Постанова

від 06.06.2006 по справі 10/370/05

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/370/05

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р. Справа № 10/370/05

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка О.Л.

при секретарі                                                                      Ковальчук Р.Л.          

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Дельта-лоцман”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.03.2006 р.  

зі справи № 10/370/05

за позовом Державного підприємства “Дельта-лоцман”, м. Миколаїв

до Відкритого акціонерного товариства “Центр логістики інновацій “Целогін”, м. Миколаїв

про стягнення 40 600 грн.  

В С Т А Н О В И Л А:

15 листопада 2005 р. Державне підприємство “Дельта-лоцман” (далі –ДП “Дельта-лоцман”) звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Центр логістики інновацій “Целогін” (далі - ВАТ “Центр логістики інновацій “Целогін”) про стягнення 40 600 грн. збитків, завданих у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору доручення № 16-КО 6 від 08.01.2002 р. на вчинення юридичних дій по організації капіталізації інтелектуального продукту науково-технічних розробок “Створення суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти ріки Дунай”.

В подальшому ДП “Дельта-лоцман” заявою від 18 січня 2006р. змінило підстави та предмет позову та просило господарський суд стягнути з ВАТ “Центр логістики інновацій “Целогін” 40 600 грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України як майно, яке безпідставно набуте відповідачем за рахунок позивача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.03.2006 р. (суддя Горобченко Д.М.) в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ДП “Дельта-лоцман” в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, на порушення господарським судом норм матеріального права, оскільки судом не надано належної оцінки правовідносинам, які склалися між сторонами, тому що договором від 08.01.2002 р. позивач вже доручив відповідачу здійснити певні дії і додаткове надання доручення Цивільним кодексом УРСР, який діяв на момент укладення договору доручення, не передбачалось. Відповідно до п. 8.1 договору, з урахуванням додаткової угоди до нього від 05.04.2004 р., строк дії договору скінчився 01.12.2004 р., але відповідачем роботи за договором не виконані, тоді як відповідно до ст. 220 ГК України, ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язань, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення, а тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з огляду на таке.

08 січня 2002 р. між сторонами був укладений договір доручення № 16-КО 6 на вчинення юридичних дій по організації капіталізації інтелектуального продукту науково-технічних розробок “Створення суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти ріки Дунай”, за умовами якого ДП “Дельта-лоцман” доручило ВАТ “Центр логістики інновацій “Целогін” здійснити від імені та за рахунок позивача юридичні дії, пов`язані із видавництвом книги, проведення процедур патентування, оцінкою інтелектуального продукту науково-технічних розробок, отримання патенту для позивача. Строк дії договору встановлений сторонами з 08.01.2002 р. по січень 2003 р. При цьому, п. 1.1 цього договору передбачено, що для виконання доручення позивач видає відповідачу довіреність, а також надає всі необхідні матеріали.

Пунктом 3.2 договору визначено, що вартість робіт сплачується ДП “Дельта-лоцман” у відповідності з протоколом узгодження (додаток № 1), кошторисом витрат повіреного (додаток № 2), календарним планом (додаток № 3) та складає 67 600 грн.

          Згідно з п. 3.3 договору сума винагороди відповідача становить 15 600 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору позивач виплачує відповідачу аванс в розмірі 33 800 грн., в тому числі 50 % від вартості винагороди видавця 18 000 грн. та 8 000 грн. на послуги сторонніх організацій.

Натомість, п. 3.5 договору передбачено право відповідача на отримання винагороди при наявності звіту, затвердженого позивачем, при умові виконання робіт повіреним, вказаним у п. 2.1 договору.

Календарним планом на здійснення юридичних дій сторони передбачили виконання робіт у три етапи: 1) експертиза на наявність патентної охороноздатності інтелектуального продукту, написання та видавництво книги, організація та отримання свідоцтв про реєстрацію авторських прав зі строком виконання до квітня 2002 р. та об`ємом фінансування у розмірі 33 800 грн.; 2) подання заявок на патенти, здійснення їх реєстрації, проведення оцінки інтелектуального продукту зі строком виконання до червня 2002 р. та об`ємом фінансування у розмірі 32 800 грн.; 3) організація отримання патентів зі строком виконання до січня 2003 р. та об`ємом фінансування у розмірі 1000 грн.

Однак додатковою угодою від 05.04.2004 р. сторони внесли зміни до календарного плану та визначили строки виконання 2 і 3 етапів, а також їх виконання, а саме: 2 етап - підготування та подання заявки на фінансову допомогу Європейської комісії по розробці стратегічного плану продовження транспортного коридору “Дунай” у напрямку Дніпро-Дунай –до серпня 2004 р. з об`ємом фінансування у розмірі 30 000 грн.; 3 етап - подання заявки на охорону авторських прав та інші –до грудня 2004 р. з об`ємом фінансування у розмірі 11 600 грн.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями № 174 від 15.01.2002 р. та № 1595 від 16.04.2002 р. позивачем було перераховано відповідачу 33 800 грн. та 32 800 грн. відповідно. Актом № 1 здачі-прийомки виконаних робіт від 19.12.2002 р. відповідачем підтверджено виконання робіт по першому етапу на суму 26 000 грн. Докази виконання доручення у повному обсязі відсутні.

Між тим, в матеріалах справи відсутні й докази надання позивачем передбаченої п.1.1 договору доручення від 08.01.2002 р. довіреності відповідачеві для виконання доручення.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДП “Дельта-лоцман”, господарський суд виходив з того, що часткове невиконання відповідачем зобов`язань за договором доручення є наслідком невиконання позивачем договірних обов`язків в частині видання довіреності відповідачеві на виконання обумовленого договором доручення й згідно до ст. 613 ЦК України позивач є таким, що прострочив.

Однак судом першої інстанції не було надано оцінки доводам позивача, що містяться у заяві про зміну підстав та предмету позову від 18.01.2006 р., за якою ДП “Дельта-лоцман” просило стягнути з відповідача 40 600 грн. як майно, яке безпідставно набуте ВАТ “Центр логістики інновацій “Целогін” за рахунок позивача.

У відповідності до ст.ст. 4, 43 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 221 ГК України, ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив в разі не вчинення дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, а не видання довіреності відповідачу, що встановлено п. 1.1 договору доручення від 08.01.2002 р., свідчить про прострочення позивача.

Разом з тим, приписами вказаних статей встановлено право боржника у такому випадку на відшкодування завданих збитків, відстрочення виконання на строк прострочення кредитора, але не дає підстав для залишення грошових коштів, отриманих за невиконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частинами 2, 3 ст. 1213 ЦК України передбачено, що положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також те, що вони застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Враховуючи викладене, а також відсутність затвердженого позивачем звіту про виконання доручення, який відповідно до п. 3.5 договору доручення № 16-КО 6 від 08.01.2002 р. є правовою підставою для отримання відповідачем винагороди в розмірі 15 600 грн. за виконання доручення, судова колегія доходить до висновку про обґрунтованість вимог ДП “Дельта-лоцман”, викладених у заяві про зміну підстав та предмету позову від 18.01.2006 р., та вважає що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням господарським судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та порушенням норм матеріального права.

Посилання ВАТ “Центр логістики інновацій “Целогін” на те, що відповідачем виконувалися роботи “робочого” характеру та у зв`язку з цим понесені певні витрати, судова колегія не приймає до уваги, оскільки доказів у підтвердження цих доводів надано не було.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового рішення, яким позовні вимоги ДП “Дельта-лоцман” слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Дельта-лоцман” задовольнити, а рішення господарського суду Миколаївської області від 07.03.2006 р. по справі № 10/370/05 –скасувати, позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Центр логістики інновацій “Целогін (54015, м. Миколаїв, Варварівський узвіз, 5, р/р 26007901025369 в філії Першого Українського Міжнародного банку м. Миколаєва, МФО 326126, код ЄДРПОУ 31319038) на користь Державного підприємства “Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4, р/р 26009901025088 в МФ ПУМБ, МФО 326126, код ЄДРПОУ 25374003) 40 600 грн. як безпідставне набуте майно, 406 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.

Головуючий                                                                                 Лашин В.В.

Суддя                                                                                   Єрмілов Г.А.

          Суддя                                                                                     Воронюк О.Л.