.2012, а також у 2012 році з Державного бюджету України відповідачу виділено кошти на придбання медичного обладнання, але гроші не були перераховані позивачу, що є прямим порушенням умов договору про закупівлю товарів за державні кошти та стало підставою для нарахування 3% річних та інфляції відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України за період з 08.07.2015 по 28.07.2016.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.102-105 т.1) заперечуючи проти позову, зазначив, що рішенням господарського суду Житомирської області від 28.07.15р. у справі № 906/1072/15 необґрунтовано було стягнуто з відповідача штрафні санкції: 343577,26 грн. пені, 351229,32 грн. 3% річних та 3531690,67 грн. інфляційних нарахувань, оскільки відповідач з незалежних від нього причин, а саме через відсутність бюджетного фінансування, не міг здійснити оплату товару згідно договору № 26/11-2012/32 від 29.11.12р.

Також, зазначив про преюдиціальне значення для вирішення даної справи постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.16р. у справі № 906/1072/15, згідно якої апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради задоволено частково. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 року у справі № 906/1072/15 скасовано в частині стягнення 351229,32 грн. річних, 3531690,67 грн. інфляційних, 343577,26 грн. пені. Прийнято в цій частині нове рішення. В позові відмовити. В решті рішення залишено без змін.

Відповідно до частини ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, матеріали справи містять рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.15р. у справі № 906/1072/15 за позовом ТОВ "Союз медицини та технології" до ОСОБА_4 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради про стягнення 11366246,98 грн. у відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України, було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_4 установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради умов договору № 26/11-2012/32 від 29.11.12р. в частині оплати отриманого товару - медичного обладнання та стягнуто з останнього - 4655000 грн. боргу, 351229,32 грн. річних, 3531690,67 грн. інфляційних, 343577,26 грн. пені та 57104,15 грн. витрат по оплаті судового збору (а.с.15-19 т.1).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 906/1072/15, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 року у справі № 906/1072/15 скасовано в частині стягнення 351229,32 грн. річних, 3531690,67 грн. інфляційних, 343577,26 грн. пені. Прийнято в цій частині нове рішення. В позові відмовити.

В решті рішення залишено без змін. (а.с.84-87 т.1).

Колегією суддів встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі № 906/1072/15 касаційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі №906/1072/15 господарського суду Житомирської області залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, виходячи із умов договору та з огляду на те, що порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за спірним правочином сталось саме внаслідок несвоєчасного надання бюджетного фінансування, дійшов вірного висновку, що відповідач у відповідності до пункту 4.1 договору звільняється від відповідальності за порушення строків внесення оплати за поставлений позивачем в межах вказаного правочину товар, а враховуючи правову природу заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, як відповідальності компенсаційного характеру, зазначив про відсутність підстав для застосування до відповідача такого виду спеціальної компенсаційної відповідальності, що передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, а також нарахування пені.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування покупець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюється при отриманні покупцем бюджетного фінансування закупівлі.

Однак, судова колегія відзначає, що п.4.1 договору кореспондується з п. 6.2.1 договору, яким передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно проводити оплату за отриманий товар, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог здійснено адвокатський запит до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області з вимогою надати підтверджуючи документи руху коштів державної субвенції, призначеної для оплати позивачу за поставлене ним медичне обладнання відповідачу, на який 27.07.2016 отримано завірені підписом начальника відділу діловодства казначейства ОСОБА_6 та печаткою казначейства документи, які підтверджують щомісячне надходження коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунків Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації на рахунок ОСОБА_4 установи Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради, а саме: 1) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 06.06.2012, згідно якої, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 942000,00 грн.; 2) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 27.06.2012, згідно якої, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 471000,00 грн.; 3) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 20.08.2012, згідно якої, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651500,00 грн.; 4) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 28.08.2012, згідно якої, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651500,00 грн.; 5) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 02.10.2012, згідно якої, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651500,00 грн.; 6) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 09.11.2012, згідно якої, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651500,00 грн.; 7) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 06.12.2012, згідно якої, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651500,00 грн.; 8) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 28.12.2012, згідно якої, з рахунку Облбази спецмедпостачання були переведені всі виділені кошти в розмірі 4670000,00 грн. на рахунок Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації. (а.с. 68-75 т.1).

Отже, колегією суддів встановлено, що в період з червня по грудень 2012 надійшли кошти на придбання медичного обладнання (мамо графічного, рентгенологічного та апаратів ультразвукової діагностики) вітчизняного виробництва в сумі 4670500,00 грн. Остання сума відповідно до помісячних призначень в розмірі 651500,00 грн. надійшла 06.12.2012, таким чином на рахунку відповідача станом на 06.12.2012 закумулювалась сума в розмірі 4670000,00 грн., якою можна було погасити заборгованість за договором №26/11-2012/32 від 29.11.2012.

Проте, невиконавши приписи п. 6.1.2 договору №26/11-2012/32 від 29.11.2012 - У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. (а.с. 23 т. 1), а саме по 11.12.2012 включно, відповідач не здійснив розрахунок з позивачем за поставлений товар, що в результаті бездіяльності відповідача призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у сумі 4655000 грн..

Колегією суддів встановлено, що відповідач мав можливість здійснити розрахунок з позивачем за поставлений товар за умови отримання замовником (відповідачем) бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, що є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України.

Частиною 3 ст. 212 ЦК України, передбачено, що якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Разом з тим, враховуючи, що спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з своєчасної оплати основного боргу у сумі 4655000 грн. за поставлений йому товар, позивач просить стягнути з останнього інфляційні втрати у розмірі 320833,36 грн. та 3% річних у розмірі 148067,26 грн. за період з 08.07.2015 по 28.07.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Щодо заперечень відповідача колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що ч. 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для непроведення розрахунків, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, затримка бюджетного фінансування видатків не може бути обставиною, в залежність від якої ставиться виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару та не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки пунктом 6.2.1 6.2.1 договору, передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно проводити оплату за отриманий товар, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок..

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум (постанова пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"(із змінами)).

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-57гс10, від 4 липня 2011 р. у справі N 3-65гс11, від 12 вересня 2011 р. у справі N 3-73гс11, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 3-89гс11, від 14 листопада 2011 р. у справі N 3-116гс11, від 23 січня 2012 р. у справі N 3-142гс11.

Як вже зазначалось, позивач просив стягнути з відповідача 320833,36 грн. інфляційних втрат.

Однак, дослідивши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів встановила, що методика нарахування інфляційних втрат, яку використовує позивач, є невірною, оскільки відповідно до п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"(із змінами) - згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, колегією суддів перевірено правильність здійсненого позивачем нарахування інфляційних втрат, а саме : Для визначення індексу за будь який період необхідно індекси за кожен місяць, що входять у відповідний період, перемножити між собою (Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Лист ВСУ № 62-97 від 03.04.1997 року). - (серпень 2015 - липень 2016) (99,20% *102,30% *98,70% *102,00% *100,70% *100,90% *99,60% *101,00% *103,50% *100,10% *99,80% *99,90% = 1.07863978782). Отже, 4655000,00 *1.07863978782-4655000,00 = 366068,21 грн. збитки від інфляції.

Оскільки суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, колегія суддів погоджується, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних за період з 08.07.2015 - 28.07.2016 підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 320833,36 грн.

Відповідно до п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013(із змінами) сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних 4655000,00*3*387/365/100 = 148067,26 грн., колегія суддів цілком погоджується з позивачем, що розмір трьох процентів річних за прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за період з 08.07.2015 - 28.07.2016 складає 148067,26 грн.

Крім того, колегія судів зазначає, що до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та до вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України застосовується загальна позовна давність. (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак, відповідачем по справі не подано заяву про застосування позовної давності до стягнення інфляційних та 3% річних, про що свідчить її відсутність у матеріалах справи.

Щодо клопотання позивача та заяви відповідача про зупинення провадження у справі № 906/745/16 до закінчення перегляду справи №906/1072/15 Вищим господарським судом України, колегія суддів відзначає таке.

Відповідно до ч. 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду в кожному конкретному випадку слід з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Відповідно до п. 3.16. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як зазначено, вище, постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі № 906/1072/15 касаційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі №906/1072/15 господарського суду Житомирської області залишено без змін. Отже підстави для зупинення провадження у справі 906/745/16 станом на 11.01.2017 відсутні.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуюче викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Житомирської області від 13.10.2016 у справі № 906/745/16 підлягає скасуванню, у зв'язку з невірним висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" з прийняттям нового рішення суду про стягнення з відповідача ОСОБА_4 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради - інфляційних втрат у розмірі 320833,36 грн. та 3% річних у розмірі 148067,26 грн. за період з 08.07.2015 по 28.07.2016. на загальну суму - 468900,62 грн..

Згідно з ст. 49 ГПК України стороною понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" на рішення господарського суду Житомирської області від 13.10.16 р. у справі № 906/745/16 задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 13.10.16 р. у справі № 906/745/16 скасувати, прийняти нове: Позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 установи Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 00180611, вул.. Комерційна, 2, м. Житомир, 10019) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології (код ЄДРПОУ 30789159, пр. Московський, 21, м.Київ, 04073) - інфляційні втрати у розмірі 320833,36 грн. та 3% річних у розмірі 148067,26 грн., 7033,51 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_4 установи Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 00180611, вул.. Комерційна, 2, м. Житомир, 10019) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології (код ЄДРПОУ 30789159, пр. Московський, 21, м.Київ, 04073) - судовий збір в сумі 7736,86 грн. за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в

касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.