Рішення

від 17.04.2007 по справі 3/170/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/170/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" квітня 2007 р.                                                 Справа №  3/170/07

  м. Миколаїв

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю  “Агродім “Відродження”, м. Миколаїв, вул. В.Морська,  80/7-а

До Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрний комплекс “Васильки”,  м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 122

Про стягнення коштів

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Бойко І.І., за дорученням;

Від відповідача: Лемішко В.В., за дорученням;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 647668,05грн. боргу за договором №62-прод від 11.10.2005р., укладеним між відповідачем та ТОВ «Агрохолдінг «Відродження». Згідно представленого витягу зі статуту позивача в редакції від 27.11.2006р. ТОВ «Агрохолдінг «Відродження»було перейменовано  за рішенням загальних зборів учасників, протокол №30 від 22 листопада 2006р. в Товариство з обмеженою відповідальністю  “Агродім “Відродження”.

          Відповідач письмовий відзив по суті позову не надав, в судовому засіданні позовні вимоги не спростував.

В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

11.10.2005р. між ТОВ „Агрохолдінг «Відродження»продавець та ТОВ „Аграрний комплекс „Васильки" - покупець укладено договір №62-прод, та 28.03.2006р. - додаткову угоду до нього (строк дії з початку дії договору) про поставку відповідачу паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до умов договору ТОВ „Агрохолдінг „Відродження" взяло на себе зобов'язання поставляти ТОВ „АК „Васильки" палильно-мастильні матеріали згідно заявок за договірною ціною, що вказується в накладних на товар, а відповідач зобов'язався сплачувати отриманий товар протягом одного банківського дня з моменту отримання товару.

Матеріали справи свідчать про те, що продавець-позивач виконав свої зобов'язання по договору і в період з 15.12.2005р. по 09.06.2006р. поставляв відповідачу товар окремими партіями, всього на суму 727769,81 грн.

Відповідач, в свою чергу, оплатив частину поставлених ПММ на суму 80101,76 грн.. Товар на суму 647668,05 грн., в порушення п.2.1. договору, залишився не оплаченим.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

26.09.2006р. відповідно до умов п.7 договору на адресу відповідача позивач направив претензію з вимогою сплатити заборгованість. Відповідач, у відповіді, визнав борг, але його не сплатив, мотивуючи відсутністю коштів.

Наявність заборгованості у відповідача перед позивачем підтверджена актом звірки взаємних розрахунків від 21 грудня 2006р. та в судовому засіданні представником відповідача.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрний комплекс «Васильки» /54042, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 122, р/р 26004001030091 в КБ ТОВ «Місто банк" м. Одеси, МФО 328760, код ЄДРПОУ 31707281/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агродім «Відродження»/54001 м. Миколаїв, вул. В.Морська,80/7-а, р/рахунок 26005001030368, в КБ ТОВ „Місто банк" м.Одеси, МФО 328760 код ЄДРПОУ 31373451/  - 647668,05 грн. боргу, 118грн. витрат на інформаційно-технічне     забезпечення   судового   процесу  та  6476,68грн. держмита.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 10 травня 2007 року.

   Суддя