Рішення

від 14.05.2007 по справі 20-5/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"14" травня 2007 р.

справа № 20-5/170

За позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1   (99046

м. Севастополь,  АДРЕСА_1)

до Приватного підприємства

„Паллада-Авиатур” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, б. 3, кв. 6)

про стягнення  заборгованості в розмірі 109356,71 грн.

Суддя Євдокимов

І.В.

Представники сторін:

Позивач - ОСОБА_1, паспорт

НОМЕР_1,    

Позивач - ОСОБА_2, представник,

довіреність № НОМЕР_2, СПД ОСОБА_1;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач - СПД ОСОБА_1., звернувся

до суду з позовом до відповідача - Приватного підприємства „Паллада-Авиатур”,

про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення  № НОМЕР_3 в сумі 109356,71 грн., з яких: 101000,00

грн. -основний борг, 7103,20 грн. -пеня, 1253,51 грн. -3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги

тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо внесення

орендної плати.

Відповідач в судове засідання не

з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання

повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у

позовній заяві.

Оскільки до повноважень

господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних

осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час

вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень

про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового

зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше,

можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку

щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних

процесуальних дій.

Представникам позивача в судовому

засіданні 14.05.2007 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені

ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути

справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними

в ній матеріалами.

Заслухавши представників позивача,

дослідивши надані позивачем докази,  суд,

-

ВСТАНОВИВ:

 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем

(Орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № НОМЕР_3 , зі

строком дії до 31.12.2006.

Відповідно до п. 1.1 договору

Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування

нежитлове приміщення площею 100,00 кв.м, розташоване за адресою: м.

Севастополь, АДРЕСА_2.

Згідно з п. 1.2 договору за

користування приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, яка

нараховується щомісячно.

Відповідно до додаткової угоди

укладеної між сторонами 28.06.2006, яка є невід'ємною частиною договору оренди

№ НОМЕР_3, сума орендної плати визначена сторонами складає 4000,00 доларів США

щомісячно (а.с.8).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди

до договору оренди № НОМЕР_3, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату

щомісячно не пізніш 25 числа в рахунок наступного місяця. Форма оплати

здійснюється готівковим розрахунком у національній валюті України по курсу НБУ

на момент розрахунку за оренду нежитлового приміщення.

Відповідно до довідки НБУ від

18.04.2007 курс гривні до долара складає 5,05 грн. (ас. 12).

Свої зобов'язання щодо внесення

орендної плати відповідач виконував неналежним чином у зв'язку з чим його

заборгованість  за період з жовтня 2006

року по лютий 2007 року  склала 101000,00

грн.

Суд вважає позовні вимоги такими,

що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України №

436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 

Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні

виконуватись належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна  його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 283 Господарського

кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій

стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для

здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди

передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або

цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї

споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні

та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові

комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва

продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений

об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме

майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше

окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що

належить суб'єктам господарювання.

Таким чином, судом встановлений

факт неналежного виконання обов'язків з боку 

відповідача за договором оренди  №

НОМЕР_3, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню

заборгованість у сумі 101000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору  у разі порушення Орендарем розмірів та

строків внесення орендної плати стягується пеня в розмірі 2% від суми

заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського

кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу

України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися

пенею.

Відповідно до ст. 3 Закону України

“Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір

пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати

подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за

який сплачується пеня.

Тому позивачем нарахована  пеня в сумі 7103,20 грн., яка підлягає

стягненню.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові 

наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного

кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, 

а також три відсотку річних 

від  простроченої  суми, 

якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором

або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №

3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох

процентів річних та індексу інфляції, що передбачені

статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,

а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не

встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед

кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу

інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з

інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є

компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а

три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно

сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна

розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з

цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем

розрахунку, перевіреному судом, сума 3% річних складає  1253,51 грн.

Таким чином, з відповідача на

користь позивача підлягає стягненню 109356,71 грн., з яких: 101000,00 грн.

-основний борг, 7103,20 грн. -пеня, 1253,51 грн. -3% річних.

Керуючись ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України, суд покладає 

на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1093,56 грн. і

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00

грн.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу

України, суд, -

В И Р І Ш И В

:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства

„Паллада-Авиатур” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, б. 3, кв. 6, код

ЄДРПОУ 33050011, р/р 2600315000744 в СФ АКБ „Правекс Банк”, МФО 324979) на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1   (99046 м. Севастополь,  АДРЕСА_1, ідентифікаційний код  НОМЕР_3, п відомостей про наявність

поточних  рахунків в установах банків

немає) заборгованість в сумі  109356,71

грн., з яких: 101000,00 грн. -основний борг, 7103,20 грн. -пеня, 1253,51 грн.

-3% річних,   витрати по сплаті

державного мита в сумі 1093,56 грн., а також 

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

118,00 грн.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                        

І.В. Євдокимов

Рішення

оформлено

згідно

з вимогами

ст.

84 ГПК України

та

підписано

15.05.2007

Розсилка:

1.          СПД ОСОБА_1.  (99046 м. Севастополь,  АДРЕСА_1)

2.          ПП „Паллада-Авиатур” (99011 м.

Севастополь, вул. В. Морська, б. 3, кв. 6)

3.          Справа

4.          Наряд