Постанова

від 21.12.2016 по справі 814/2505/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 грудня 2016 року                                                             Справа № 814/2505/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" про стягнення податкового боргу в сумі 2055, 63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" податкового боргу в сумі 2055, 63 грн.                    

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно до розразхунку податкова заборгованість відповідача становить 2055,63 грн., яка ним у добровільному порядку погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заяв до суду не надавав.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, жодних пояснень, заперечень проти позову, заяв до суду не надавав.                    

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" (код ЄДРПОУ 19292011) зареєстровано як юридична особа 10.11.2005 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8) та знаходиться на обліку як платник податків в державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

          Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

          Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

За товариством з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2055,63 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі нарахування штрафних санкцій за актом перевірки від 25.09.2014 р. № 2298/14-04-15-01/19292011 по податковому повідомленню-рішенню форми "Р" від 04.11.2014 р. №0010921501 в сумі 2040 грн., яке було направлено на адресу відповідача, але повернуто до податкового органу з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”, що підтверджується копією рекомендованої кореспонденції, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 7).

          Відповідно до абз.3 п. 58.3 ст.58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

          Згідно п. п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності з п 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Правом на оскарження податкового повідомлення-рішення відповідач не скористався, а відтак на час розгляду справи воно є чинним та вважається узгодженим.

          Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів підпункту 129.1.1 пункту 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Позивачем у зв'язку з відсутністю погашення податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2014 р. №0010921501 була нарахована пеня у розмірі 15,63 грн.

          Таким чином, відповідно до розрахунку про наявність заборгованості за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2055,63 грн.

          Пунктом 59.1 статті 59 ПК України, передбачено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 21.08.2014 року №735-25 на загальну суму 1996,02 грн., яка була повернута до податкового органу з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”, що підтверджується копією рекомендованої кореспонденції, яка міститься в матеріалах справи (а.с.6).

          Даних щодо оплати відповідачем заборгованості з податку на додану вартість у сумі 2055,63 грн. на дату розгляду справи суду не надані.                                                                                           Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

          Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

          Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що за ч. 2, 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163, КАС України, суд -

                               П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" податкового боргу в сумі 2055, 63 грн. – задовольнити.

          Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Ромас" (код ЄДРПОУ 19292011) з рахунків у банківських установах заборгованість у сумі 2055,63 грн. (дві тисячі п'ятдесят п'ять гривень шістдесят три копійки) до Державного бюджету України.                    

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

          Суддя                                                                       Г.В. Лебедєва