Ухвала

від 11.01.2017 по справі 761/490/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/490/17

Провадження № 1-кс/761/661/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Трубніков А.В., за участю прокурора Гордієнко Б.А., при секретарі Вергелес Л.В., розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Гордієнко Б.А. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100008986 від 19.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358, ч. 4 ст. 358, ч.3 ст.27 ч.4 ст.358 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Гордієнко Б.А. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100008986 від 19.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358, ч. 4 ст. 358, ч.3 ст.27 ч.4 ст.358 КК України, про арешт майна - переліку житлових та не житлових приміщень, заборонивши розпоряджатися та використовувати це майно.

Клопотання мотивовано тим, що СВ Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12016100100008986 від 19.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України КК України, розпочате за фактом незаконного заволодіння об'єктами нерухомого майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, маючи на меті заволодіти нерухомим майном - групою нежитлових приміщень загальною площею 24.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4, розробив злочинний план із залученням підставних осіб для реєстрації права власності та надання угодам ознак легітимності. В подальшому ОСОБА_2 підшукав ОСОБА_3 та, скориставшись її скрутним матеріальним становищем, запропонував їй зареєструвати на себе право власності на групу нежитлових приміщень загальною площею 24.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4, за що отримати грошову винагороду. ОСОБА_3 погодилася на вказану пропозицію.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_2, будучи достовірно поінформованим про наявність у ОСОБА_4 у своєму володінні бланків договорів та печатки Товарної біржі НАРОДНА , у невстановлені досудовим розслідуванням точні дату, час, надав усну вказівку на підроблення офіційного документа - договору купівлі продажу групи нежитлових приміщень загальною площею 24.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4.

В подальшому ОСОБА_4, маючи у своєму володінні бланки договорів та печатку Товарної біржі НАРОДНА , у невстановлені досудовим розслідуванням точні дату, час, але до 28.09.2015, перебуваючи за адресою АДРЕСА_5 виготовив договір серія та номер А 2001/0141 від 10.10.2001 куди вніс завідомо неправдиві дані щодо покупця об'єкту нерухомого майна - ОСОБА_3 та передав ОСОБА_2.

28.09.2015 ОСОБА_2 привіз ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_5, АДРЕСА_6, який на підставі договору серія та номер А 2001/0141 від 10.10.2001 зареєстрував право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_4 за ОСОБА_3 номер запису про право власності 11359910 (індексний номер 24811260).

Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна припинено цього ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (індексний номер рішення 24832515) - на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 1647, виданий 28.09.2015, видавник: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, між ОСОБА_3 та ТОВ АВЕСТА ТРЕЙДІНГ , ЄДРПОУ 39142186.

Окрім іншого, за наведеною схемою ОСОБА_2 у період до 28.09.2015 року, за співучасті групи осіб, до якої входить також громадянини ОСОБА_4, також вчинив інші епізоди кримінальних правопорушень, спрямовані на незаконне заволодіння об'єктами нерухомого майна.

17.12.2016 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК УкраїниУ вказаному кримінальному провадженні 17.12.2016 повідомлено про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.358, ч. 4 ст. 358, ч.3 ст.27 ч.4 ст.358 КК України за фактом шахрайського заволодіння нерухомим майном.

06.01.2017 прийнято рішення про визнання речовими доказами вищевказаних об'єктів нерухомого майна.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, подання потерпілими в подальшому цивільного позову, а також з метою запобігання ризикам у вигляді подальшого відчуження майна третім особам з метою знищення слідів вчинення кримінального правопорушення, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на об'єкти нерухомого майна

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, наклавши арешт на вказане в клопотанні майно, просив розглядати вказане клопотання без виклику особи-володільця майна, з метою унеможливити забезпечення арешту згідно ст. 172 ч. 2 КПК України.

Особа-володілець майна про розгляд клопотання не повідомлявся, оскільки майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч.2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у його відсутність.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення виходячи із наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження

Крім цього, згідно ст.98 КПК України речовими доказами визнаються матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення..

Відповідно до ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, а також гроші у будь-якій валюті готівкою або безготівковій формі, що знаходяться на банківський рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

При цьому, згідно наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що об'єкти нерухомого майна, які зазначені у клопотанні прокурора, підпадає під критерії ст. 98 та ч. 1, ст. 170, п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження (оскільки наявні достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу), а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення заявленого у подальшому цивільного позову

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 167, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Накласти арешт на об'єкти нерухомого майна - групу нежитлових приміщень загальною площею 24.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4

групу нежитлових приміщень загальною площею 24.1 кв.м. за адресою:

АДРЕСА_7

групу нежитлових приміщень загальною площею 24.1 кв.м. за адресою:

АДРЕСА_8

групу нежитлових приміщень загальною площею 16,7 кв.м. за адресою:

АДРЕСА_9

нежитлове приміщення загальною площею 32,7 кв.м. за адресою:

АДРЕСА_10

нежитлове приміщення загальною площею 20.1 кв.м. за адресою:

АДРЕСА_11

нежитлову будівлю загальною площею 53 кв.м. за адресою АДРЕСА_12

нежитлове приміщення № 2 об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 40,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_13

нежитлове приміщення № 1 об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 40,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_13

нежитлове приміщення №1 (літ."А") об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 216 кв.м. за адресою АДРЕСА_14

квартиру за адресою: АДРЕСА_1

1/2 нежитлового будинку площею 75.15 м.кв. за адресою: АДРЕСА_15

1/2 нежитлового будинку площею 86.45 м.кв. за адресою: АДРЕСА_16

квартиру, загальною площею 72.7 кв.м, житловою площею 41.8 кв.м за адресою: АДРЕСА_17

нежитлове приміщення, (в літ. А)за адресою: АДРЕСА_18, загальна площа (кв.м): 124

квартиру загальною площею 92,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2

квартиру загальною площею 101,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3

із забороною відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя :