Рішення

від 15.05.2007 по справі 2/124-1979

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/124-1979

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2007 р.Справа № 2/124-1979

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Колубаєвої В.О.             

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання"Зернопереробка" вул. П.Орлика, 5, м. Тернопіль,46000           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернолан" с. Мишковичі,Тернопільського району, Тернопільської області,47732            

про  стягнення 13 252 грн. 98 коп..

За участю представників сторін:

позивача: Іскерський І. С. - довіреність від 29.01.2007р.

відповідача:

          Суть справи: Позивач пред'явив  позов про   стягнення  13252 грн. 98 коп.  із них  9962 грн. 80 коп. - заборгованість за 17790 тон пшениці 6 класу, одержаної представником відповідача від позивача у виконання умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 01.03.2006р. згідно довіреності №916409 від 27.02.2006р. по т.т. накладній від 01.03.2006р.,  1494 грн. - штрафу за відмову від виконання зобов'язань та 1795 грн.76 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 17.03.2006 р. по 28.03.2007р.

          Відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не представив. Справа розглядається відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України.  

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги, що:

1) В   судовому засіданні  перед розглядом  справи  представникам роз'яснено  їх права і обов'язки, передбачені   ст. 22 Господарського процесуального  кодексу України.

2) У виконання умов договору  купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 01.03.2006р. згідно довіреності №916409 від 27.02.2006 р.  представник відповідача одержав від позивача 17790 тон пшениці 6 класу на суму 9962 грн. 80 коп., що підтверджено підписаними представниками обох сторін т.т.накладною  від 01.03.2006р.

3) Пунктом  4.1  договору  купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 01.03.2006р. сторони  передбачили оплату товару  на протязі 10 банківських днів від дати передачі товару.

Позивач стверджує, що вартість поставленої пшениці відповідачем не сплачена підтверджуючи даний факт актом взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін, підписи яких скріплені печатками. Борг складає 9962 грн. 80 коп.

Відповідач не представив доказів виконання вимог договірних зобов'язань. Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час винесення даного рішення за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 9962 грн. 80 коп.  Що є порушенням ст. ст. 193,198 Господарського кодексу України та ст. 526  Цивільного кодексу України, 2004р.

          При таких обставинах позовні вимоги в даній частині позову слід визнати обґрунтованими  і вони підлягають задоволенню в сумі  9962 грн. 80 коп.

          4) Згідно  п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України , Закону України  № 543/96 ВР від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” з врахуванням строку позовної давності передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України   за період  з 28.10.2006р. по 28.04.2007р.  відповідач повинен сплатити позивачеві  пеню в сумі  849 грн. 16 коп.

          5) Пунктом 7.4 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 01.03.2006р. сторони  передбачили сплату штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від своїх зобов'язань протягом дії даного договору.

          Позивач не представив доказів відмови відповідача від виконання умов договору протягом всієї дії договору. Договір діє до нового виконання зобов'язань (п.10.1 договору)

Відтак, в частині стягнення штрафу позов задоволений бути не може.

          Якщо позивач вважає, що даний пункт передбачає відповідальність за невиконання грошових зобов'язань , то твердження його необґрунтовані, т.я.  відповідальність за невиконання грошових зобов'язань передбачена п. 7.3 договору та вимогами Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" А стягнення двох видів штрафних санкцій  за одне правопорушення вимогами чинного законодавств не передбачено.

          6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача.

7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411  від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу  пов'язані  з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на  відповідача .

Керуючись вищезазначеним, ст.81,82,84,85,116  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1)          Позов позивача задовольнити частково.

2)          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернолан", с. Мишковичі,Тернопільського району, Тернопільської області (код 31973892)

                    -          на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Зернопереробка", вул. П.Орлика, 5, м. Тернопіль (код 32272551) суму 9962 грн. 80 коп. –за матеріальні цінності, 849 грн. 16 коп. - пені, 108 грн. 11 коп.  –державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 17 травня 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          В.О. Колубаєва