Рішення

від 10.01.2017 по справі 902/1088/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2017 р. Справа № 902/1088/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ЮНІГРЕЙН

(вул. Максимовича, 4, офіс 213, м. Вінниця, 21036)

до Товариства з обмеженою відповідальністю РАР-ЗЕРНО-Україна

(вул. Максимовича, 4, офіс 106, м. Вінниця, 21036 )

про стягнення 504 744,28 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н. від 26.12.2016 року;

ОСОБА_2 за довіреністю б/н. від 26.12.2016 року;

відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ЮНІГРЕЙН звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РАР-ЗЕРНО-Україна суму надміру сплачених коштів за поставку продукції в розмірі 504 744,28 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем сплачено на рахунок відповідача грошові кошти в більшому розмірі ніж останнім поставлено товар.

Ухвалою суду від 16.12.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1088/16 з призначенням до розгляду на 10.01.2017 року та зобов'язано сторін надати докази, необхідні для вирішення спору в даній справі.

На визначену судом дату з'явилися представники позивача, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень щодо обставин викладених в позові та визначених судом документів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. При цьому, про розгляд справи в суді останній повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить реєстр поштових відправлень № 1347 від 19.12.2016 року та відстеження пересилання поштових відправлень з сайта Укрпошта (штрихкодовий ідентифікатор: 2102800294120).

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ЮНІГРЕЙН (позивач, за договором Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю РАР-ЗЕРНО-Україна (відповідач, за договором Постачальник) укладено договір поставки № 03/12-2013-02Р (надалі Договір) (а.с. 10-12)

Згідно з предметом Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець сплатити та прийняти кукурудзу 3-го класу врожаю 2013 року, надалі іменовану Продукція , на умовах СРТ ЗАТ Іллічівський зерновий термінал в порту Іллічівськ (Україна): 68001, вул. Паромна, буд. 10, м. Іллічівськ, Одеська область (в редакції Інтеркомс 2010), надалі іменується як Зерновий склад .

Кількість Продукції в заліковій вазі складає 1300,00 тонн (+/-10% за вибором Покупця). (п. 2.1. Договору)

Остаточна вага Продукції визначається на залікових вагах Зернового складу. (п. 2.3. Договору)

Ціна Продукції за 1 тону складає 1380,00 грн. без ПДВ. (п. 3.1. Договору)

Ціна цього Договору становить вартість фактично поставленої Постачальником та оплаченої Покупцем Продукції. (п. 3.2. Договору)

Продукції постачається у повному обсязі в термін до 15 грудня 2013 року включно. (п. 41. Договору)

Покупець сплачує грошові кошти на поточний рахунок Постачальника, указаний в розділі 11 цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку на оплату. Підставою для проведення оплати є рахунок-фактура отриманий Покупцем від Постачальника. (п. 5.1. Договору)

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. (п. 10.4. Договору)

На виконання зобов'язань за Договором відповідачем за видатковими накладними поставлено позивачу ОСОБА_3 вартістю 1 862 655,72 грн. (а.с. 19-31)

При цьому позивачем, за платіжними дорученнями, перераховано на рахунок відповідача 2 426 400,00 грн. (а.с. 13-16)

В подальшому відповідачем повернуто позивачу грошові кошти в загальному розмірі 59 000,00 грн., сплачені останнім в рамках Договору. (а.с. 17,18)

Таким чином, станом на день розгляду справи, різниця між вартістю поставлено відповідачем ОСОБА_3 та сумою перерахованою позивачем відповідачу становить 504 744,28 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються положеннями щодо поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що ціна на поставлений відповідачем для позивача товар та порядок її формування були чітко визначені у Договорі, що відповідає вимогам ст. 632 ЦК України.

Водночас, позивачем надмірно сплачено на рахунок відповідача заявлену до стягнення суму 504 744,28 грн.. При цьому останній посилається на положення ст. 1212 ЦК України, яка визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжує такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Однак, оскільки між сторонами у даній справі було укладено договір поставки № КК 03/12-2013-02Р, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплата за товар відповідно до умов Договору, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду рішень господарських судів у справах даної категорії (постанова ВСУ від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012 та від 17.06.2014р. у справі 13/096-12) та Вищий господарський суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах № 922/2430/13, № 19/020-07/4/24, № 922/1653/13.

Таким чином, позивачем невірно визначено норму матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Водночас, з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК, господарський суд при прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, Але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Так, положення ст. 670 встановлені правові наслідки порушення умов договору поставки про кількість товару, а саме: якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, позивачем правомірно заявлено до стягнення 504 744,28 грн. надміру сплачених коштів за договором поставки № 03/12-2013-02Р від 03.12.2013 року.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАР-ЗЕРНО-УКРАЇНА (вул. Максимовича, буд. 4, офіс 106, 21036, код ЄДРПОУ 36967113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ЮНІГРЕЙН (вул. Максимовича, буд. 4, офіс 123, 21036, код ЄДРПОУ 36967113) 504 744 (п'ятсот чотири тисячі сімсот сорок чотири) грн. 28 коп. - надміру сплачених коштів та 7 571 (сім тисяч п'ятсот сімдесят одну) 16 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 13 січня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Максимовича, 4, офіс 106, м. Вінниця, 21036)