Постанова

від 16.01.2017 по справі 819/1703/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1703/16

16 січня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, суддя Осташ А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

до Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства «Райсількомунгосп»

про стягнення податкового боргу в сумі 8129,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Чортківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Тернопільській області (надалі по тексту – позивач, Чортківська ОДПІ) звернулася до суду з позовом про стягнення з Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства «Райсількомунгосп» (надалі по тексту – відповідач) податкового боргу в сумі 8129,62 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибула, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 8129,62 грн.

Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулася на адресу суду 11.01.2017 з відміткою відділення зв'язку “за зазначеною адресою не проживає”, тобто не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, тому судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Суд встановив, що Гусятинський районний міжгосподарський комбінат сільського комунального господарства «Райсількомунгосп» знаходилась на обліку в Чортківській ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області з 23.12.1992 як платник податків. Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до пп. 266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 статті 57 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникла внаслідок несплати в повному обсязі узгодженого зобов'язання самостійно визначеного платником податку у податковий деклараціях за 2015 та 2016 роки (аркуш справи 13-14).

Суд встановив, що станом на 02.12.2016 у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, відповідно до інтегрованих карток відповідача за період з 30.10.2015 по 22.12.2016, відповідач допустив приріст податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 8129,62 грн, що підтверджується довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (аркуш справи 12).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1. ст. 59 ПК України).

Суд встановив, що позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога №3-25-2 від 14.01.2015 року, яка залишилася без належного реагування (аркуш справи 17).

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: розрахунком заборгованості по платежах до бюджету, довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів, копією податкової вимоги.

Проте, станом на момент пред'явлення позову, відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачений.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст.95 ПК України).

Згідно з пункту 95.4. статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цьому пункту (п.87.1. ст.87 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства «Райсількомунгосп» (код ЄДРПОУ 21144737, вул. Робітнича,2, смт. Гусятин, Гусятинський р-н, Тернопільська обл.) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 8129 (вісім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 62 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків в банках обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу на р/р 31410513700661, код отримувача 37373001 УК у Гусятинському районі/смт. Гусятин, банк ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код платежу 18010400.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                      Осташ А.В.

копія вірна

Суддя                                                                                          Осташ А.В.