Постанова

від 12.01.2017 по справі 826/25299/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 січня 2017 року                                       № 826/25299/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінай Інвест» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінай Інвест» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві, в якому просить: 1.          Визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінай Інвест» (код ЄДРПОУ 39269257). 2.          Зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві визнати податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінай Інвест» (код ЄДРПОУ 39269257) як податкову та відобразити її у відповідних інформаційно-аналітичних базах даних датою її фактичного прийняття. Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою відповідача у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 р. та присвоєння їй статусу «до відома». В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач не повідомив про причини неявки в судове засідання, заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав. Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінай Інвест» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві та 01.11.2014 р. зареєстровано платником податку на додану вартість. Як зазначає позивач, між ним та відповідачем було укладено договір про надання податкової звітності у електронній формі. У строки, встановлені Податковим кодексом України для декларування ПДВ, позивачем подано засобами електронного зв'язку до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року. Вказана декларація не була прийнята відповідачем та, відповідно відображена у інформаційних ресурсах відповідача. Вказаній декларації присвоєно статус - «до відома» з огляду на те, що податкова декларація за лютий 2015 року подана з порушенням п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями. Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними звернувся до суду за захистом його порушених прав та законних інтересів. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. В силу приписів пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 та пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів,  що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України). Згідно з п. 46.5 ст. 46 та п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Під обов`язковими реквізитами в силу приписів п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України розуміється інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України). Передбачений ст. 48 Податкового кодексу України перелік обов`язкових реквізитів декларації є вичерпним. Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 жовтня 2014 р. за N 1267/26044 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Визначена вказаним нормативно-правовим актом форма декларації містить у собі усі визначені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити. Відповідно до пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку. Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України). Цією ж статтею передбачено, що у випадку подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання. Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу. Між тим, суд позбавлений можливості надати оцінку діям відповідача, оскільки жодних документів на підтвердження обґрунтування заявлених позовних вимог, зокрема, доказів укладення договору про визнання електронних документів, направлення засобами телекомунікаційного зв'язку податкової декларації за лютий 2015 р., доказів відмови у її прийнятті, доказів перебування на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві, позивачем суду не надано, при цьому, в судове засідання представник позивача не з'явився та просив суд розглядати справу за наявними в матеріалах справи доказами. Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.ч. 1 та 2  ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у випадку відсутності в матеріалах справи доказів порушення прав позивача у задоволенні позову слід відмовити. Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню. Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва             П О С Т А Н О В И В: У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінай Інвест» відмовити. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання  особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                               І.О. Іщук