Рішення

від 29.11.2016 по справі 296/8675/16-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/8675/16-ц

2/296/2827/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"29" листопада 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

секретаря Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру в особі Житомирської регіональної філії Центр державного земельного кадастру про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДП "Центр Державного земельного кадастру", в подальшому збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 11083,71 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 44128,50 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн., а всього: 51280,96 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з 16.06.2009 року працювала у Житомирській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" на посаді головного бухгалтера.

23.02.2016 р. була звільнена з займаної посади за п.1 ст 36 КЗпП України на підставі наказу №15-к від 19.02.2016 року, однак з нею не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 11083,71 грн.

У зв'язку з чим, вона вимушена була звертатись з заявою про видачу судового наказу до Корольовського районного суду м. Житомира. Так, 11.05.2016 р. був виданий судовий наказ №296/3982/16-ц про стягнення з ДП "Центр Державного земельного кадастру" заборгованості по заробітній платі, однак 28.07.2016 р. вище вказаний судовий наказ був скасований судом за заявою відповідача.

Ухвалу про скасування судового наказу вона отримала лише 30 вересня 2016 року поштою.

Вказує, що невиплата належних сум при звільненні призвело до тяжкого фінансового становища, несвоєчасності сплати комунальних платежів, незабезпечення основних потреб існування, що вимагало від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя та завдало моральних страждань.

Представник позивачки у судовому засіданні поданий позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача ДП "Центр Державного земельного кадастру" в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що є докази в матеріалах справи, причини своєї неявки суду не повідомив, надіслав заперечення в якому просив відмовити у позові у повному обсязі.

З огляду на те, що відповідач у судове засідання не з'явився, і був належним чином повідомлений про розгляд справи та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд на підставі ч.1 ст. 224 ЦПК України за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.06.2009 року ОСОБА_1 працювала у Житомирській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" на посаді головного бухгалтера, що підтверджується наказом № 156-к від 16.06.2009 року (а.с.10).

23.02.2016 р. ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за п.1 ст 36 КЗпП України на підставі наказу №15-к від 19.02.2016 року (а.с. 11), однак з нею не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 11083,71 грн.

Згідно довідки Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №57від 10.10.2016 р. заборгованість по заробітній платі ЖРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" перед ОСОБА_1 станом 10.10.2016 р. становить 11 083,71 грн. (а.с. 9).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України від "Про оплату праці" 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами.

Так, ст. 1 Законом України від "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

За змістом вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача ДП "Центр державного земельного кадастру" заборгованості по заробітній платі в розмірі 11 083,71 грн.

Статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 8 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що середньоденна заробітна плата за останні два оплачувані місяці роботи ОСОБА_2 становить 237 грн. 25 коп., виходячи з розрахунку: (4720,00 грн + 3820,95 грн) / (19 р.д. + 17 р.д.); де 8540,95 грн. - нарахована заробітна плата за січень та лютий 2016 р.; 36 р.д. - сумарна кількість робочих днів за січень та лютий 2016 р.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 23.02.2016 р. (день звільнення) до 21.11.2016 р. (день судового засідання), що підлягає стягненню з ДП "Центр державного земельного кадастру" на користь ОСОБА_1 становить 237,25 грн. х 186 р.д. = 44128,50 грн., де 237,25 грн. - середньоденна заробітна плата позивача, що передувала звільненню; 186 р.д. - сумарна кількість робочих днів затримки розрахунку (згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 р. N 10846/0/14-15/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік").

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає доведеними обставини, що через невиконання ст. 116 КЗпП України відбулося порушення трудових прав позивачки, внаслідок чого остання була тривалий час позбавлена можливості отримати належну їй заборгованість по заробітній платі та розпоряджатися нею на власний розсуд, що призвело до втрати нормальних зв'язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, та остання вимушена в судовому порядку відновлювати свої порушені трудові права, а тому суд, виходячи з принципів виваженості, розумності і справедливості, вважає за можливе вимогу щодо відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити у заявленому розмірі 2000 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги майнового характеру в сумі 551,20 грн. та за вимоги немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Центр державного земельного кадастру (м. Київ, вул. Народного ополчення,3, код ЄДРПОУ 31616582, р/р 26005035644800 в ПАТ Укр Сиббанк у м. Києві, МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (ІПНПП НОМЕР_1) 11083 (одинадцять тисяч вісімдесят три) грн. 71 коп. заборгованості по заробітній платі, 44128 (сорок чотири тисячі сто двадцять вісім) грн. 50 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 2000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ДП Центр державного земельного кадастру на користь держави 1102,4 гривень судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в сумі платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У такому випадку апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Cуддя Р. А. Галасюк