Постанова

від 14.05.2007 по справі 20-12/021

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/021

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/021

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"14" травня 2007 р.  12:25                                                                                          м. Севастополь

За позовом: Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції (99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, 10)

до:  Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі (990011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 38)

про визнання рішення №37 від 19.12.2006 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін недійсним та скасування його,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

За участю представників сторін

позивача  – Погрібняк О.О., довіреність №401 від 09.02.2007, юрисконсульт;

Розанова В.О., довіреність №401/1  від 09.02.2007, головний бухгалтер;

Калева О.Г., довіреність №401/2  від 09.02.2007, заступник головного лікаря з економічних питань;

відповідача –Чекмезова В.Г., довіреність №35 від 01.02.2006;

                         Ільїна К.А.,  довіреність №110 від 22.03.2007,

Суть спору:  

Позивач звернувся в порядку статті 54 Господарського процесуального кодексу України,  статей 2, 3 Закону України “Про податок на додану вартість” до господарського суду з позовної заявою до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі про визнання рішення №37 від 19.12.2006 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін недійсним та скасування його.

У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 10.01.2007 позовна заява Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції залишена без руху, повідомлено про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: у позовної заяві зазначити номер засобу зв'язку відповідача, адресу електронної пошти сторін, якщо таки є та відомі,  додати копії  позовної заяви та копії всіх документів, що приєднані до неї, відповідно до кількості відповідачів,  вказати  дату підписання позовної заяви    в строк до 24.01.2007.

Ухвалою від 17.01.2007 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/021, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 13.02.2007 закінчено підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.

Відповідач  позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №4565 від 13.02.2007), пояснив, що позивачем необґрунтовано застосовувався тариф за послуги “узгодження асортименту товарів”, який не передбачений Постановою КМУ від 11.05.2006 №662.

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

Державна інспекція з контролю за цінами в м. Севастополі (надалі Інспекція) рішенням №37 від 19.12.2006 встановила, що  Севастопольська міська санітарно-епідеміологічна станція порушала вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.2003 “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби”. Рішення прийнято на підставі статті 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, вилучено у позивача у доход державного бюджету 282900,12 грн. та 565800,24 штрафу.

Рішення про застосування економічних санкцій за порушення держаної дисципліни цін №37 від 19.12.2006 прийнято на підставі матеріалів перевірки позивача. В акті перевірки від 06.12.2006 вказано, що позивачем необґрунтовано застосовано непередбачену націнку –20% ПДВ, - в результаті чого отримана необґрунтовану виручку.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519 та зареєстрованого Міністерством юстиції України, Державні інспекції з контролю за цінами приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Постановою КМУ №1351 від 27.08.2003 “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що використаються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” зазначено про затвердження відповідно до статті 35 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються  за плату установами та закладами держаної санітарно-епідеміологічної служби. Тарифи додані до Постанови. В тарифах зазначено назву робіт, послуг та їх ціну в гривнах. Жодні посилання з приводу того, чи включено до тарифу податок за додану вартість в Постанові відсутні. Постанова також не регулює порядок нарахування та сплати ПДВ.

Статтею 6 Закону України „Про ціни і ціноутворення” передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 цього Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно зі статтею 8 Закону  України „Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України є об'єктом оподаткування.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону  передбачено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком  податку  на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

          Крім того, за змістом підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України „Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Закону  України „Про систему оподаткування”, та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається.

Оскільки порядок та розмір сплати позивачем податку на додану вартість при наданні платних санітарно-епідемічних послуг є питанням оподаткування, ДПА України було надано Роз'яснення, за змістом якого при здійсненні операцій з надання зазначених послуг до законодавчо визначеної ціни необхідно додавати податок на додану вартість.

Суд вважає, що послуги, які надаються Севастопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією і затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.2003 року відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”, не відносяться до операцій, які звільняються від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, а тому підлягають оподаткуванню податком на додану вартість і до ціни зазначених операцій необхідно додавати податок на додану вартість.

Судом встановлено, що рішення про застосування економічних санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, оскільки сума виручки отримана без порушення  державної дисципліни цін.

На підставі вищезазначеного позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 03,40 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, ст. 3, 4 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. 4 Закону України “Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,             ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати  недійсним рішення Державної  інспекції  по контролю за  цінами в  м. Севастополі від 19.12.2006 року №37 про застосування до Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 848700,36 грн.

3.           Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції (99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, 10, ідентифікаційний код 02008885) 03,40 грн. –судовий збір.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                           І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

18.05.2007.