Справа № 815/6372/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2017 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” про застосування заходів реагування шляхом тимчасового призупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, –
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд застосувати до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” заходи реагування шляхом тимчасового призупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Дністровець” здійснюється господарська діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, отримання якого передбачено положеннями чинного законодавства України, внаслідок чого відповідачем порушено вимоги ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Відповідач – Сільськогосподарський виробничий кооператив “Дністровець” надав суду заяву (вхід.№33158/16 від 09.12.2016р.), у якій зазначив, що Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами СВК «Дністровець» отримано 25.07.2011року (термін їх дії становить 5 років - до 25.07.2016року). Також, на базі підприємства СВК «Дністровець» 25.07.2014року створено нове сільськогосподарське підприємство ТОВ «Дністровець Агро». Термін дії договорів оренди землі пайщиків СВК «Дністровець» спливав, у зв'язку з чим з орендодавцями земельних паїв укладено договори оренди з ТОВ «Дністровець Агро». Так, станом на 01.12.2016року з СВК «Дністровець» залишилось 36 договорів оренди на загальну площу 115га, а з ТОВ «Дністровець Агро» - 214 договорів на загальну площу 700га. В цілому загальний обсяг виробництва двох підприємств щорічно однаковий і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в загальній кількості не змінюється, лише змінюється співвідношення кількості викидів між двома підприємствами, у бік збільшення ТОВ «Дністровець Агро», так як застосовуються одні і ті ж стаціонарні джерела. У зв'язку з чим, з метою отримання дозволів на нове підприємство ТОВ «Дністровець Агро» так, як дія дозволів на попередньому СВК «Дністровець» спливала 25.07.2016року, між ТОВ «Дністровець Агро» та ТОВ «Науково-промислове підприємство «Екотехніка» укладено договір на виконання наукових, проектних і конструкторських робіт від 30.05.2016року, на виконання умов якого ТОВ «Науково-промислове підприємство «Екотехніка» розроблено та подано до центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради проектні документи.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, беручи до уваги те, що представник відповідача – Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” до суду не з»явився, не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у період з 31.10.2016р. по 14.11.2016р. фахівцями Державної екологічної інспекції в Одеській області, на підставі Наказу від 27.10.2016р. №759, направлення на перевірку від 27.10.2016р. №493пр, проведено планову перевірку дотримання Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Дністровець” (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вулиця Кишинівська,271) вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами.
За наслідками вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами, у висновках якого наголошено, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Дністровець” здійснюється господарська діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, отримання якого передбачено положеннями чинного законодавства України, внаслідок чого відповідачем порушено вимоги ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Встановлення вищеозначеного порушення з боку Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” послугувало підставою для звернення Державної екологічної інспекції в Одеській області до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо застосування до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” заходів реагування шляхом тимчасового призупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, є правомірними, обґрунтованими та такими, що базуються на приписах чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Зокрема, судом з'ясовано, що фахівцями Державної екологічної інспекції в Одеській області під час проведення перевірки Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” виявлено наступні джерела викиду в атмосферне повітря: свинотоварна ферма №1, №2, №3 (комплекс для вирощування свиней, корів, коней), місця для зберігання навозу, зернодробарка, заточувальний верстат, зварювальний апарат, блок прийому ЗПА-40, АЗС: ПРК-2 од, та інші.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, в тому числі, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» №2707-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Таким чином, суб'єкт господарювання, який здійснює експлуатацію об'єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, може здійснювати таку експлуатацію виключно за наявності відповідного дозволу.
Між тим, судом встановлено, що відповідачем - Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Дністровець” жодних доказів на підтвердження наявності у СВК “Дністровець” спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суду не надано.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у: порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат; впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря; невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря; ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря; недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, - несуть відповідальність згідно з законом. Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря. Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.
Статтею 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», частиною 4 статті 4 якого визначено вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно абз.1 ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Дані норми статтей 4 і 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» кореспондуються з нормою ст.12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Таким чином, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що відповідачем – Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Дністровець” не спростовано висновки акта перевірки Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо здійснення господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у зв'язку з чим подальша експлуатація СВК “Дністровець” стаціонарних джерел без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря може призвести до спричинення непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, створення загрози життю та здоров'ю людей.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець”, що на базі підприємства СВК «Дністровець» 25.07.2014року створено нове сільськогосподарське підприємство ТОВ «Дністровець Агро», у зв'язку з чим, та з метою отримання дозволів на нове підприємство між ТОВ «Дністровець Агро» та ТОВ «Науково-промислове підприємство «Екотехніка» укладено договір на виконання наукових, проектних і конструкторських робіт від 30.05.2016року, на виконання умов якого ТОВ «Науково-промислове підприємство «Екотехніка» розроблено та подано до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради проектні документи, оскільки перевірку проведено, зокрема, Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець”, та за результатами перевірки фахівцями Державної екологічної інспекції в Одеській області встановлено здійснення саме СВК “Дністровець” господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, отримання якого передбачено положеннями чинного законодавства України, та в жодному разі не щодо ТОВ «Дністровець Агро», з метою отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами якого, до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради подано відповідні проектні документи.
Таким чином, судом встановлено, що з урахуванням встановлених фахівцями Державної екологічної інспекції в Одеській області під час проведення перевірки Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” порушень відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами, наявність котрих відповідачем жодним чином не спростовано, суд дійшов висновку щодо правомірності позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області, та наявності законодавчо передбачених підстав для застосування до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” заходів реагування шляхом тимчасового призупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” про застосування заходів реагування шляхом тимчасового призупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, задовольнити.
2. Застосувати до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністровець” (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вулиця Кишинівська,271, код ЄДРПОУ 03768701) заходи реагування шляхом тимчасового призупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Допустити негайне виконання Постанови суду, та повідомити відповідача щодо його обов'язку виконати Постанову негайно.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2017 |
Оприлюднено | 18.01.2017 |
Номер документу | 64043305 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Харченко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні