Рішення

від 10.01.2017 по справі 913/1281/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 січня 2017 року Справа № 913/1281/16

Провадження №16/913/1281/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Диктум-Фактум , м.Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 2016707,98 грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

У засіданні брали участь:

від позивача:ОСОБА_1, представник за довіреністю від 01.10.16,

від відповідача:ОСОБА_2, представник за довіреністю від 23.12.16 №01-026-1035,

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Диктум-Фактум (позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 01.11.16 №45 до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі -ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» , відповідач у справі) про стягнення заборгованості в сумі 947711,64 грн, інфляційних нарахувань в сумі 957795,73 грн., 3% річних в сумі 111200,61 грн. - за період з 11.03.13 по 31.10.16 за несвоєчасне виконання обов'язків по договору від 21.02.13 № АМК-027/1-381.

Позивач, посилаючись на статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 525, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Від відповідача у судовому засіданні 10.01.17 надійшов відзив від 06.01.17 №026-78/1, яким відповідач заперечив проти стягнення річних та інфляційних втрат в сумі, яку розрахував позивач, і надав свій розрахунок цих вимог, в якому вказано про існування боргу в сумі 947711,64 грн. (з суми боргу 1012988,40 грн. відповідач відрахував суму взаємозаліку 65276,76 грн., у зв'язку з чим борг дорівнює 947711,64 грн., що є предметом спору), а також у відзиві розраховано річні у розмірі 108298,94 грн. (менше, ніж у позивача в розрахунку) і інфляційні нарахування в сумі 950999,14 грн. - за період з 16.03.13 по 31.10.16. (менше, ніж у позивача в розрахунку).

Відносно розрахунку відповідачем розміру інфляційних та річних представник позивача не заперечив проти задоволення даних вимог за розрахунком відповідача, оскільки, як визнав представник позивача, ним при розрахунку допущено помилку.

Також в судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з заявою від 06.01.17 №026-78/2, в якій просить суд відстрочити та розстрочити виконання рішення на 5 місяців зі сплатою боргу рівними частинами.

Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Між сторонами у справі укладено договір 21.02.13 №АМК-027/1-381 (далі - договір), на підставі якого підрядник (позивач) зобов'язується виконати на користь замовника (відповідача) будівельно-монтажні роботи в об'ємі та в строки, передбачені вказаним договором, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до умов п.3.1 договору сторони дійшли згоди, що оплата поточних робіт здійснюється замовником протягом 10 банківських днів у відповідності до акту виконаних робіт (форми ФКБ-2в и ФКБ-3).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду і відповідає вимогам правового інституту підряду (ст.ст.837,854,875-882 ЦК України).

На виконання умов договору позивач виконав на користь відповідача будівельно-монтажні роботи, а відповідач прийняв виконані роботи за вказаним договором на суму 1 012 988,40 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не повністю оплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору в частині оплати робіт і просить стягнути з відповідача борг в сумі 947711,64 грн., прийнявши до уваги суму взаємозаліку 65276,76 грн., який сторони за договором провели за зустрічними однорідними вимогами до звернення з даним позовом до суду.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків по договору, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 957795,73 грн., 3% річних в сумі 111200,61 грн. - за період з 11.03.13 по 31.10.16.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, повинно бути виконано належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором 21.02.13 №АМК-027/1-381, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості виконаних поточних робіт. Договором встановлений 10 денний термін (банківських днів) оплати з дня підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

Позивач виконав на користь відповідача будівельно-монтажні роботи, що належним чином - в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України - підтверджено матеріалами справи. Так, згідно актам приймання-передачі виконаних робіт, кошторисом ресурсів, розрахунками виробничих видатків, довідками про вартість виконаних робіт (а.с.33-69) позивач прийняв виконані відповідачем роботи за вказаним договором і підписав двосторонні документи, які передбачені договором на суму 1 012 988,40 грн.

Згідно розрахунку відповідача, не запереченого позивачем, відповідач частково оплатив виконані роботи (шляхом проведення взаємозаліку) - на суму 65276,76 грн., у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 947711,64 грн.

Тобто, матеріалами справи підтверджено факт виконання робіт і борг в заявленій сумі, відтак у позивача є право на стягнення боргу з відповідача в заявленій сумі 947711,64 грн. у відповідності до умов договору та вимог закону (ст.ст.875-882 ЦК України). Розмір боргу відповідач не заперечив і у відзиві вказав саме такий розмір заборгованості за спірним договором.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід задовольнити частково на підставі ст.625 ЦК України. Три відсотки річних слід задовольнити на суму 108298,94 грн. і інфляційні нарахування на суму 950999,14 грн. - за період з 16.03.13 по 31.10.16., враховуючи періоди, в які була дефляція, і дотримуючись умов договору в частині п.3.1 - обов'язок відповідача оплатити роботи протягом 10 банківських днів з дати підписання актів приймання робіт.

Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення та розстрочення виконання рішення на 5 місяців, починаючи з лютого 2017 року. Представник позивача не заперечив проти заявленого клопотання.

Керуючись правилами ст. 83 ГПК України, враховуючи обставини, доводи, викладені відповідачем в клопотанні та надані в підтвердження цього документи, розмір заявлених до стягнення вимог, не досить тривалий строк відстрочення та розстрочення виконання рішення, позицію та доводи повноважних представників сторін, та знаходження підприємств в однакових умовах - в зоні АТО, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача і надати відстрочку виконання рішення до 01 лютого 2017 року і розстрочку виконання рішення строком на 5 (п'ять) місяців, сплачуючи присуджену до стягнення грошову суму рівними частками.

Юридичний аналіз наведеної правової норми свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 625, 629, 837,854,875-882 ЦК України ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 82,83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, 20- А, ід. код 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Диктум-Фактум , м. Алчевськ Луганської області, вул. Північна, 3 А, ід. код 38070802 борг в сумі 947711,64 грн., три відсотки річних слід задовольнити на суму 108298,94 грн., інфляційні нарахування на суму 950999,14 грн. - за період з 16.03.13 по 31.10.16, витрати на судовий збір в сумі 30105,15 грн. Всього сума стягнення з урахуванням судового збору 2 037 114,87 грн. Видати наказ.

3.В решті вимог відмовити.

4.Відстрочити і розстрочити виконання рішення. Розпочати виконання 01 лютого 2017 року, стягуючи на протязі п'яти місяців (з лютого 2017 року по червень 2017 року включно) щомісячно по 407422,974 грн.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Рішення підписане 16.01.17

Суддя Р. Шеліхіна