Рішення

від 10.01.2017 по справі 906/784/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" січня 2017 р. Справа № 906/784/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 4150 від 09.08.16

від третьої особи-1 Гомонов В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Приватного підприємства фірми "Санітас"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Коростенської районної ради Житомирської області

2. Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради

про зобов'язання усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом вивільнення частини нежитлового приміщення загальною площею 22,3 кв.м.

Позивачем подано позов про зобов'язання ПП фірма "Санітас" усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом вивільнення частини нежитлового приміщення загальною площею 22,3 кв. м. на першому поверсі центрального корпусу терапевтичного відділення Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_3.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2016 зупинено провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею справи № 906/529/16 за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас" до Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору №5 від 12.04.2016р. оренди приміщення площею 22,3 кв.м., зобов'язання укласти новий договір оренди строком на 2 роки 11 місяців.

29.11.2016 Рівненським апеляційним господарським судом у справі № 906/596/16 прийнято постанову, якою рішення господарського суду Житомирської області від 08.09.2016 р. у справі №906/529/16 скасовано в частині визнання недійсним договору оренди №55 частини нежитлового приміщення Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Суд ухвалою від 15.12.2016 поновив провадження у справі та призначив судове засідання для подальшого розгляду справи на 10.01.2017.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

10.01.2016 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника та неможливістю підприємства в стислий термін знайти іншого представника.

Водночас відповідач повідомив суду, що на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 906/529/16 подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.

Згідно письмового відзиву відповідач заперечує проти позовних вимог (а.с. 109-112).

Третя особа - Комунальний заклад "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради повноважного представника в судове засідання не направила, про причини його неявки суд не повідомила. Про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 168).

Відповідно до письмового відзиву, який надійшов на адресу суду 29.09.2016 третя особа підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Розглядаючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Як вказано у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).

Відтак, безпосередня відсутність в судовому засіданні представника відповідача у зв'язку із хворобою останнього не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи з урахуванням наведених вище приписів, оскільки вказана обставина не свідчить про неможливість забезпечення відповідачем явки в судове засідання іншого уповноваженого представника. До того ж, представляти інтереси юридичної особи може також безпосередньо керівник підприємства.

Разом з тим, суд звертає увагу, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Обов'язковими є вимоги суду щодо надання письмового відзиву тощо.

Водночас, не є підставою для відкладення розгляду й факт оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 906/529/16 до Вищого господарського суду України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач, ФОП ОСОБА_4 взяла участь у конкурсі, оголошеному Коростенською районною радою Житомирської області, на право укладання договорів оренди нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 для розміщення аптечного пункту.

Рішенням робочої групи з питань використання майна районної ради Коростенської районної ради №17 Про розгляд конкурсних пропозицій від 29.03.2016 оголошено переможцем конкурсу ФОП ОСОБА_4 на право оренди частини нежитлового приміщення (АДРЕСА_3) КЗ "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради на 1 поверсі терапевтичного корпусу, загальною площею 22,3 кв.м. для розміщення аптечного пункту, яка запропонувала 368,43 грн. в рік за 1 кв.м.

12.04.2016 р. на виконання рішення робочої групи з питань використання майна Коростенської районної ради між Комунальним закладом "Коростенська районна лікарня" (третя особа-2, орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (орендар, позивач) укладено договір оренди №55 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл Коростенського району (а.с. 222-26).

За умовами п. 1.1. даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме частину нежитлового приміщення (адреса АДРЕСА_3) КЗ "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради на І поверсі терапевтичного корпусу, загальною площею 22,3 кв.м. для розміщення аптечного пункту.

Відповідно до п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування приміщенням настає з дати вказаної у даному договорі, після підписання сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного приміщення.

На виконання умов договору 12.04.2016 між КЗ "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради та ФОП ОСОБА_4 підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до договору оренди нерухомого майна від 12.04.2016 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, КЗ "Коростенська районна лікарня" Коростенської (а.с. 27).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що не має змоги скористатися своїм правом на оренду зазначеного приміщення, оскільки останнє самовільно зайняте відповідачем - ПП фірми Санітас , яке орендувало дане приміщення на підставі договору оренди № 195 від 22.04.2005 та додаткових договорів. Позивач вказує, що строк дії даного договору закінчився 31.12.2015.

20.07.2016 позивач своїм листом зверталась до відповідача з вимогою про звільнення нежитлового приміщення площею 22,3 м.кв. КЗ "Коростенська районна лікарня", що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в строк до 30 липня 2016 року (а.с. 32).

Проте відповідач вказаного приміщення не звільнив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що 22.04.2005 між ППФ Санітас та Регіональним відділенням Фонду державного майна України укладено договір оренди нерухомого майна № 195 строком до 31.12.2015.

В послідуючому згідно даних інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний номер НОМЕР_2 від 11.04.2016 р. право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 з 21.01.2016 р. зареєстроване за Коростенською районною радою.

Вказує, що відповідачем отримано листа від Регіонального відділення Фонду державного майна України за вих. №06/231 від 27.01.2016, яким повідомлено про те, що договір оренди закінчився 31.12.2015 і для переукладання договору необхідно звернутись до балансоутримувача майна.

Проте, оскільки на момент отримання вказаного повідомлення власником орендованого майна вже являлась Коростенська районна рада, відповідач не розцінює вищевказаний лист як належний доказ повідомлення орендаря про припинення дії договору та необхідність повернення орендованого майна власнику.

Таким чином, відповідач вважає, що відповідно до норм статті 764 ЦК України, якщо протягом одного місяця з моменту спливу строку визначеного договором оренди № 195 вимоги Коростенська районна рада, як власник майна, не направляла повідомлення про припинення дії договору, відповідач вважає, що Коростенська районна рада не заперечувала щодо продовження дії договору оренди № 195.

Крім того, відповідач вважає, що Коростенською районною радою порушено порядок передачі майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл Коростенського району визначений Положенням про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл Коростенського району", оскільки майно виставлене на конкурс не було вільним, так як не повернуто відповідачем Коростенській районній раді на підставі акту-приймання-передачі.

Підставою для пред'явлення вимог, щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та вивільнення частини приміщення, мають бути належні та допустимі докази, щодо вчинення відповідачем неправомірних дій спрямованих на свідоме порушення прав позивача на користування майном.

Серед іншого вважає договір оренди № 55 від 12.04.2016 р. неукладеним, оскільки новий орендар не міг приступити до виконання умов договору, оскільки майно за попереднім договором з оренди власнику не поверталось.

Судом встановлено, що відповідач звертався до господарського суду з позовними вимогами за захистом свого права.

Так, рішенням господарського суду Житомирської області від 11.07.2016, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.216 у справі 906/370/16 за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас" до Коростенської районної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ФОП ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та скасування результату проведеного конкурсу, припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій Коростенської районної ради незаконними. В частині скасування результату проведеного конкурсу, на підставі якого було укладено договір оренди з ФОП ОСОБА_4 відмовлено в позові.

Рішенням господарського суду від 08.09.2016 у справі №906/529/16 за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас"до Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Коростенської районної ради про визнання недійсним договору №55 від 12.04.2016 р. оренди приміщення площею 22,3 кв.м. зобов'язання укласти новий договір оренди строком на 2 роки 11 місяців було визнано недійсним договір оренди №55 частини нежитлового приміщення Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради на першому поверсі терапевтичного корпусу, загальною площею 22,3 кв. м за адресою АДРЕСА_3 від 12.04.2016, який укладено між Комунальним закладом "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Однак, як наголошувалось вище, постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 906/596/16 рішення господарського суду Житомирської області від 08.09.2016 р. у справі №906/529/16 скасовано в частині визнання недійсним договору оренди №55 частини нежитлового приміщення Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради та відмовлено в задоволені позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду є наявність перешкоди позивачу в користуванні майном, право на користування яким виникло на підставі договору оренди від 12.04.20216, укладеного між Комунальним закладом "Коростенська районна лікарня" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 12.04.2016 між сторонами було підписано акт приймання-передачі до договору оренди, за яким орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до договору оренди нерухомого майна від 12.04.2016 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, КЗ "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради на І поверсі терапевтичного корпусу, загальною площею 22,3 кв.м. для розміщення аптечного пункту.

Таким чином, з моменту укладення договору та підписання між сторонами договору акту приймання-передачі орендованого приміщення відповідно до умов п. 2.1 договору, у позивача виникло право на користування приміщенням, яке є предметом договору оренди від 12.04.2016.

Проте до користування приміщенням позивач не приступив, оскільки останнє не звільнено попереднім орендарем - Приватним підприємством фірми "Санітас", яке користувалось ним на підставі договору оренди від 22.04.2005 р. за №195.

Слід зазначити, що при розгляді Рівненським апеляційним господарським судом справи № 906/529/16 за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас" до Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Коростенської районної ради про визнання недійсним договору №5 від 12.04.2016 оренди приміщення площею 22,3 кв.м. , зобов'язання укласти новий договір оренди строком на 2 роки 11 місяців, судом встановлено, що 22.04.2005 р. між ППФ "Санітас" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №195. В подальшому між ППФ "Санітас" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України укладено ряд договорів про внесення змін та про продовження дії договору оренди нерухомого майна № 195 від 22.04.2005 р.

Відповідно до п. 1.1 договору ППФ "Санітас" прийняло в строкове платне користування частину приміщення першого поверху терапевтичного корпусу (у вестибюлі), площею 22,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3.

Пунктом 1 додаткового договору №10 від 10.08.2015 р. до договору №195 передбачено продовжити дію Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.04.2005 за №195 - частини приміщення площею 22,3 кв.м на 1-му поверсі терапевтичного відділення, що перебуває на балансі відділкової лікарні станції Коростень Південно-Західної залізниці, належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, укладеного між Регіональним відділенням ФДМУ по Житомиирській області та Приватним підприємством фірмою "Санітас" до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більше ніж до 31.12.2015 р. включно.

16.11.2015 р. Відділкова лікарня станції Коростень Південно-західної залізниці повідомила, що на час укладення договору оренди №195, була балансоутримувачем вказаного нерухомого майна, повідомила про свою реорганізацію шляхом перетворення у юридичну особу Комунальний заклад "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради.

30.11.2015 р. ППФ "Санітас" направив Коростенській районній раді та балансоутримувачу приміщення заяви з вих. №№ 297 і 298 на переукладення договору на новий строк на строк 2 роки 11 місяців.

13.01.2016 р. за вих. № 01-10/1 на лист позивача від 30.11.2015 Коростенською районною радою було надано відповідь, в якій позивачем запропоновано з метою набуття права на оренду звернутися до балансоутримувача.

27.01.2016 р. ППФ "Санітас" отримано лист № 06/321 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавця за договором оренди №195 від 22.04.2005 р.), яким повідомляється, що договір оренди державного майна закінчився 31.12.2015 р., а питання щодо подальшого використання майна необхідно вирішувати шляхом звернення до нового власника - Коростенської районної ради.

29.03.2016 за результатами конкурсу оголошено переможців відповідно до протоколу №4 засідання робочої групи з питань використання майна районної ради та 12.04.2016 на виконання рішення робочої групи з питань використання майна Коростенської районної ради між балансоутримувачем майна - Комунальним закладом "Коростенська районна лікарня" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди №55 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл Коростенського району, а саме: частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, КЗ "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради, загальною площею 22,3 кв.м. для розміщення аптечного пункту.

Разом з тим, рішенням господарського суду Житомирської області від 11.07.2016 р. у справі №906/370/16 за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас" до Коростенської районної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та скасування результату проведеного конкурсу припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій Коростенської районної ради незаконними, в іншій частині позову відмовлено.

Вказане рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 р. у справі № 906/370/16.

При розгляді даної справи судом встановлено, що строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.04.2005 року за № 195 закінчився 31.12.2015 року.

Крім того, суд дійшов висновку, що у зв'язку із закінченням строку Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.04.2005 року за №195, між Комунальним закладом "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 правомірно укладено договір оренди частини приміщення Комунального закладу Коростенської районної лікарні загальною площею 22,3 кв. м. для розміщення аптечного пункту, яке розміщене на 1-му поверсі терапевтичного (центрального) корпусу за адресою: АДРЕСА_3.

Приписами ст. 35 ГПК України встановлено що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, зібрані у справі документи свідчать про те, що позивач правомірно набула право оренди на майно, яке виступило предметом договору оренди № 55 від 12.04.2016.

Статтею 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

З огляду на встановлені судом обставини щодо того, що позивач не може користуватись орендованим приміщенням у зв'язку з тим, що останнє не звільнено попереднім орендарем, позивач правомірно звернулась до суду з даним позовом.

Так, статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Захист речових прав на чуже майно можна визначити як використання управомоченими особами цивільно-правових способів відновлення порушених, невизнаних чи оспорених прав з метою усунення перешкод у їх здійсненні.

Суб'єктами права на захист речових прав на чуже майно можуть бути в першу чергу особи, яким такі права належать. За захистом може звертатись лише "особа, яка має право на чуже майно".

Управомочена особа, право на чуже майно якої порушене також може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричинили збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права суб'єкта речового права на чуже майно і були протиправними.

У випадку, коли право власності порушене без безпосереднього вилучення майна у власника, останній має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, шляхом звернення до суду з негаторним позовом.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.

Негаторним є також позов власника про усунення перешкод у здійсненні користування майном третіми особами, в яких існували підстави для цього, але вони згодом відпали (наприклад, у разі визнання угоди недійсною, припинення договору за угодою сторін та ін).

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Як вказують матеріали справи та не заперечується сторонами, відповідачем станом на день звернення до суду та на час розгляду справи в суді не звільнено нежитлове приміщення площею 22,3 кв. м. на першому поверсі центрального корпусу терапевтичного відділення Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради, право користування яким належить позивачу на підставі договору оренди № 55 від 12.04.2016.

Таким чином, оскільки спірне приміщення не звільнено попереднім орендарем, а позивач на законних підставах набув право оренди на згадане приміщення, позивач має право домагатися відновлення свого права на користування орендованим приміщенням, в даному випадку позивач правомірно просить відновити його порушене право шляхом пред'явлення вимоги до відповідача про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, право на яке позивач набула згідно договору оренди № 55 від 12.04.2016.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, які підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявленими у відповідності до умов чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, то суд зазначає, що такі спростовуються висновками суду у справі № 906/370/16 за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас" до Коростенської районної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ФОП ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та скасування результату проведеного конкурсу; та у справі №906/529/16 за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас"до Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Коростенської районної ради про визнання недійсним договору №5 від 12.04.2016 р. оренди приміщення площею 22,3 кв.м. зобов'язання укласти новий договір оренди строком на 2 роки 11 місяців.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Приватному підприємству фірма "Санітас" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22065477) усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом вивільнення частини нежитлового приміщення загальною площею 22,3 кв м на першому поверсі центрального корпусу терапевтичного відділення Комунального закладу "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради за адресою АДРЕСА_3.

3. Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Санітас" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22065477) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_4, іпн НОМЕР_1) 1378,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.01.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек.з повід).

3- третій особі - КЗ "Коростенська районна лікарня" Коростенської районної ради" (рек. з повід.)