Рішення

від 05.01.2017 по справі 914/2832/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2017р. Справа№ 914/2832/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Одеса)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНАЙ ОСОБА_1

(м. Львів)

про: стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені у розмірі 68000,00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 08-13/2971 від 23.11.2016 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Одеса) до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНАЙ ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені у розмірі 68000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.11.2016 року. Ухвалою суду від 16.11.2016 року розгляд справи відкладено до 23.11.2016 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 23.11.2016 року розгляд справи відкладено до 01.12.2016 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 01.12.2016 року розгляд справи відкладено до 22.12.2016 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 22.12.2016 року розгляд справи відкладено до 05.01.2017 року, з відсутністю представників позивача та відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.11.2016 року, про відкладення від 16.11.2016 року, від 23.11.2016 року, від 01.12.2016 року, від 22.12.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

16.11.2016 року за вх. № 45965/16 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.11.2016 року за вх. № 45973/16 від позивача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.11.2016 року за вх. № 46467/16 позивач подав клопотання по справі.

23.11.2016 року від позивача електронною поштою надійшло клопотання по справі.

28.11.2016 року за вх. № 47547/16 позивач подав клопотання по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.11.2016 року, про відкладення від 16.11.2016 року, від 23.11.2016 року, від 01.12.2016 року, від 22.12.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 22.12.2016 р. про відкладення розгляду справи на 05.01.2017 р. є наявна в матеріалах справи копія Списку № 1319 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів за 23.12.2016 р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.11.2016 р. за № НОМЕР_1 Товариство з обмеженою відповідальністю СЕНАЙ ОСОБА_1 знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79025, м. Львів, вул. Повітряна, 4.

Відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 05.01.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 21.10.2014 р. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 222-р/к по справі № 131-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю СЕНАЙ ОСОБА_1 , яке передбачене пунктом 1 статті 50, що кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі автомобілі спеціальні та спеціалізовані , що проводилися Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Одесаобленерго у 2012 р. та накладання штрафу у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 222-р/к по справі № 131-02/2014 від 21.10.2014 р. було відправлено листом № 02-03/4327 від 23.10.2014 р., однак конверт з поштовим повідомленням було повернуто з відміткою: за закінченням строку зберігання, не розшукано .

Відповідно до частини 3 пункту 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі, якщо вручити рішення, розпорядження немає можливості, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняття рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі.

Позивач зазначає, що інформація про прийняте 21.10.2014 р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 222-р/к по справі №131-02/2014 відносно ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 було надруковано в газеті Львівська Пошта № 6-7 (1 765-1 766) від 21.01.2016 р. Також докладна інформація про прийняте рішення була розміщена на офіційному веб-сайті Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Таким чином, за твердженням позивача, рішення вважається таким, що вручене 31.01.2016 р.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з для одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач наголошує, що в строк до 01.04.2016 р. інформації щодо сплати штрафу у добровільному порядку до Одеською обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з боку ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Станом на 21.09.2016 р. розмір пені становить 68000 грн. х 1,5 % х 174 = 238680 грн.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Таким чином, сума пені, яку необхідно сплатити ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 складає 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Таким чином, за твердженням позивача, сума, яку належить стягнути з ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 , складає: 68 000 грн. штрафу і 68000 грн. пені = 136000,00 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції підвідомчі господарським судам.

Згідно зі ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ціна позову становить - 136 000 грн.

У зв'язку з тим, що 1,5 % від 136 000 грн. становить 2040,00 грн.. тому судовий збір, який необхідно сплатити Одеському обласному територіальному відділенню АМК України, складає 2040 (дві тисячі сорок) грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНАЙ ОСОБА_1 (вул. Повітряна, буд. 4 м. Львів 79025 код ЄДРГІОУ 33229931) до Державною бюджету на рахунок УК у м. Одеса (Приморський р-н) 21081100, код ЄДРПОУ 38016923, Банк - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011. р/р 3111 НОМЕР_2, код за бюджетним класифікатором 21081100 вид платежу Адміністративні штрафи та інші санкції символ банку 106 Державний бюджет) штраф в сумі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн. та пеню в сумі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн., а також стягнути з ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 судовий збір на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (на р/р 35213046008516, Банк - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 20992104, МФО 820172) - судовий збір у розмірі 2040,00 грн. за подання позовної заяви.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України , Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів.

Згідно ст. 4 Закону України Про Антимонопольний комітет України , Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах:

- законності;

- гласності;

- захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Згідно пункту 1 статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України , основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно п.п. 2, 4, 5, 7, 14 ч. 1 ст. 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України , у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має відповідні повноваження, зокрема:

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- перевіряти суб'єкти господарювання , об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України Про Антимонопольний комітет України , повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України , голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно ст. 35 Закону України Про захист економічної конкуренції (надалі - Закон України 2210), при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;

отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 Закону України 2210, органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України 2210, особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники. Сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою). Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 40 Закону України 2210, особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:

ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи);

наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу;

одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі);

оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України 2210, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Таким чином, Законом України Про захист економічної конкуренції (надалі - Закон) встановлено спеціальний порядок виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, тобто, під час виконання чи оскарження рішення необхідно дотримуватись такого порядку щодо:

- виконання рішення - згідно ч. 2 статті 56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання ;

- сплати штрафу - згідно ч. 3 статті 56 Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

- нарахування пені - згідно ч. 5 статі 56 Закону, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу . Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.;

- зупинення нарахування пені - згідно ч. 5 статті 56 Закону, нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

- відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

- зупинення нарахування пені - згідно підпункту 20.2. пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15, припинення та зупинення нарахування пені відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь - яким органом, що вирішив (вирішує) спір;

- підтвердження сплати штрафу - згідно ч. 8 статті 56 Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати, відповідно, до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.;

- обчислення строків - згідно ч. 2 статті 62 Закону, перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.

Згідно ст. 59 Закону України 2210, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно ст. 60 Закону України 2210, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно абзацу 4 частини 2 статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

У ході судового розгляду судом встановлено, що 21.10.2014 р. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 222-р/к по справі № 131-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНАМ ОСОБА_1 , яке передбачене пунктом 1 статті 50, що кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі автомобілі спеціальні та спеціалізовані , що проводилися Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Одесаобленерго у 2012 р. та накладання штрафу у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 222-р/к по справі № 131-02/2014 від 21.10.2014 р. було відправлено листом № 02-03/4327 від 23.10.2014 р., однак конверт з поштовим повідомленням було повернуто з відміткою: за закінченням строку зберігання, не розшукано .

Відповідно до частини 3 пункту 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручено відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняття рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі.

Інформація про прийняте 21.10.2014 р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 222-р/к по справі №131-02/2014 відносно ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 була надрукована в газеті Львівська Пошта № 6-7 (1 765-1 766) від 21.01.2016 р. Також докладна інформація про прийняте рішення була розміщена на офіційному веб-сайті Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Таким чином, рішення вважається таким, що вручене 31.01.2016 р.

Відповідно до сі. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з для одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

В строк до 01.04.2016 р. інформації щодо сплати штрафу у добровільному порядку до Одеською обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з боку ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Станом на 21.09.2016 р. розмір пені становить: 68000 грн. х 1,5 % х 174 = 238680 грн.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Таким чином, сума пені, яку необхідно сплатити ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 складає 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Отже, сума, яку належить стягнути з ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 , складає: 68 000 грн. штрафу і 68000 грн. пені = 136000,00 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , територіальні відділення Антимонопольного комітету України, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем, представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не надав докази безпідставності позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНАЙ ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені у розмірі 68000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 2040 від 15.09.2016 року на суму 2040,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНАЙ ОСОБА_1 (79025, м. Львів, вул. Повітряна, буд. 4, код ЄДРПОУ 33229931) до Державною бюджету України на рахунок УК у м. Одеса (Приморський р-н) 21081100. код ЄДРПОУ 38016923, Банк - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, р/р № 31111106700008, код за бюджетним класифікатором 21081100 вид платежу Адміністративні штрафи та інші санкції символ банку 106 Державний бюджет) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. та пеню в сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з ТОВ СЕНАЙ ОСОБА_1 (79025, м. Львів, вул. Повітряна, буд. 4, код ЄДРПОУ 33229931) на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104, р/р 35213046008516, Банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172) - судовий збір у розмірі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.01.2017 року.