Рішення

від 10.01.2017 по справі 327/383/16-ц

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/383/16-ц

Провадження № 2/327/12/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2017 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Завіновської А.П.

при секретарі Пригінської О.В.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, третя особа: Розівська районна державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

27 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, в обґрунтування якого зазначав наступне.

26 травня 2016 року померла його тітка - ОСОБА_4. Відповідно до заповіту, посвідченого 05 травня 2009 року секретарем Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, реєстровий № 42, ОСОБА_4 заповіла йому усе належне їй на день смерті майно, зокрема і земельну ділянку площею 0, 4073 гектарів, яка розташована на території с. Антонівка, яка належала останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 016070000017 № 000201, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 29.01.2001 р. за № 210.

Позивач звернувся до Розівської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини та нотаріусом було заведено відповідну спадкову справу, але оскільки виходячи з відповіді Управління Держгеокадастру у Куйбишевському районі Запорізької області за № 0-28-0.2-2416/2-16 від 15.11.2016 року, зазначена земельна ділянка в Державному земельному кадастрі не зареєстрована, нотаріусом було винесено постанову від 13.12.2016 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на цю земельну ділянку.

З огляду на вказане, позивач просив в судовому порядку визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, при цьому надав повноваження на представництво його інтересів в суді - адвокату ОСОБА_1 Крім того, позивач зазначив, що повністю підтримує свої позовні вимоги, обставини викладені в позовній заяві підтверджує, у зв'язку з чим, просив його позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився в судове засідання надав заяву, в якій також просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив позов ОСОБА_3 задовольнити.

Враховуючи наведене, та вимоги ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд вважає можливим слухати справу у відсутність позивача та представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 та просив їх задовольнити, визнавши за останнім право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Представник третьої особи - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що після померлої ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у спадкову масу, у тому числі увійшла і спірна земельна ділянка, яка не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Позивач в межах встановленого законом строку звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців, окрім позивача, встановлено не було. З огляду на вказане, представник не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Заслухавши представника позивача та представника третьої особи, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної та спадкової справи, суд встановив наступне.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень, викладених в частині 1 статті 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Частиною 3 наведеної статті встановлено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1225 ЦК України та роз'яснень, викладених в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацом 2 частини 2 статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно до статті 125 ЗК України, п раво власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 202 ЗК України передбачає, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Згідно до свідоцтва про смерть, 26 травня 2016 року померла ОСОБА_4, у віці 85 років, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Відповідно до заповіту, посвідченого 05 травня 2009 року секретарем Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за номером 42, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 усе належне їй на день смерті майно (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді: земельної ділянки площею 14,2400 гектарів, кадастровий номер 2324980200:02:001:0023, двох земельних ділянок площею по 1,2285 гектарів, кадастрові номери 2324980200:02:001:0088 та 2324980200:02:001:0089, розташованих на території Азовської сільської ради, та призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які позивач успадкував, про що отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 7, 9, 11).

Крім того, після померлої відкрилась спадщина і на спірну земельну ділянку площею 0,4073 гектарів, в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Антонівка Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, та передана для присадибної ділянки і ведення особистого підсобного господарства, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 016070000017 № 000201, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 29.01.2001 р. за № 210 (а.с. 13).

Відповідно до витягу з технічної документації № 411/86-16 від 14.12.2016 року нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки склала 56 410, 62 грн. (а.с.15).

Згідно до відповіді в.о. начальника управління Держгеокадастру у Куйбишевському районі Запорізької області ОСОБА_6 від 15.11.2016 року за № 0-28-0.2-2416/2-16, зазначена вище земельна ділянка не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а тому витяг з цього кадастру надати неможливо (а.с. 14).

Постановою нотаріуса Розівської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 від 13.12.2016 року за № 1150/02-31, ОСОБА_3, відповідно до п. 4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (зі змінами), згідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цю земельну ділянку, оскільки позивачем не надано витягу з Державного земельного кадастру (а.с. 16).

Згідно до матеріалів спадкової справи № 84/2016, які оглянуті судом у судовому засіданні, та відповідні копії яких, що мають істотне значення для справи, долучені до матеріалів цивільної справи, 25 липня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, тобто в межах встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, строку для прийняття спадщини. Зазначений заповіт внесений до Спадкового реєстру заповітів/спадкових договорів - 03.06.2009 р. і станом на 25.07.2016 р. чинний. Згідно наданого ОСОБА_3 нотаріусу, оригіналу державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 016070000017 № 000201, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 29.01.2001 р. за № 210, земельна ділянка площею 0, 4073 гектарів, в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Антонівка Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, та передана для присадибної ділянки і ведення особистого підсобного господарства, належала ОСОБА_4 Інших спадкоємців, окрім ОСОБА_3, не встановлено.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року за № 1952-IV (зі змінами), встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що у позивача виникли труднощі із оформленням в установленому законом порядку свого права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись ст. ст. 373, 1216-1218, 1223, 1225, 1269, 1270, ЦК України, ст.ст. 125, 202 ЗК України, ст. ст. 10, 61, 158, 174, 208, 212-215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 0,4073 гектарів, в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Антонівка Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, та передана для присадибної ділянки і ведення особистого підсобного господарства, що належала ОСОБА_4, яка померла 26 травня 2016 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 016070000017 № 000201, виданого 29 січня 2001 року Азовською сільською радою народних депутатів Розівського району Запорізької області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 210.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Розівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А.П. Завіновська