Ухвала

від 29.12.2016 по справі 757/44846/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке знаходиться у користуванні ОСОБА_9 , а саме: земельні ділянки, що розташовані в смт. Козин Обухівського району Київської області, площею 1,1399 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0098 для ведення особистого селянського господарства; площею 1,0000 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0100 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,2000 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0010 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,3000 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0009 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,1500 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0012 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,0804 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0015 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,1500 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0016 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,0802 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0013 для ведення особистого селянського господарства.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки особою, що подала клопотання, доведено необхідність такого арешту у відповідності до вимог ст. 170 КПК України та таке клопотання містить достатніх правових вимог.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту. Мотивуючи свої доводи, апелянтвказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, з огляду на те, що матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушення за ч.4 ст.190, ч.2, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.2 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України. Крім того апелянт вказує, що майно належить ОСОБА_9 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі продажу, тобто він є законним набувачем земельних ділянок на що увагу слідчий суддя не звернув. Також апелянт звертає увагу, що ОСОБА_9 жодного разу не вживав будь яких дій спрямованих на відчуження земельних ділянок, чого слідчим також спростовано не було.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого без змін, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту було розглянуто судом у відсутність власника та його захисника, ухвалу слідчого судді отримали лише 02.11.2016 року, а тому оскарження ухвали про накладення арешту на майно здійснено без пропущення процесуального строку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суддею встановлено, що в провадженні Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження №12013000000000148 внесеного 23.01.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень за ч.4 ст.190, ч.2, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.2 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України.

12 вересня 2016 року слідчий групи слідчих Генеральної прокуратури ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся з клопотанням про накладення арешту земельні ділянки, що розташовані в смт. Козин Обухівського району Київської області посилаючись на те, що це необхідно з метою всебічного, повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, припинення злочинної діяльності, збереження речового доказу.

Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість висновків органу досудового розслідування з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення та врахувавши положення ст.ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна та наклав арешт на земельні ділянки, які знаходиться у користуванні ОСОБА_9 , та розташовані в смт. Козин Обухівського району Київської області

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно з тих підстав, що земельні ділянки можуть відповідати критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки могли бути отримані кримінально протиправним шляхом.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 170, ч. ч. 4, 5 ст. 170 КПК України та обґрунтовано наклав арешт на земельні ділянки.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 117, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_6 який діє в інтересах ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке знаходиться у користуванні ОСОБА_9 , а саме: земельні ділянки, що розташовані в смт. Козин Обухівського району Київської області, площею 1,1399 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0098 для ведення особистого селянського господарства; площею 1,0000 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0100 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,2000 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0010 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,3000 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0009 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,1500 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0012 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,0804 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0015 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,1500 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0016 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,0802 га кадастровий номер 3223155400:03:016:0013 для ведення особистого селянського господарства, шляхом розпоряджатись ним - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 який діє в інтересах ОСОБА_9 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

11сс/796/3915/2016року Категорія ст. 172 КПК України

Доповідач ОСОБА_1