Рішення

від 10.01.2017 по справі 915/1274/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 915/1274/16

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБОНУС СХІД",

08296, Київська область, м.Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Крупської, 18,

до відповідача: Фермерського господарства “ЕДЕЛЬВЕЙС-2007”,

55550, Миколаївська область, Єланецький район, с.Маложенівка,                     вул. 40 років Перемоги, буд. 34,

про стягнення 206941 грн. 41 коп., -

Суддя С.М.Коваль

Представники:

Від позивача:                    не присутній.

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 206941 грн. 41 коп.

Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОБОНУС СХІД” до Фермерського господарства “ЕДЕЛЬВЕЙС-2007” про стягнення 206941 грн. 41 коп., у тому числі:

- 160650 грн. 00 коп. - сума основного боргу;

- 4357 грн. 36 коп. - тридцять відсотків річних від суми простроченого платежу за

загальний період з 30.09.2011 р. по 26.10.2012 року;

- 4502 грн. 60 коп. - пеня за загальний період з 15.10.2016 року по 15.11.2016 року;

- 5301 грн. 45 коп. – проценти на користування коштами;

- 32130 грн. 00 коп. – штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням зобов'язань по договору № К620 від 29.03.2016 року в частині розрахунку за поставлену продукцію.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справу розглянуто відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріа-лами.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.01.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          Обставини справи.

29.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОБОНУС СХІД” та Фермерським господарством “ЕДЕЛЬВЕЙС-2007” був укладений договір поставки №К620.

          Згідно п. 1.1. Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця насіння та/або засоби захисту рослин та/або міндобрива та/або мікродобрива (іменоване надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар на умовах визначених даним Договором.

Відповідно п. 1.2. Договору асортимент, ціна, строк оплати, одиниця виміру,кількість, вартість партії товару, визначається Сторонами в специфікаціях до даного договору або видаткових накладних.

Сторонами в рамках Договору було укладено специфікацію № АС-1 від 30 березня 2016 року на поставку товару вартістю: 378 880,80 грн., що передбачала зобов'язання Відповідача здійснити оплату товару у строк до 1 квітня 2016 року; специфікацію № АС-1 від 13 квітня 2016 року на поставку товару вартістю: 229 500,00 грн., що передбачала зобов'язання Відповідача здійснити оплату товару у наступному порядку авансовий платіж в сумі 68 850,00 грн. в строк до 14 квітня 2016 року; відстрочений платіж в сумі 160 650, 00 грн. в строк до 14 жовтня 2016 року; специфікацію № АС-3 від 06 квітня 2016 року на поставку товару вартістю: 675 043,31 грн., що передбачала зобов'язання Відповідача здійснити оплату товару у строк до 7 квітня 2016 року.

Позивач свої зобов'язання за договором № К620 від 29.03.2016 року виконав, що доводять видаткові накладні № 211, № 215, № 222 від 18 квітня 2016 року на загальну суму 1 283 423 грн. 74 грн. (а.с.16-18).

Відповідач, всупереч умов договору оплатив продукцію частково, сплативши лише 1122773 грн. 31 коп., що підтверджується випискою установи банку (а.с. 25). Отже, від-повідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Згідно п. 7.4 Договору за порушення строку оплати, який вказано в відповідній (их) Специфікації (ях) до Договору та (або) п. 5.1, та (або) п.5.3. та (або) п.9.3. даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до умов п. 5.8.3 Договору плата за використання товарного кредиту становить 0,1% від вартості поставленого та неоплаченого Товару за кожен календарний день користування, починаючи з дати, визначеної в п. 5.8.2 до дня оплати Товару в повному обсязі

Позивачем відповідачеві нарахована пеня в сумі 4502 грн. 60 коп. за загальний період з 15.10.2016 року по 15.11.2016 року, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нарахована пеня, 5301 грн. 45 коп. - процентів за використання товарного кредиту за період з 15.10.2016 року по 15.11.2016 року.

Позивачем відповідачу 08.11.2016 року була направлена претензія за вих. № 694 про сплату заборгованості по договору поставки (а.с.22), яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на 15 листопада 2016 року сума боргу відповідачем сплачена не була.

Позивач просить стягнути з відповідача 206941 грн. 41 коп., а саме:

- 160650 грн. 00 коп. - сума основного боргу;

- 4357 грн. 36 коп. - тридцять відсотків річних від суми простроченого платежу за

загальний період з 30.09.2011 р. по 26.10.2012 року;

- 4502 грн. 60 коп. - пеня за загальний період з 15.10.2016 року по 15.11.2016 року;

- 5301 грн. 45 коп. – проценти на користування коштами за період з 15.10.2016 року по 15.11.2016 року;

- 32130 грн. 00 коп. – штрафу.

В обґрунтування позову позивач посилається на статті 526, 601, 610, 612, 655, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 199, 216-218, 220, 229 Господарського кодексу України,.

Відповідач, як вже вище вказано, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –поста-чальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цвільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сто-ронами.

          Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (поста-чальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановле-ний строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи становить 160650 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не спростовано.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 160650 грн. 00 коп. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у від-сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простро-чення виконання.

Пунктом 7.4 Договору встановлено, що за порушення строку оплати, який вказано в відповідній (их) Специфікації (ях) до Договору та (або) п. 5.1, та (або) п.5.3. та (або) п.9.3. даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ч. 5 ст. 694 ЦКУ Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Пунктом п. 5.8.3 Договору встановлено, плата за використання товарного кредиту становить 0,1% від вартості поставленого та неоплаченого Товару за кожен календарний день користування, починаючи з дати, визначеної в п. 5.8.2 до дня оплати Товару в повному обсязі.

Позивачем нарахована пеню в сумі 4502 грн. 60 коп. за загальний період з 15.10.2016 року по 15.11.2016 року та проценти за користування коштами в сумі 5301 грн. 45 коп. за загальний період з 15.10.2016 року по 15.11.2016 року.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені та проценти за користування коштами є обґрунтованими, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності до п. 7.5. Договору За порушення строку оплати, який вказано в відповідній (их) Специфікації (ях) до Договору та (або) п. 5.1., та (або) п.5.3., та (або) п.9.3. даного Договору більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Покупець сплачує Постачальникові штраф в розмірі 20 % від вартості несвоєчасно оплаченого Товару.

Позивачем нарахована штраф в сумі 32130 грн.

Отже, позовна вимога щодо стягнення штрафу є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів. Пунктом 7.8 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу 30 % річних. За розрахунком, наданим позивачем сума 30 % річних складає – 4357 грн. 36 коп.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 4357 грн. 36 коп. 30 % річних від суми простроченого платежу за загальний період з 15.10.2016 р. по 13.11.2016 року є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фермерського господарства “ЕДЕЛЬВЕЙС-2007” (55550, Миколаївська область, Єланецький район, с.Маложенівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 34, ідентифікаційний код 25096205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОБОНУС СХІД” (08296, Київська область, м.Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Крупської, 18, ідентифікаційний код 39141465) 160650 грн. (сто шістдесят тисяч шістсот п'ятдесят) боргу, 5301 грн. (п'ять тисяч триста один) 45 коп. – відсотки за користування коштами; 4502 грн. (чотири тисячі п'ятсот дві) 60 коп. - пені, 4357 ( чотири тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 60 коп. - 15 % річних, а також 3104 (три тисячі сто чотири) грн.13 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 16.01.2017 року.

Суддя С.М.Коваль