Рішення

від 10.01.2017 по справі 911/3838/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа № 911/3838/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гостинний двір , Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 8 676,25 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №66 від 14.03.2016)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут (далі - ТОВ Київоблгаз збут /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гостинний двір (далі - ТОВ Гостинний двір /відповідач) про стягнення 8 676,25 гривень, з яких 7 592,57 грн заборгованості за спожитий природний газ у січні 2016 року, 229,89 грн 3% річних та 853,79 грн інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2016 порушено провадження у справі №911/3838/16, розгляд справи призначено на 12.12.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.12.2016 та 26.12.2016, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача, розгляд зазначеної справи відкладався відповідно на 26.12.2016 та 10.01.2017.

У судове засідання 10.01.2017 представник відповідач не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання ТОВ Гостинний двір було повідомлене належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повернення за закінченням терміну зберігання рекомендованого відправлення ухвали про порушення провадження у дані справі.

Водночас, відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ТОВ Київоблгаз збут , як постачальник, передав, а ТОВ Гостинний двір , як споживач, прийняв природний газ вартістю 12 995,77 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту №КОЗ00002190 від 31.01.2016, скріпленого підписами та відбитками печаток сторін.

Відповідно до наданих суду письмових пояснень позивача, договір, на який йдеться посилання у акті №КОЗ00002190 від 31.01.2016 сторони не укладали, а тому первинним, товарно-супровідним документом, що засвідчує обставини відповідної господарської операції з продажу відповідачеві газу є відповідний акт №КОЗ00002190 від 31.01.2016.

Згідно наданої позивачем довідки з ПАТ Банк Кліринговий дім №06-08/3542 від 06.12.2016 та власної довідки від 09.12.2016, відповідач кошти за поставлений газ не сплатив, а тому, враховуючи здійснену відповідачем передплату у розмірі 5 403,20 грн, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 7 592,57 грн.

З огляду вищенаведеного, позивач просить стягнути з ТОВ Гостинний двір , зокрема, 7 592,57 грн заборгованості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов'язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обов'язку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що підписання ТОВ Київоблгаз збут та ТОВ Гостинний двір акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00002190 від 31.01.2016, що є первинним обліковим документом та фіксує найменування, кількість, ціну товару, тобто містить всі істотні умови договору, свідчить про виникнення договірних відносини та відповідно майново-господарських зобов'язань між сторонами.

Відповідно до приписів ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, підписання відповідачем акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00002190 від 31.01.2016 без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості переданого газу свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для ТОВ Гостинний двір обов'язок оплатити його вартість у повному обсязі, у порядку ст. 692 ЦК України, з моменту прийняття такого товару, тобто до 01.02.2016.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого у січні 2016 року газу не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 592,57 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за договором в частині своєчасної оплати вартості виготовленої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 229,89 грн 3% річних, нарахованих:

з 01.02.2016 по 30.05.2016 на 12 995,77 грн заборгованості;

з 01.06.2016 по 11.11.2016 на 7 592,57 грн заборгованості;

- 853,79 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 01.02.2016 по 30.05.2016 на 12 995,77 грн заборгованості;

з 01.06.2016 по 31.10.2016 на 7 592,57 грн заборгованості.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, в силу вимог ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду наведеного, враховуючи обставини зарахування позивачем в рахунок часткового погашення боргу відповідача передплачених останнім 5 403,20 грн, суд дійшов висновків про безпідставне нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, що включає зазначену суму коштів (5 403,20 грн).

Посилання ж представника позивача у судовому засіданні на зарахування 5 403,20 грн 31.05.2016 в рахунок часткового погашення заборгованості за заявою відповідача, оцінюються судом критично, оскільки відповідні обставини позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат в межах вказаних позивачем періодів та з урахуванням встановлених обставин наступним чином:

- 3% річних - з 01.02.2016 по 11.11.2016 на 7 592,57 грн заборгованості;

- інфляційних втрат - з 01.02.2016 по 31.10.2016 на 7 592,57 грн заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом з урахуванням обставин справи в межах вказаних позивачем періодів, становить 177,85 грн та 638,87 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 229,89 грн 3% річних та 853,79 грн інфляційних втрат, підлягають частковому задоволенню в розмірі 177,85 грн та 638,87 грн відповідно.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 598, 599, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гостинний двір (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Підвальна, 10, ідентифікаційний код 32885011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 7 592 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн 57 коп. заборгованості, 177 (сто сімдесят сім) грн 85 коп. 3% річних, 638 (шістсот тридцять вісім) грн 87 коп. інфляційних втрат та 1 335 (одну тисячу триста тридцять п'ять) грн 60 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 16.01.2017.

Суддя В.А. Ярема