Ухвала

від 11.01.2017 по справі 511/28/17

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/28/17

Номер провадження: 2/511/230/17

"11" січня 2017 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Іванова О. В. ,

секретаря - Кирилової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області заяву представника Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 59 584.61дол.США (що станом на 19.12.2016 року за курсом НБУ 26.331835 гривень за 1 долар США еквівалентно 1 568 972.12грн., заборгованість по кредиту та 19 717.54грн. заборгованість по пені).

Свої вимоги мотивує тим, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11157082000 від 24.05.2007 року з додатковою угодою №1 від 28.07.2010 року. Відповідно до умов кредитного договору ПАТ "УкрСиббанк" надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) у сумі 93000.00 дол. США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1, а ОСОБА_1 зобов'язалася повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але у будь- якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 24.05.2028року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору прийнята порука ОСОБА_2 згідно договору поруки №116344року від 24.05.2007 року.

Оскільки відповідач у порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом свої обов'язки по поверненню коштів не виконав, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Окрім того, одночасно при зверненні до суду, надавши заяву про забезпечення позову позивач просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5123783200:02:001:0412, площею 0.1042га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул.. Лесі Українки, земельна ділянка 11;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5111500000:01:001:0853, площею 0.12га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Сосоновий бір садівниче товариство, вулиця Лінія 1-а, земельна ділянка, 6;

- земельна ділянка, кадастровий номер 5123783200:02:001:0104, площею 0,1га, що знаходиться за адресою: Одеська область Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул. Лесі Українки, земельна ділянка 9;

- будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 223.5кв.м., житловою площею 56.8кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Доліна, вул. Лесі Українки, 9;

- нежитлові приміщення офісу загальною площею 61.7кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд.68.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачу ОСОБА_1 належать на праві приватної власності: 1) земельна ділянка, кадастровий номер: 5123783200:02:001:0412, площею 0.1042га, земельна ділянка 11; 2) земельна ділянка, кадастровий номер 5111500000:01:001:0853, площею 0.12га, земельна ділянка, 6; 3) земельна ділянка, кадастровий номер 5123783200:02:001:0104, площею 0,1га, земельна ділянка 9; 4) нежитлові приміщення офісу загальною площею 61.7кв.м.

Даних про власника житлового будику з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 223.5кв.м., житловою площею 56.8кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Доліна, вул. Лесі Українки, 9, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вбачається.

Окрім того, судом встановлено, що згідно договору іпотеки від 24.05.2007р., укладеного між Банком та ОСОБА_1, предметом іпотеки виступала квартира, загальною площею 61,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса Дніпропетровська дор. б. 68 кв. 39.

Згідно інформаційної довідки № 74870803 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно накладено заборону на відчуження вказано квартири, яка розташована в м. Одеса Дніпропетровська дор. б. 68 кв. 39.

Суд вважає, що посилання позивача на наявність причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, а саме: ухилення відповідачів від добровільного повернення коштів протягом тривалого часу та значний борг відповідачів з посиланням на вартість іпотечного майна у гривневому еквіваленті в розмірі 627843 грн, є необгрунтованими та такими, що не підтверджені допустимими та належними доказами, окрім того, оскільки згідно довідки -розрахунку заборгованості останній платіж здійснений в грудні 2015р.

Також суд вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту судом повинно бути дотримано вимоги щодо співмірності заявлених позовних вимог та майна, на яке позивач просить накласти арешт.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , враховуючи відсутність доказів належності житлового будинку відповідачеві, а також враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що вартість іпотечного майна в разі задоволення позову, не покриє всю заборгованість; не визначено вартості всього майна, на яке пропонується накладення арешту; не підтверджено що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, або яким чином відсутність арешту буде перешкоджати виконанню судового рішення, що наявність причинного зв'язку між незастосуванням забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та наслідком у вигляді потенційної загрози виконанню рішення суду - не доведено, тому суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою і відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 293 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С Суддя: ОСОБА_3