Постанова

від 11.01.2017 по справі 809/1901/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р. Справа № 809/1901/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного малого підприємства "Оріон" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9295,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного малого підприємства "Оріон" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9295,04 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте ним в 2015 році в розмірі 8266,67 грн. та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1028,37 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 9295,04 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с.15).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Приватне мале підприємство "Оріон" є юридичною особою, яке здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

Як слідує з інформації, наданої Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області згідно листа за № 2745/9/09-19-13-01-22 від 20.10.2016, в 2015 році річний фонд оплати праці штатних працівників склав 123556,00 грн., штатна чисельність працівників відповідача становила 15 осіб, з них жодна особа, якій встановлена інвалідність не працювала на підприємстві. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для відповідача складає 1 одиницю (особу) (а.с.8-9).

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій та пені, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 15 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 124000,00 грн. в рік, середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 8266,67 грн., відповідно сума адміністративно-господарських санкцій за 2015 рік за 1 непрацевлаштованого інваліда становить 8266,67 грн., а пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій складає 1028,37 грн. (а.с.10).

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені в Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 даного Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда (частина 2 статті 17 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 19 зазначеного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина 5 статті 19 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, враховуючи, що маючи на обліку 15 штатних працівників середньооблікової чисельності відповідач не забезпечив працевлаштування одного інваліда, на підставі статті 20 вказаного Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'' за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте інвалідами, відповідач повинен сплати адміністративно-господарські санкції.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У зв'язку з невиконанням зазначених вище вимог до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 8266,67 грн. За період несплати до моменту звернення в суд із адміністративним позовом, з 16.04.2016 по 20.12.2016 - за 249 днів, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (8266,67 грн.), нарахував пеню в розмірі 1028,37 грн. (а.с.10).

Однак, вказані суми, відповідачем добровільно не нараховані та несплачені, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 9295,04 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з приватного малого підприємства "Оріон" на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені в сумі 9295,04 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства "Оріон" (код ЄДРПОУ 25067324) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 9295 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 04 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 16.01.2017.