Ухвала

від 16.01.2017 по справі 183/4840/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/34/17 Справа № 183/4840/16-к Слідчий суддя - Крохмалюк І.П. Суддя-доповідач - Піскун О.П.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Піскун О.П.,

суддів Живоглядової І.К.; Крот С.І.

секретаря Дьоміної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду, матеріали за апеляційною скаргою прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової В.Р. на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року, -

В с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової В.Р. про арешт майна.

Мотивуюче своє рішення слідчий суддя зазначив, що клопотання прокурора не мотивоване. При цьому у клопотанні викладенні обставини не доводять того факту, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурор Новомосковської місцевої прокуратури Санталова В.Р. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову постанову, якою накласти арешт шляхом заборони відчуження, на об'єкти нерухомого майна: земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка належить ОСОБА_3; земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0, 0814 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_3; земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка належить ОСОБА_4; земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,0815 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_4.

Обґрунтовую доводи апеляційної скарги прокурор вважає, що ухвала суду є необґрунтованою та невмотивованою у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.

При цьому прокурор вказує, що в СВ Новомосковському відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 42016040500000050 від 13.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Новомосковської міської ради службовим становищем. Під час досудового розслідування було встановлено, що відповідно до п.п. 93-96 рішення Новомосковської міської ради № 921 від 21.05.2010 року Про оформлення земельних ділянок у приватну власність затверджено проекти щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у приватну власність в межах безоплатної приватизації громадянам згідно списку, зокрема: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Вказаним ділянкам було присвоєно кадастрові номери, а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Прокурор зазначає, що вище вказані земельні ділянки знаходяться в охоронних зонах р. ОСОБА_5 та не можуть передавитися у приватну власність.

Крім того прокурор вказує, що відповідно до відповіді виконавчого комітету Новомосковської міської ради, структурний підрозділ органу місцевого самоврядування - відділ містобудування та архітектури не розглядав звернення на приватизацію та погодження проектів землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок. Заяви від гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо затвердження проектів землеустрою та власне проекти землеустрою й інша інформація на земельні ділянки відсутня.

Також прокурор вказує, що слідчим у кримінальному провадженні було проведено огляд вищевказаних земельних ділянок та 26 грудня 2016 року їх було визнано речовим доказом.

Тому прокурор звертає увагу, що земельна ділянка є об'єктом кримінально протиправних дій, що набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення і підлягають арешту.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, при розгляді клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вказаних вимог закону не дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи на даний час триває досудове розслідування кримінального провадження № 42016041500000050, за ч.1 ст. 364 КК України.(а.с.6)

В ході досудового розслідування встановлено, що Службові особи Новомосковської міської ради, зловживаючи службовим становищем, в порушення ч.4 ст. 83, ст. 186 Земельного кодексу України затвердили проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передали у приватну власність ОСОБА_4, ОСОБА_3 земельні ділянки, які згідно з вимогами законодавства не можуть бути передані у приватну власність .

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на 4 земельні ділянки, які знаходяться по вул. Робочій в м. Новомосковську, прокурор зазначив, що метою даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження цих земельних ділянок в якості речового доказу у відповідності до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, а також запобігання спробам їх відчуження.

Однак слідчий суддя не дослідив належним чином доводи клопотання про арешт майна, та не перевірив надані матеріали, у зв'язку з чим не дотримався вимог ст. 170 КПК України, та відмовив в задоволенні клопотання лише з тих підстав, що воно не є обґрунтованим. Хоча за наявності вказаного факту мав скористатися вимогами ч.3 ст.172 КПК України, а не відмовляти по суті.

Висновки слідчого судді про невідповідність клопотання прокурора про накладення арешту на майно, є помилковими, оскільки клопотання містить всі відомості, передбачені ч.2 ст.171 КПК України.

Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження , розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

26.12.2016 року постановою прокурора земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42016041500000050 від 13.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України (а.с.13-14).

Як передбачає ч.3 ст.170 КПК України у випадку передбаченому п.1 частини 2 цієї статті, а саме при накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно, будь-якої фізичної або юридичної особи, на наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Встановивши зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що прокурор довів наявність підстав, визначених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які дають підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, ст. 98 КПК України.

Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року скасуванню, з винесенням нової ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області, якою слід задовольнити клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової В.Р. про арешт майна.

Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.170 КПК України, ст.173 КПК України, ч.2 ст.376 КПК України, ст.405 КПК України, п.2) ч.3 ст.407 КПК України, ст.418 КПК України, ст.422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової Р.В. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової В.Р. про арешт майна - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової В.Р. про арешт майна -задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, на об'єкти нерухомого майна:

- земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка належить ОСОБА_3;

- земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0, 0814 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_3;

- земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка належить ОСОБА_4;

- земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,0815 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

О.П. Піскун І.К. Живоглядова С.І. Крот