Рішення

від 10.01.2017 по справі 908/2813/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/110/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017 Справа № 908/2813/16

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «РОСІЯ» , 72344, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Свободне, вул. 40-річчя Перемоги, 132

до відповідача: приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» , 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України (Кірова), 175

про стягнення 154 430,52 грн.

суддя Корсун В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.10.16 б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

24.10.16 до господарського суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «РОСІЯ» (надалі ТОВ «РОСІЯ» ) до приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (далі ПАТ «Агропромислова компанія» ) про стягнення з відповідача 154 430,52 грн. заборгованості за договором поставки від 29.06.16 № 29/06, а саме: 139 656,00 грн. основного боргу, 13 480,99 грн. - штрафу (пені) та 1 293,53 грн. - 3 % річних.

24.10.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено справу № 908/2813/16 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.10.16 судом порушено провадження у справі № 908/2813/16, якій присвоєно № провадження 17/110/16, судове засідання призначено на 07.12.16.

Ухвалою суду від 07.12.16 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 10.01.17, розгляд справи відкладено на 10.01.17

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 10.01.17, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві від 20.10.16 та просить суд стягнути з ПАТ «Агропромислова компанія» 154 430,52 грн. заборгованості за договором поставки від 29.06.16 № 29/06, а саме: 139 656,00 грн. основного боргу, 13 480,99 грн. - штрафу (пені) та 1 293,53 грн. - 3 % річних.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ... У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців … (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ).

Відповідно до відомостей (отриманих на безкоштовний запит) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи, а саме приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» є: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175.

Ухвали суду про порушення провадження у справі № 908/2813/16 від 24.10.16 та про продовження строку розгляду справи від 07.12.16 направлені ПАТ «Агропромислова компанія» за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова (нова назва - вул. Героїв України), 175.

Вищевказані ухвали до суду не повертались. Крім того, до суду повернулось повідомлення відповідного територіального відділення УДППЗ Укрпошта про вручення 31.10.16 ухвали суду про порушення провадження у справі № 908/2813/16 від 24.10.16, що прийнято уповноваженим представником.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.16 між товариством з обмеженою відповідальністю «РОСІЯ» (Постачальник) та приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» (Покупець) укладено договір поставки № 29/06, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язався передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, назва товару: ячмінь.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що кількість товару: 45 000 кг.

Згідно із п. 2.4. договору, ціна товару: 3 450,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ 575,00 грн.

Загальна сума товару: 155 250,00 грн. в т.ч. ПДВ 25 875,00 грн. (п. 2.5 договору).

Пунктом 2.6. договору встановлено, що строк поставки є дата в товарній накладній.

Умова та форма оплати - сума за товар перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 2-х банківських днів з моменту поставки товару, передбачена оплата суми частинами (п. 2.7. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2).

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, ТОВ «РОСІЯ» поставило відповідачу товар, а саме: ячмінь у кількості 40 480 кг. на загальну суму 139 656,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 29.06.16 № 67, товарно-транспортною накладною від 29.06.16 № 569949 та довіреністю від 29.06.16 № 1275 на отримання відповідного товару.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, відповідно до п. 2.7. договору, умова та форма оплати - сума за товар перераховується на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 2-х банківських днів з моменту поставки товару, передбачена оплата суми частинами.

Пунктом 2.6. договору визначено, що строк поставки є дата в товарній накладній.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач свої зобов'язання у встановлений строк за договором не виконав.

ПАТ «Агропромислова компанія» листом за вих. від 04.08.16 № 351 (за підписом керівника та головного бухгалтера) гарантував позивачу сплату заборгова6ності за договором поставки від 29.06.16 № 29/06до 31.08.16. Однак, у зазначений період часу оплату заборгованості не провів.

Отже, відповідач у встановлений договором строк за поставлений товар розрахунок не здійснив, у повному обсязі належну до сплати суму позивачу не перерахував, чим порушив умови Договору поставки від 29.06.16 № 29/06.

Доказів належного, у повному обсязі виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав як і не надав доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої не сплати.

Таким чином, у ПАТ «Агропромислова компанія» утворилась заборгованість перед ТОВ «РОСІЯ» за поставлений товар в розмірі 139 656,00 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарським судом враховано, що ст. 614 Цивільного кодексу України (ЦК України) унормовано, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Агропромислова компанія» 139 656,00 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 29.06.16 № 29/06 є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 13 480,99 грн. штрафу (пені) за період прострочення з 29.06.16 по 20.10.16 (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за прострочку оплати, неповну передачу товару, сторони сплачують штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується штраф, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочки.

У відповідності з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача та до прохальної частини позовної заяви від 20.10.16 по цій справі, до стягнення пред'явлена сума пені у розмірі 13 480,99 грн. за період прострочення з 29.06.16 по 20.10.16.

Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений.

Суд, перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок пені позивача дійшов висновку, що він здійснений без урахування приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. А тому, вказаний розрахунок є частково невірним.

Отже, згідно з видатковою накладною від 29.06.16 № 67, товарно-транспортною накладною від 29.06.16 № 569949 та довіреністю від 29.06.16 № 1275 на отримання відповідного товару, товар позивачем було поставлено відповідачу 29.06.16, а відповідно до п. 2.7. договору, сума за товар перераховується в період 2-х банківських днів, тобто до 02.07.16. Так, як сума штрафу (пені) починає нараховуватися з наступного банківського дня, а 02.07.16 та 03.07.16 є вихідними днями, то нарахування штрафу (пені) потрібно було нараховувати з 04.07.16.

Проти вказаної обставини в судовому засіданні 10.01.17 не заперечував і представник позивача.

За таких обставин, розмір штрафу (пені) за розрахунком суду (який перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство ) в період з 04.07.16 по 20.10.16 становить 12 824,69 грн.

У зв'язку із чим, вимога про стягнення штрафу (пені) задовольняється судом в сумі 12 824,69 грн. , в іншій частині вказана вимога судом відхиляється через необґрунтованість.

Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 1 293,53 грн. за період з 29.06.16 по 20.10.16 (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3 % річних судом встановлено, що він також, як і розрахунок штрафу (пені), здійсненний без урахування приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, а тому є частково невірним.

За розрахунком суду, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, (який перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство ) в період з 04.07.16 по 20.10.16 становить 1 236,30 грн.

З огляду на викладене, судом вимоги позивача про стягнення 3 % річних задовольняються частково в сумі 1 236,30 грн . В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…), після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1, 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України (колишня назва вул.. Кірова), 175, код ЄДРПОУ 31914947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСІЯ» (72344, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Свободне, вул. 40-річчя Перемоги, 132, код ЄДРПОУ 31774248) - 139 656 (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 12 824 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 69 коп. штрафу (пені), 1 236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 30 коп. 3 % річних та 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 57 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16.01.17

Суддя В.Л. Корсун