АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №627/1207/16-ц Головуючий суддя І інстанції Остапов М. О.
Провадження № 22-ц/790/776/17 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Спори, що виникають із договорів найму (оренди)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2017 року м.Харків.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого Яцини В.Б. ,
суддів Бурлака І.В. , Карімової Л.В.,
за участю секретаря Баранкової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колонтаївський про визнання недійсним договору оренди землі,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2016 ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що згідно із рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 11.01.2016 року, справа №627/1037/15-ц та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 04.04.2016 року, №60431250, позивачка стала власником земельної ділянки площею 7,0669 га, кадастровий номер 6323583700:02:000:0246, що розташована на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області.
Зазначену земельну ділянку позивач успадкувала, після смерті чоловіка ОСОБА_3. Вказана земельна ділянка перебуває в оренді у СВК Колонтаївський , договір без номеру від 28.03.2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діяв від імені СВК Колонтаївський , зареєстрований у Відділі Держкомзему Краснокутського району Харківської області 27.12.2012 року №632358374001652.
Позивач вважала, що вказаний договір оренди землі має бути визнаний недійсним та розірваний, виходячи з наступних підстав: договір було підписано ОСОБА_4, як фізичною особою, а тому він не мав відповідних повноважень на його підписання, тим більше, що керівником СВК на той момент був ОСОБА_5 У розділі Договору Орендна плата ,у пунктах 9-14 не зазначено розміру орендної плати, а лише вказані цифри: 3% і 5001,14 грн., які не зрозумілі для позивача; у п. 26 договору не вказані існуючи обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не зазначено період ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою, що порушує вимоги ст.ст 15, 19 Закону України Про оренду землі . Виходячи зі змісту ст.ст.215,792 ЦК України та ст.ст. 15,19 ЗУ Про оренду землі позивач посилав на недійсність договору оренди землі та просив визнати його таким та розірвати.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що при укладанні договору не були оговорені суттєві умови, зокрема - порядок сівозміни, що може призвести до виснаження ґрунтів.
Представник відповідача СВК Колонтаївський заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснив, що жодних наслідків у вигляді порушення прав позивача, обставини на які посилається позивач , не потягли.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позивні вимоги у повному обсязі. Посилався на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, судом при ухваленні рішення не враховано викладені у позовній заяві обставини.
При цьому вказав, що в мотивувальній частині рішення не було всебічно та обґрунтовано з'ясовано, чи дійсно договір укладений між позивачем і відповідачем відповідає вимогам діючого законодавства. Суд не навів у рішенні мотивів відхилення (неприйняття) доводів позову і не дослідив, в порушення ст. 212 ЦПК України, текст оспорюваного договору.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів наявності підстав, передбачених ст. 203 ЦК України для визнання оспорюваного договору недійсним, що у даному випадку були порушені права позивача ОСОБА_1 як орендодавця.
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 18 цього Закону договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.
Згідност. 15 Закону України Про оренду землі в редакції, який діяла на день виникнення спірних правовідносин - укладення договору, істотними умовами договору в контексті заявлений по справі підстав позову були: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її невиплату; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови у державний реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 вказаного Закону України, яка діяла на день укладення договору, при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою.
Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що 28 березня 2012 року ОСОБА_3 уклав з відповідачем договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 передав відповідачу свою земельну ділянку площею 7,0669 га ріллі, кадастровий номер 6323583700:02:000:0246 строком на 8 років, договір оренди був зареєстрований у Відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області 27.12.2012 року за №632358374001652. ОСОБА_3 помер 01 жовтня 2014 року. Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 11 січня 2016 року по справі №627/1037/15-ц встановлено, що позивач ОСОБА_1Г . успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 земельну ділянку № 437 площею 7,0669 га ріллі, розташовану на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області , кадастровий номер 6323583700:02:000:0246. На підставі цього за ОСОБА_1було 04.04.2016 року у Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку площею 7,0669 га ріллі.
Таким чином, відповідно до ст. 1218 ЦК України позивач успадкував права та обов'язки орендодавця за вищевказаним договором оренди.
На підставі рішення загальних зборів засновників СВК Колонтаївський від 02.03.2009 року ОСОБА_4 було укладено контракт, згідно якого його призначено виконавчим директором Кооперативу.Пунктом 4.1. контракту зазначено, що він має право в порядку, визначеному контрактом укладати від імені кооперативу господарські договори.Пункт 4.4. контракту визначає вичерпний перелік договорів які не має права укладати керівник кооперативу. Заборони щодо укладання та підписання договору оренди земельної ділянки в ньому не зазначено.Відповідно до копії Наказу №4-ОК від 15 квітня 2014 року ОСОБА_4 звільнено з посади виконавчого директора СВК Колонтаївський на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України в зв'язку із закінченням строку трудового контракту.
Таким чином, виконавчому директорові СВК Колонтаївський ОСОБА_4 на момент підписання спірного договору було надано необхідні повноваження на підписання господарських договорів від імені Кооперативу, в тому числі і договорів оренди землі. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, а таких даних матеріали справи не містять.
Згідно до наявної в матеріалах справи копії вищевказаного договору оренди земельної ділянки, п.п. 9-14, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3%, 5001,15 грн., що під час виконання цього договору сторони застосовувавали, як 3% від вартості орендованої земельної ділянки, що складає 5001,15 грн.; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у строк до 30 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с. 25 на звороті).
Згідно до п.п. 16, 17, 18 вказаного договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із використанням земельної ділянки із дотриманням вимог чинного законодавства стосовно умов збереження стану об'єкта оренди. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. У п. 26 договору не вказано про наявність чи відсутність обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (а.с. 26).
Як пояснив представник позивача, він від імені позивача отримував орендну плату за вказаним договором у грошовій формі, з урахуванням індексації, і спору стосовно його розміру не виникло; про наявність обтяження орендованої земельної чи про порушення порядку сівозміни орендованої ділянки йому нічого не відомо, відповідних доказів з цього приводу у справі також немає.
У постанові Верховного Суду України від 9 грудня 2015 року по справі № 6-849цс15 за аналогічним позовом фізичної особи до сільськогосподарського виробничого кооперативу Колос про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки у справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови, передбаченої пунктом першим частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі , була викладена наступна правова позиція, яка у даній справі підлягає застосуванню відповідно до ст. 360-7 ЦПК України..
З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України,частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд у таких справах повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Отже, оскільки у даній справі позивач не надав доказів про те, що були порушені умови ст. 15 Закону України Про оренду земельної ділянки стосовно орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її невиплату. Орендна плата за договором сплачувалася орендарю повністю і з цього приводу спору не виникало. Згідно до матеріалів справи з боку орендаря договір оренди був підписаний повноваженою особою; не доведено наявність обмежень орендованої земельної ділянки чи порушення відповідачем порядку сівозмін, таких вимог з боку орендодавця стосовно недотримання вимог земельного законодавства не заявлялося; сторони узгодили, що земельна ділянка передається в оренду без розроблення проекту її відведення, тому колегія суддів погоджується із висновками районного суду, що відсутність у спірному договорі оренди умов про порядок сівозмін та вказівки про наявність чи відсутність обмежень щодо використання земельної ділянки - не порушило прав орендодавця, що в цілому свідчить про несуттєвий характер таких порушень ст. 15 Закону України Про оренду земельної ділянки , що в цілому не впливає на дійсність цього договору оренди.
Згідно зі статтею 217 ЦК України правочин не може бути
визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його
окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би
вчинений і без включення недійсної частини.
Відповідно до змісту договору оренди землі волевиявлення ОСОБА_3 було спрямоване на передачу в оренду земельної ділянки згідно до державного акту, доданого до спірного договору оренди в копії. Згідно до наявної в матеріалах справи копії акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 28 березня 2012р. ОСОБА_3 передав в оренду належну йому на праві приватної власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,0669 га, кадастровий № 6323583700:02:000:0246, розташовану на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Вказаний договір був зареєстрований у Відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області 27.12.2012 року за №632358374001652.
Наведене свідчить, що при укладанні спірного договору сторони досягли всіх істотних умов, а в подальшому СВК Колонтаївський належним чином виконувало свої зобов'язання за договором оренди землі та виплачувало орендодавцеві орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою. Висновки районного суду з цього приводу вмотивовані відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України і ґрунтуються на наявних у справі доказах, яким була надана належна оцінка, висновки суду доводами скарги не спростовані.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року залищити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя
Судді колегії
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2017 |
Оприлюднено | 18.01.2017 |
Номер документу | 64054487 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Яцина В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні