Ухвала

від 11.01.2017 по справі 569/13288/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-Лайт" на ухвалу Рівненського міського суду від 06 грудня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", державного реєстратора приватного нотаріуса Філюк Валентини Михайлівни, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фаді", державного реєстратора приватного нотаріуса Піддубної Лариси Петрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Лайт", державного реєстратора приватного нотаріуса Чубая Олександра Степановича, треті особи - Рівненська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Престиж" про визнання протиправними та скасування змін, внесених в технічний паспорт, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та поділу майна, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Рівненського міського суду від 06 грудня 2016 року заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства Рівненське міське бюро технічної інвентаризації , державного реєстратора приватного нотаріуса Філюк Валентини Михайлівни, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фаді , державного реєстратора приватного нотаріуса Піддубної Лариси Петрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія-Лайт , державного реєстратора приватного нотаріуса Чубая Олександра Степановича, державного реєстратора приватного нотаріуса Рибак Юлії Василівни, треті особи: Рівненська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Престиж , про визнання протиправними та скасування змін, внесених в технічний паспорт, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та поділу майна, визнання протиправними та скасування протоколів щодо технічної можливості поділу об'єктів нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задоволено.

Накладено арешт на об'єкт нерухомого майна №1056934956101, за адресою: АДРЕСА_1, площею 13 кв.м. в складі: трансформаторної площею 13 кв.м., №8, літ. а ; пандусу бетонного (фундаментні блоки), літ. а18 ; замощення І; та на об'єкт нерухомого майна №1056908056101 за адресою: АДРЕСА_1, площею 15,6 кв.м., в складі: приміщення площею 15,6 кв.м., №12, літ. а1 ; тераси, літ. а2 ; вхідного ганку, літ. а4 ; пандусу, літ. а15 ; огорожі №1.

У поданій на вказану ухвалу апеляційній скарзі директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Лайт" Грицюк В.С. покликався на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказував, що він не погоджується з вказаною ухвалою оскільки вид забезпечення позову , який застосований оскаржуваною ухвалою, явно не відповідає позовним вимогам , оскільки вжиті заходи істотно перешкоджають господарській діяльності юридичної особи - ТОВ Компанія Лайт , а також обмежують право власності цієї юридичної особи - щодо вільного володіння, користування та розпорядження власним майном.

Звертав увагу на те, що жодних вимог про витребування об'єктів нерухомого майна , що належать ТОВ Компанія Лайт на користь позивача у межах цієї справи не заявлено , а тому такий вид забезпечення є явно не співрозмірним до заявлених позовних вимог.

Доводив, що у даному випадку суд не врахував, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

З цих підстав просив ухвалу Рівненського міського суду від 06 грудня 2016 року скасувати, та постановити нову ухвалу якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що належить ТОВ Компанія-Лайт відмовити.

Представник ТОВ Компанія Лайт адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін. Подав заперечення на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи ТОВ "Компанія Престиж" - ОСОБА_3 також просив апеляційну скаргу відхилити.

Інші учасники процесу у встановленому законом порядку, завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилися і причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує незаконну реєстрацію права власності на огорожу №1 площею 22 кв.м. та замощення І площею 291 кв.м., а з моменту подання цивільного позову, відповідачем ТОВ Компанія-Лайт з вказаним майном вчинено ряд дій, а саме: об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1006794856101 об'єднаний з об'єктом нерухомого майна - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 649553456101 в результаті чого виникло три нових об'єкта нерухомого майна. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі вчинення будь-яких додаткових дій, у зв'язку з чим, суд першої інстанції вважав за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно зазначене в заяві про забезпечення позову.

Такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, що приймають участь у справі, може вжити заходи по забезпеченню позову.

Відповідна заява 06 грудня 2016 року була подана ОСОБА_4 до місцевого суду.

В ній ОСОБА_4 зазначає, що на даний час ТОВ Компанія-Лайт володіє на праві приватної власності об'єктами нерухомого майна №1056908056101 та № №1056934956101 (складова частина замощення, тобто фактично стоянка).

Як вбачається з тексту позовної заяви ОСОБА_4, звернувшись до суду він зазначає, що порушення його права виразилось в тому, що відтепер майданчик для паркування автомобілів по АДРЕСА_1, на якій знаходились автомобілі позивача та ТОВ Компанії Престиж тепер належить ТОВ Компанія Фаді і вони забороняють здійснювати доставку товарів та необхідних речей до приміщення (літ.А-3).

ОСОБА_4, який є також керівником ТОВ Компанія Престиж , як слідує з пояснень його представника, до господарського суду для вирішення господарського спору не звертався, в даному позові не заявляючи вимог про усунення перешкод в користуванні стоянкою чи про встановлення сервітуту, не оскаржуючи первісного набуття права власності на вказані об'єкти ТОВ Компанія-Лайт , ТОВ Компанія Фаді та не зазначаючи які його особисті права при цьому були порушеними, фактично оскаржує подальші правочини вчинені цими компаніями щодо належного їм майна та їх реєстрацію.

Згідно роз'яснення даного в преамбулі Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року за № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладення арешту на майно чи грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною здійснювати визначені дії; встановленням обов'язку здійснювати визначені дії та таке інше. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 згаданої Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При застосуванні забезпечення позову вказаних вимог дотримано не було.

У виділених матеріалах справи відсутні докази про порушення господарюючими суб'єктами та іншими особами особистого права ОСОБА_4 (власності чи користування), щодо об'єктів, які зазначені в заяві про забезпечення позову та на які місцевим судом накладено арешт, а тому подання ним позовної заяви, вимоги в якій він має ще довести, не можуть бути достатньо обґрунтованим припущенням та автоматично підставою для обмеження прав інших учасників процесу, щодо цього майна.

Замощення (фактично спірна стоянка), на час вирішення спору існує як об'єкт нерухомості. Твердження заявника, що за короткий проміжок часу з незаконно набутим майном вчинено 5 правочинів, що прямо вказує на необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки подальші правочини та дії із спірним майном ускладнять, а в деяких випадках і унеможливлять виконання судового рішення не є обґрунтованими.

Відповідно до роз'яснень викладених в Узагальненнях Верховного Суду України Практика розгляду цивільних справ про визнання правочинів не дійсними від 24 листопада 2008 року, якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Однак, відповідні позовні вимоги в справі не заявлялись та не обґрунтовувались, а тому обраний вид забезпечення явно не відповідає позовним вимогам, оскільки вжиті заходи істотно перешкоджають господарській діяльності юридичної особи - ТОВ Компанія Лайт , а також обмежують право власності цієї юридичної особи. Власники мають право вільно розпоряджатись належним їм майном. Позивач не був стороною оспорюваних правочинів, не обґрунтував як вчиненням цих правочинів були порушені його особисті права за захистом який він звернувся, а тому у місцевого суду були відсутні підстави для забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки місцевий суд не дотримався норм процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не в повній мірі відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-Лайт" задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 06 грудня 2016 року про забезпечення позову в даній справі скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна №1056934956101, за адресою: АДРЕСА_1, площею 13 кв.м. в складі: трансформаторної площею 13 кв.м., №8, літ. а ; пандусу бетонного (фундаментні блоки), літ. а18 ; замощення І; та на об'єкт нерухомого майна №1056908056101 за адресою: АДРЕСА_1, площею 15,6 кв.м., в складі: приміщення площею 15,6 кв.м., №12, літ. а1 ; тераси, літ. а2 ; вхідного ганку, літ. а4 ; пандусу, літ. а15 ; огорожі №1 - відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді С.О.Гордійчук

Н.М.Ковальчук