Постанова

від 03.05.2007 по справі 34/88-07-1858а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/88-07-1858А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" травня 2007 р.Справа  № 34/88-07-1858А

03.05.2007р. о 13год.27хв. господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання Кулаковській С.А.,

за участю представників від позивача:  Кріпельського В.В. –представника, діючого на підставі довіреності № б\н від 13.11.06.;

від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси: Харлан Н.А. - завідувача сектором супроводження справ у судах юридичного відділу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, діючої на підставі довіреності №184/10-00 від 04.01.07; Чубатюк І. В. –головного державного податкового інспектора юридичного управління ДПА в Одеській області, діючої на підставі довіреності №11416/10-101  від 17.04.07р.;

від прокуратури Малиновського району м. Одеси: Політиканої О.С., діючої на підставі посвідчення №721 від 29.08.2005р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 в м. Одесі адміністративну справу №34/88-07-1858А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум”

до відповідачів Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

                   Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

                   Білгород-Дністровської міської ради

за участю прокуратури Малиновському районі м. Одеси

про відшкодування 232000грн. бюджетної заборгованості з ПДВ з Державного бюджету України

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум” звернулося до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Білгород-Дністровської міської ради, в якому просить поновити срок на подання позовної заяви до розгляду у суді згідно вимог ст..90-100КАС України, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси надати висновок до господарського суду Одеської області про суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 232000грн. за формою, наведеною згідно Наказу ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.07.1997р. за №263/2067, стягнути з відповідача - Управління Державного казначейства в Одеській області суму бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 232000грн. на поточний рахунок позивача.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов та доповненні до нього, стверджуючи про відсутність підстав для відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ з Державного бюджету України внаслідок пропуску позивачем строку для звернення до суду, встановленого ст.99 КАС України, в 2005р. внаслідок розгляду господарським судом справ №31/205-05-3986 та №31/206-05-3987 про стягнення з Білгород-Дністровської міської ради ПДВ у розмірі 145000грн. та 87500грн. за договорами купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за аукціоном б/н від 26.05.2004р. та договорами про зміни до договорів купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за аукціоном б/н від 09.11.2004р., на які посилається позивач в цьому позові, внаслідок не надання до суду декларацій, з відображенням в них сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню на рахунок в установі банку, внаслідок неврахування позивачем того факту, що податкові зобов'язання з ПДВ у Білгород-Дністровської міської ради виникли під час призупинення п.п.5.17.5 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доп.). на термін з 01.01. до 01.07.2004р., ненадання позивачем доказів надмірної сплати Білгород-Дністровською міською радою сум ПДВ до держбюджету по наданим податковим накладним №1 від 17.06.2004р. та №3 від 21.06.2004р., №4 від 30.06.2004р.

Відповідачі Головне управління Державного казначейства України в Одеській області та  Білгород-Дністровська міська рада проти позову заперечують, письмові заперечення суду не надали.

      Судом задоволена заява прокуратури Малиновському районі м. Одеси від 04.04.07р. №20-Н про вступ представника останньої до участі у справі на підставі п.2 ст.121 Конституції України, ст.ст.35, 36  Закону України «Про прокуратуру», ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

У відповідності з ч.1 та ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням по господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2005р. у справі №31/205-05-3986 за позовом ТОВ „СК Петроліум” до Білгород-Дністровської міської ради за участю прокуратури Одеської області про стягнення 145000грн. затверджена мирова угода на наступних умовах: відповідач сплачує позивачу 145000грн. до 14.08.2005р., провадження по справі припинено по п.7 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно матеріалів справи №31/205-05-3986 вбачається та це підтверджено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р., що ТОВ „СК Петроліум” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Білгород-Дністровської міської ради необґрунтовано отриманого ПДВ в сумі 145000грн. за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за аукціоном від 26.05.2004р., оскільки по п.п. 5.1.17 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” від 15.06.2004р. №1782-ІV та відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 17.06.2004р. №1801-ІV операції по продажу земельних ділянок звільняються від оподаткування ПДВ, починаючи з 01.01.2004р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. встановлено, що 26.05.2004р. Територіальна громада Білгород-Дністровської міської ради (продавець) та ТОВ „СК Петроліум” (покупець) уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за аукціоном, відповідно до рішення Білгород-Дністровської міської ради №605 ХХІV від 14.04.2004р. та на підставі протоколу проведення аукціону №2/4 від 21.05.2004р. продавець продав, а покупець купив земельну ділянку загальною площею 1,9892га розташовану за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Лазо, 2б, з цільовим призначенням у вигляді комерційного використання, по п.2.2 продаж вчинено за 870000 грн., в т. ч. 145000грн. Платіжними дорученнями від 12.05.2004р. №156, №158, від 10.06.2004р. № 332, від 24.06.2004р. №371, від 25.06.2004р. №374, від 30.06.2004р. № 408 товариство згідно п.2.5 договору купівлі-продажу від 26.05.2004р. здійснило оплату загальної вартості земельної ділянки в сумі 870000, в т. ч. 145000 грн. ПДВ.

09.11.2004р. вищезазначеними сторонами укладено договір про зміни до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за аукціоном у вигляді доповнення останнього п.2.6 про стягнення з продавця за п.2.2 договору 145 000 грн. ПДВ та їх повернення покупцеві у зв'язку з вступом в дію Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 17.06.2004р. № 1801-ІV.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2006р. по справі №31/205-05-3986, скасованою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р., заява №3793 від 30.06.2006р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Одеської області по ст. ст. 33, 53 Закону України „Про виконавче провадження в Україні” про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судової ухвали від 13.07.2005р. по справі № 31/205-05-3986 шляхом звернення стягнення 145000грн. боргу з Державного бюджету України, оскільки зазначена сума коштів перерахована міською радою до Державного бюджету України як ПДВ по продажу земельних ділянок задоволена по ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України. В подальшому постановою відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Одеської області від 26.09.2006р. відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду від 18.09.2006р. з зобов'язанням Управління Державного казначейства в Одеській області добровільно виконати судове рішення за наказом від 18.09.2006р. у 7-ми денний строк з моменту одержання цієї постанови шляхом перерахування вищевказаної суми боргу на депозитний рахунок державної виконавчої служби Одеської області.

Поряд з цим, ухвалою від 13.07.2005р. у справі №31/206-05-3987 за позовом ТОВ „СК Петроліум” до Білгород –Дністровської міської Ради про стягнення 87500грн. затверджено мирову угоду на наступних умовах: Білгород–Дністровська міська рада сплачує ТОВ „СК Петроліум” 87500грн. до 14.08.2005р. та 437,5грн. витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу. Провадження по справі за позовом ТОВ „СК „Петроліум” до Білгород –Дністровської міської Ради про стягнення 87500 грн. припинено по п.7 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В зазначеній ухвалі також було роз'яснено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору із тих же підстав не допускається.

Ухвалою від 27.10.2005р. у справі № 31/206-05-3987, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2006р., постанову ВДВС Одеського обласного управління юстиції від 21.09.2005р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 13.07.2005р. у справі №31/206-05-3987 визнано недійсною. Зобов'язано ВДВС Одеського обласного управління юстиції відкрити виконавче провадження щодо виконання ухвали господарського суду Одеської області від 13.07.05р. у справі 31/206-05-3987.

Дослідивши надані сторонами документи та заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доп.) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена  на підставі п.п.7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Ці приписи також наведені й в наказі ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.07.1997р. за №263/2067).

Позивачем не надано суду податкової декларації з ПДВ за червень 2004р., в якій би у позивача виникла сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету на загальну суму 232000грн., з зазначенням порядку розрахунку згідно розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.

Поряд з цим, в позовній заяві, позивач просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси надати висновок до господарського суду Одеської області про суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 232000грн. за формою, наведеною згідно Наказу ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України від 02.07.11997р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.07.1997р. за №263/2067) та стягнути з відповідача - Управління Державного казначейства в Одеській області суму бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 232000грн. на поточний рахунок позивача з посиланням на п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доп.).

Примусовий порядок відшкодування коштів бюджету визначений п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.).

Частиною 5 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 названого закону визначено, що платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Оскільки вищенаведеною нормою закону визначений спосіб, у якій платник податку може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, тому позовні вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надати висновок до господарського суду Одеської області про суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 232000грн. за формою, наведеною згідно Наказу ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України від 02.07.11997р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.07.1997р. за №263/2067) та стягнення з відповідача - Управління Державного казначейства в Одеській області суми бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 232000грн. на поточний рахунок позивача не підлягають задоволенню.

Посилання ДІП у Малиновському районі м. Одеси у запереченні на позов на п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доп.), згідно якого бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, та на те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції –формування доходів державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доп.) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 названого закону), а також на ненадання позивачем доказів надлишкової сплати податку до бюджету, судом приймаються до уваги, оскільки позивач не довів суду доказів, якими підтверджена сума заявленої до відшкодування з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по ПДВ без зазначення по якій саме податковій декларації з ПДВ на суму 232000грн.

Крім того, позивач просить стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість на суму 232000грн. по вищенаведеним договорам, по яким ПДВ на загальну суму 232000грн. стягнено з Білгород-Дністровської міської ради згідно затверджених мирових угод по справах №31/206-05-3987 та №31/205-05-3986.

Відповідно до ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

З врахуванням зазначеного, позивач подав позов без дотримання строку давності ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України та не навів переконливих обґрунтувань його пропуску.

За вище викладених обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум” слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.60,71, 72, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум” відмовити.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя