Рішення

від 11.01.2017 по справі 922/4119/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р.Справа № 922/4119/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ксерокс (Україна) Лтд", м. Київ до Товариство з обмеженою відповідальністю "Смугаста типографія", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 59 836,08 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. № 602/12 від 16 грудня 2016 року

відповідача - не з'явився

в порядку ст. 74-1 ГПК України участь представника позивача в судовому засіданні проводиться в режимі відео-конференції; серійний номер носія відеозапису DVDX-00336, який є додатком до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Ксерокс (Україна) Лтд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Смугаста типографія", про стягнення основної заборгованості у розмірі 59 836,08 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором № CF1303/14/01 про повне сервісне обслуговування від 13 березня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4119/16, призначено її до слухання у судовому засіданні на 19 грудня 2016 року.

19 грудня 2016 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 11 січня 2017 року.

Після судового засідання 19 грудня 206 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 43389 від 19 грудня 2016 року), дані документи судом долучено до матеріалів справи.

03 січня 2017 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в разі відмови в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 95 від 03 січня 2017 року), та додаткові пояснення по справі (вх. № 93 від 03 січня 2017 року). Дані документи судом долучено до матеріалів справи.

05 січня 2017 року ухвалою господарського суду Харківської області задоволено клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № № 94 від 03 січня 2017 року), судове засідання у справі № 922/4119/16 призначено провести в режимі відеоконференції.

10 січня 2017 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання в порядку ст. 77 ГПК України (вх. № 508 від 10 січня 2017 року) та клопотання в порядку ст. 38 ГПК України, дані документи судом долучено до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 11 січня 2017 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Відповідач свого уповноваженого представника в призначене судове засідання не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 19 грудня 2016 року, поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та поданими до суду документами.

Суд залишає без розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 95 від 03 січня 2017 року) оскільки воно було обумовлено обставиною, яка є такою, що не відбулася.

Розглянувши клопотання відповідача, подане в порядку ст. 38 ГПК України (вх. № 506 від 10 січня 2017 року), проти задоволення якого заперечував представник позивача, та відповідно до якого відповідач просив суд витребувати у позивача: акти здачі робіт за формою що додається; пояснення щодо обліку у виставлених рахунках-фактури вартості комплектуючих деталей та вузлів, що не були поставлені в рамках сервісного обслуговування за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно статті 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Пунктом 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зауважено увагу суддів на те, що згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Водночас, виходячи зі змісту ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, в контексті статей 32 та 38 ГПК України, йдеться мова саме про ті докази, які мають безпосереднє відношення до предмета доказування; належність доказів визначається їх придатністю для встановлення чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування в справі.

З огляду на те, що відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування тієї обставини, яким саме чином документи про витребування яких клопоче відповідач можуть вплинути на встановлення фактичних обставин справи, та які саме обставини вони можуть підтвердити, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача поданого в порядку ст. 38 ГПК України (вх. № 506 від 10 січня 2017 року).

Суд, розглянувши клопотання відповідача (вх. № 508 від 10 січня 2017 року) в порядку ст. 77 ГПК України, в якому просить суд відкласти розгляд розгляд справи на більш пізню дату, з огляду на неможливість забезпечення явки представника в судове засідання 11 січня 2017 року та поданням клопотання про витребування від позивача додаткових доказів утворення сум боргу за зобов'язанням по договору CF 1303/14/01 від 13 березня 2014 року, проти задоволення якого заперечував представник позивача, зазначає наступне.

Вищій господарський суд України у Постанові № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського кодексу України судами першої інстанції" Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року (п. 3.9.2 постанови) роз'яснив господарським судам, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Як зазначалося вище в даному рішенні суду, судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача поданого в порядку ст. 38 ГПК України (вх. № 506 від 10 січня 2017 року), відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку представника в судове засідання 11 січня 2017 року з числа своїх представників, а також осіб, які не пов'язані з ним трудовими відносинами, більш того, дата даного судового засідання (11 січня 2017 року) була узгоджена представниками сторін в попередньому судовому засіданні (19 грудня 2016 року).

Враховуючи вище викладене в сукупності, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, поданого в порядку ст. 77 ГПК України (вх. № 508 від 10 січня 2017 року) з визначених представником відповідача підстав.

В судовому засіданні 11 січня 2017 року представник позивача не виявив наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13 березня 2014 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № CF1303/14/01 про повне сервісне обслуговування.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з повного сервісного обслуговування на таких умовах, зокрема, тип обладнання - XEROX D95A; серійний номер - НОМЕР_1; місцезнаходження обладнання - м. Харків, вул. Чернишевського, 28-А.

Повне сервісне обслуговування включає в себе: виконання профілактичних та ремонтних робіт; заміну, в разі необхідності, вузлів, деталей та витратних матеріалів (за виключенням скріпок та паперу); upgrade програмного забезпечення до нових версій (п. 1.2 договору).

Вартість повного сервісного обслуговування на місяць складається із вартості зроблених замовником за цей місяць відбитків. Вартість зроблених замовником за цей місяць відбитків: ціна відбитку формату А3 на дату підписання цього договору "13" березня 2014 року становить 0,0724 гривень без ПДВ. Відбитки формату А3 враховуються згідно показам лічильника 11х17" & А3. Ціна відбитку формату А4 на дату підписання цього договору - "13" березня 2014 року - становить 0,0446 гривень без ПДВ. Відбитки формату А4 враховуються згідно показів лічильника Total та 11х17" & А3. Поточні покази лічильника А4 дорівнюють різниці між поточними показами лічильника Total та лічильника 11х17 & А3. Попередні покази лічильника А4 дорівнюють різниці між попередніми показами лічильника Total та лічильника 11х17 & А3. Надані розцінки діють для щомісячного обсягу друку не менше між 200 000 відбитків. Якщо обсяг місячного друку буде менш ніж 100 000 відбитків, виконавець має право на перегляд розцінок (п. 2.1, 2.1.1 договору).

Оплата за надане повне сервісне обслуговування здійснюється в гривнях на прикінці кожного місяця шляхом внесення оплати за кількість копій, зроблених замовником за поточний місяць, за розцінками, що випливають з п. 2.1 цього договору та помножуються на коефіцієнт зміни курсу гривні, який визначається як відношення офіційного курсу гривні стосовно долара США на дату виставлення рахунку-фактури до її офіційного курсу на дату підписання договору 9,2823 гривень за 1 долар США, з додаванням ПДВ. Оплата за наведене повне сервісне обслуговування здійснюється замовником згідно з наданими виконавцем рахунками-фактури на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури. Оплата робіт та/або матеріалів, які не включені до повного сервісного обслуговування у відповідності з цим договором, здійснюється додатково згідно з наданими виконавцем рахунками-фактурами (п.п. 2.2, 2.3, 2.4 договору).

Замовник надає по запиту виконавця покази лічильника. В іншому випадку виконавець виставляє рахунок-фактури на основі приблизної оцінки показів лічильника. Виконавець відкоригує взаєморозрахунки з замовником після отримання точних показів лічильника (п. 3.1 договору).

Згідно п.5.6 договору, замовник зобов'язується підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт протягом 5 календарних днів з моменту отримання, і один примірник повернути підписаним виконавцю, або повернути не підписаним з викладенням у письмовому вигляді причин не підписання. Якщо після закінчення 10 календарних днів з моменту отримання замовником акта виконавець не отримає ні підписаний замовником примірник акта, ні письмово вмотивованої відмови замовника від підписання, акт буде вважатися підписаним замовником без претензій, а обов'язки з надання повного сервісного обслуговування у відповідному місяці будуть розглядатися як виконані належним чином, в повному обсязі і підлягають оплаті в розмірі, передбаченому договором та додатками до нього. Замовник зобов'язується повернути виконавцю підписані акти виконаних робіт протягом 5 робочих днів з дати отримання.

Строк дії договору: початок - 13 березня 2014 року, закінчення 13 березня 2015 року. Строк дії договору автоматично продовжується на наступний рік (але не більше п'яти років з моменту інсталяції), якщо жодна із сторін не заявила протилежне в письмовій формі до кінця поточного року (п. 6.1 договору).

Як вказує позивач у позовній заяві, він свої зобов'язання за договором № CF1303/14/01 про повне сервісне обслуговування від 13 березня 2014 року виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання виконаних робіт: № F18473 від 29 травня 2015 року на суму 30 241,57 грн.; № F18530 від 30 червня 2015 року на суму 22 594,51 грн.; № F18663 від 31 липня 2015 року на суму 17 758,80 грн., які підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

01 серпня 2016 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист в якому позивач просив, зокрема сплатити заборгованість за спірним договором у розмірі 70 594,88 грн., крім того, разом з вказаним листом було направлено, зокрема, рахунок F18473 від 29 травня 2015 року на суму 30 241,57 грн.; рахунок F18530 від 30 червня 2015 року на суму 22 594,51 грн.; рахунок F18663 від 31 липня 2015 року на суму 17 758,80 грн., вказані документи було отримані представником відповідача 13 серпня 2016 року, що підтверджується Витягом з відстеження пересилання поштових відправлень. Втім, як вказує позивач у позовній заяві відповідачем лише частково здійснено оплату заборгованості, у загальному розмірі 10 758,80 грн., що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спору у даній справі, з врахуванням встановлених обставин та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи той факт, що рахунки на оплату: F18473 від 29 травня 2015 року на суму 30 241,57 грн.; F18530 від 30 червня 2015 року на суму 22 594,51 грн.; F18663 від 31 липня 2015 року на суму 17 758,80 грн. були отримані відповідачем 13 серпня 2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з відстеження пересилання поштових відправлень (арк. спр. 27), та згідно п. 2.4 договору № CF1303/14/01 про повне сервісне обслуговування 13 березня 2014 року підлягали оплаті до 17 серпня 2016 року (включно), суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 836,08 грн. заборгованості за договором № CF1303/14/01 про повне сервісне обслуговування 13 березня 2014 року обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що відповідно підлягають задоволенню.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх. № 43172 від 16 грудня 2016 року) щодо того, що позивач недобросовісно виконував свої обов'язки з сервісного обслуговування в період з 13 березня 2014 року по 31 липня 2015 року, спростовуються матеріалами справи, а саме підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств Актами здачі-приймання виконаних робіт: № F18473 від 29 травня 2015 року на суму 30 241,57 грн.; № F18530 від 30 червня 2015 року на суму 22 594,51 грн.; № F18663 від 31 липня 2015 року на суму 17 758,80 грн. та п. 5.6 спірного договору, відповідно до якого у разі наявності зауважень щодо виконаних позивачем робіт, відповідач мав право не підписувати вказані акти, а направити на адресу позивача мотивовану відмову від їх підписання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1 378,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 509, 525-526, 530, 626, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 74-1, 75, 82- 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смугаста типографія" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 28-А цокольний поверх, код ЄДРПОУ 39093808) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ксерокс (Україна) Лтд" (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2 н/п № 43, код ЄДРПОУ 19356320) 59 836,08 грн. основної заборгованості за договором № CF1303/14/01 про повне сервісне обслуговування від 13 березня 2014 року та 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 13.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/4119/16