Рішення

від 10.01.2017 по справі 916/2840/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2017 р.

Справа № 916/2840/16

За позовом Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА";

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБОРД"

про стягнення 37624,67грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №01-27/383 від 24.06.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність №б/н від 06.09.2016р.;

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "ОДЕСРЕКЛАМА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБОРД" про стягнення 37624,67грн.

Ухвалою суду від 25.10.2016 року порушено провадження у справі № 916/2840/16 та призначено справу до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав але позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. продовжено розгляд справи відповідно до ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 10.01.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне.

26.07.2012 року між Комунальним підприємством “Одесреклама“ Одеської міської ради (далі — Підприємство, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одесаборд” (далі — Користувач, відповідач) було укладено договір № 150-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів (далі — договір), за умовами якого підприємство надає користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об'єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору:

- місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору;

- користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п/п. 4,2,4, п. 4.2. договору користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. договору:

плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору;

користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на банківський рахунок Підприємства.

Згідно з п.п. 6.1. та 6.5. договору: за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Віщкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору; позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених п.п. 3.1.. 6.1. договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.

Відповідно до п. 8.3. договору термін дії договору з 26.07.2012 р. по 25.07.2017 р.

Згідно з Додатком № 1 від 26.07.2012 року до договору затверджено перелік рекламних засобів, їх кількості та місць розташування.

Додатками № 2 від 29.08.2012 року, № 3 від 04.09.2012 року. № 4 від 28.02.2013 року. .№3; 5 від 04.07.2013 року, № 6 від 29.12.2014 року до договору було внесено ряд змін до переліку рекламних засобів, їх кількості та місць розташування.

26.02.2015 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 150-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 26.07.2012 р. про наступне: 1. Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 40 від 26.02.2015 року “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 року № 434 “Про затвердження правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції” викласти п. 5.2. Договору № 150-рд на право тимчасовою користування місцями для розташування рекламних засобів від 26 липня 2012 р. у новій редакції: “п. 5.2. З 01.01.2015 року Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому Договорі.”

В порушення умов договору Відповідачем не були сплачені у повному обсязі кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних, внаслідок чого у Користувача перед Підприємством виник борг у розмірі 37624,67 грн. за період квітень 2015 року, з червня 2015 року по листопад 2015 року та з серпня 2016 року по вересень 2016 року включно, що і стало підставою для звернення Позивача до суду з відповідним позовом для захисту своїх порушених прав та законних інтересів

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно- правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Пунктом 1.5 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2008 року №434 (із змінами та доповненнями) (далі - Правила) встановлено, що КП "Одесреклама" - комунальне підприємство "Одесреклама", створене для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.

Відповідно до п. 4.1. Правил передбачено, що КП «Одесреклама»: забезпечує економічно ефективне використання місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами; забезпечувати повноту надходжень до бюджету міста Одеси плати за користування вказаними місцями; укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами.

У відповідності до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12С200У“‘року № 2067 встановлено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Так, судом встановлено існування заборгованості відповідача за тимчасове користування місцями для розташування рекламних, у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 37624,67грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов’язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "Одесаборд" (65023. м. Одеса, вул. Коблевська, 40 ЄДРПОУ: 37607730) на користь комунального підприємства “Одесреклама” Одеської міської ради (65045, м. Одеса, вул. Преображенська. 66. код ЄДРПОУ: 25830211, р/р: 26001129141 в ПАТ «Марфін банк», МФО: 328168) 37624.67 грн. (тридцять сім тисяч шістсот двадцять чотири гривні шістдесят сім копійок) боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано та складено 16 січня 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов