Рішення

від 08.05.2007 по справі 10/188/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/188/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "08" травня 2007 р.                                                 Справа №  10/188/07

  м. Миколаїв

За позовом: Ташинської сільської ради

(57430, Миколаївська обл.., Березанський р-н, с.Ташино)

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба”

(57430, Миколаївська обл.., Березанський р-н, с.Ташино)

Суддя    К.Л.Василяка

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Гончаренко Н.П. –голова сільської ради

від відповідача:

Суть спору: визнання договору купівлі-продажу дійсним

На підставі розпорядження голови суду від 25.04.2007р. справу слід прийняти до свого провадження.

          Відповідач  відзив на позов не представив, заперечень проти позову не висловив, представник у судове засідання не з'явився, причин неявки не пояснив.

          В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи,  суд –

в с т а н о в и в:

15.12.2006р. між сторонами було укладено біржову угоду –договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець (відповідач у справі) в особі ліквідатора ПСП “Дружба” Черепенко В.Г. зобов'язався передати у власність покупцю (позивач у справі) приміщення гуртожитку розташоване в с.Ташино Березанського району Миколаївської області, а покупець, в свою чергу зобов'язався оплатити за майно 3500,0 грн. (з ПДВ).

Відповідно до умов договору, за актом приймання-передачі від 19.12.2006р. приміщення гуртожитку були передані відповідачем позивачеві.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 15.12.2006р., оскільки нотаріально не посвідчений договір не є правовстановлюючим документом, в той час як відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення. Свої позовні вимоги позивач ґрунтує на нормах цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.658 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатись у письмовій формі  і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Положеннями “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, передбачено обов'язковість нотаріального посвідчення договорів про внесення змін та доповнень до нотаріально посвідчених договорів шляхом викладення їх на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Враховуючи викладене, договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, яким є приміщення гуртожитку також повинен бути нотаріально посвідчений.

У зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу від 15.12.2006р., за яким позивач набуває права власності, не було посвідчено нотаріально, його не можна вважати правовстановлюючим документом в розумінні п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. №7/5.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках справи про банкрутство ПСП “Дружба” №14/183/05, ухвалою суду від 19.12.2006р. затверджено ліквідаційний баланс та ліквідовано Приватне сільськогосподарське підприємство “Дружба”, що позбавляє позивача можливості нотаріально оформити укладений з останнім договір купівлі-продажу.

Згідно п.1 ст.334 Цивільного кодексу України та п.2.5 спірного договору, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. В даному випадку з моменту підписання  Ташинською сільскою радою та ПСП “Дружба” акту приймання передачі від 19.12.2006р.

Відповідно до п.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Пунктом 74 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що при посвідченні договорів відчуження недобудованого нерухомого майна нотаріус як правовстановлювальний  документ вимагає подання рішення суду, що набрало законної сили, про визнання права власності на недобудоване нерухоме майно.

Стаття 328 ЦК України та ст.12 Закону України “Про власність” передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Позивачем умови пп.1.2, 2.1 Договору щодо оплати вартості майна у сумі 3500,0 грн. були виконані, що підтверджується пл. дорученням №145 від 19.12.2006р.

Відповідно ПСП “Дружба”, на виконання п.п.2.3, 2.4 Договору передало Ташинській сільській раді майно по акту приймання передачі від 19.12.2006р.

Враховуючи, що передбачені договором купівлі-продажу умови сторонами були виконані, суд вважає, що Договір  купівлі-продажу від 15.12.2006р. відповідає вимогам  закону.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне  посвідчення договору не вимагається.

На підставі викладеного, позов заявлено обґрунтовано та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач відмовився від стягнення судових витрат, з відповідача.

У відповідності до Закону України “Про внесення змін до Декрету КМУ “Про державне мито” №1657-ІІІ від 20.04.2000р., ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду становить 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що при подання позовної заяви позивачем було сплачено до Державного бюджету України держмито у сумі 102,0 грн., а державне мито від суми фактично прийнятих в провадження немайнових вимог становить 85,0 грн., то різниця у сумі 17,0 грн. підлягає поверненню з держбюджету.

          Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.   Прийняти справу до свого провадження.    

2.   Позов задовольнити в повному обсязі.

          3. Визнати Договір від 15.12.2006р. купівлі-продажу приміщення гуртожитку, розташованого за адресою: Миколаївська обл.., Березанський р-н, с.Ташино, укладений між Ташинської сільської ради (57430, Миколаївська обл.., Березанський р-н, с.Ташино) та Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба” (57430, Миколаївська обл.., Березанський р-н, с.Ташино, код ЄДРПОУ 03765246) - дійсним.

4. Повернути з Державного бюджету України в особі Відділенні Державного казначейства м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО  826013, код ЄДРПОУ  - 23626096) надлишково сплачене позивачем по платіжній квитанції №200  від 29.03.2007р. державне мито у сумі 17,0 (сімнадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

   Суддя