Рішення

від 28.12.2016 по справі 472/1082/16-ц

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1082/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2016 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Тустановського А.О.,

при секретарі Тарєлкіній Н.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3 селищної ради Миколаївської області та ОСОБА_4 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2016 року представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 селищної ради Миколаївської області та ОСОБА_4 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок та земельну ділянку.

Позовну заяву мотивувала тим, що 19 листопада 2012 року померла матір позивачки ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок, розташований в смт. Веселинове Миколаївської області, вул.. Елеваторна (Димитрова), 82, та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території ОСОБА_4 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

За життя ОСОБА_5 заповіту не залишила, тому право на спадщину за законом у першу чергу отримала позивачка, як донька померлої, яка прийняла спадщину шляхом подання до приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу заяви про прийняття спадщини.

Після витоку шестимісячного строку позивач звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що відсутній оригінал свідоцтва про право власності на житловий будинок, а державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я Мірошніченко , тоді як прізвище спадкодавці в інших документах Мірошниченко .

В зв'язку з цим, просить визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування на успадковані нею після смерті матері ОСОБА_5 житловий будинок та земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, позов визнають повністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, проти позову не заперечують.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 19 листопада 2012 року в смт. Веселинове померла ОСОБА_5, смерть якої була зареєстрована 21 листопада 2012 року відділом ДРАЦС ОСОБА_3 РУЮ у Миколаївській області, актовий запис № 120.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять житловий будинок розташований за адресою: смт. Веселинове Миколаївської області, вул. Елеваторна, 82, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,65 га, розташована в межах території ОСОБА_4 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Матеріалами спадкової справи № 28/2013 встановлено, що за життя ОСОБА_5 заповіту не склала, тому право на спадкування за законом у першу чергу набула донька ОСОБА_2. У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_2 подала приватному нотаріусу ОСОБА_3 районного нотаріального округу Миколаївської області заяву про прийняття спадщини.

При звернені позивача до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 вересня 2016 року у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи на спадкове майно не відповідають вимогам, встановленим у ст. 47 Закону України Про нотаріат , а саме: відсутній оригінал свідоцтва про право власності на житловий будинок, а державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я Мірошніченко , тоді як прізвище спадкодавця в інших документах Мірошниченко .

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області "Про видачу свідоцтва про право особистої власності будинку" № 192 від 12 листопада 1998 року ОСОБА_5 10 лютого 1999 року видано свідоцтво про право власності на житловий будинок, розташований в смт. Веселинове Миколаївської області, вул. Димитрова, 82.

Право власності ОСОБА_5 на житловий будинок зареєстроване ОСОБА_3 філією Миколаївського МБТІ від 10 лютого 1999 року за реєстром № 1853.

Розпорядженням виконкому ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області № 21-р від 19 лютого 2016 року Про перейменування вулиць, провулків селища Веселинове та ліквідацію атрибутів тоталітарного режиму вул. Димитрова перейменована на вул. Елеваторна.

Таким чином, ОСОБА_5 за життя набула право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, вул. Димитрова, а після перейменування вул. Елеваторна, 82, після її смерті власність на нерухомість переходить до її спадкоємців, якою є позивачка ОСОБА_2, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж стосується земельної ділянки, то судом встановлено наступне.

За життя ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,65 га, розташовану в межах території ОСОБА_4 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Це її право було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 047425, виданим на підставі розпорядження ОСОБА_3 райдержадміністрації від 10 квітня 2003 року № 228-р, 04 серпня 2003 року ОСОБА_3 райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 9.

Матеріалами справи встановлено, що при складані та видачі вказаного державного акта, було допущено помилку в написані прізвища власника земельної ділянки та замість правильного Мірошниченко було зазначено невірно Мірошніченко . Це підтверджується зокрема, архівним витягом розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області від 10 квітня 2003 року № 228-р Про затвердження технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадян (19 чоловік) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території ОСОБА_4 сільської ради , на підставі якого було видано вище вказаний державний акт, так в додатку до розпорядження під № 14 в списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) по ОСОБА_4 сільській раді значиться Мірошниченко Валентина Єфремівна .

Через зазначену помилку в написанні прізвища спадкодавця в державному акті на право власності на земельну ділянку позивач ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому звернулась до суду.

Згідно ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції від 31.07.2003 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 за життя набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та це право не припинилося внаслідок її смерті, то позивачка має право його успадкувати і набути права на успадковане майно шляхом пред'явлення позову про визнання такого права.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності за ОСОБА_2 права власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташований за адресою: смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, вул. Елеваторна, 82, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої 19 листопада 2012 року в смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 3,65 га, кадастровий номер: 4821784200:04:000:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території ОСОБА_4 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої 19 листопада 2012 року в смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_8