Постанова

від 20.12.2016 по справі 814/1900/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 грудня 2016 року Справа № 814/1900/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД", вул. Кірова, 238-б, оф. 201, м. Миколаїв, 54031

доДержавної податкової інспекції у Ленінському р-ні м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 від 26.12.2012 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки не ґрунтуються на дослідженні первинних документів або дослідженні факту товарності- безтоварності господарських операцій, а обмежуються даними з інших перевірок та службових записок відокремлених підрозділів податкової служби.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові, оскільки актом перевірки було встановлено порушення позивачем норм Податкового законодавства та податкові повідомлення -рішення прийнятті законно й обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до п.6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом № 3694/22-200/34511098 від 07.12.2012 Про результати позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 року встановлено порушення норм Закону України Про податок на додану вартість , Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2 532252 грн., Закон України Про оподаткування прибутку підприємств , Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибутку в сумі 2 673 200грн.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № НОМЕР_2, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежем 2 532252 грн. та 560848 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями , № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2673200 грн. та штрафні ( фінансові) санкції 317390 грн.

Направлення на перевірку від 26.11.2012 року отримав під підпис директор товариства ОСОБА_2 В ході перевірки на адресу ДПІ 28.11.2012 надійшов лист позивача про те, що позивачем втрачені документи по контрагентах стосовно яких проводилась перевірка. На запит ДПІ 30.11.2012 надати документи, що підтверджують втрату документів та докази звернення до правоохоронних органів, позивач відповів, що звернення до правоохоронних органів не передбачено чинним законодавством та будь-яких інших документів, що підтверджують втрату документів ДПІ не надав.

В акті перевірки зазначено:

1) Взаємовідносини позивача з ТОВ Електромонтаж-Трейд відбувались у листопаді 2011 року. Згідно з даних реєстрів податкових накладних позивач отримав робіт на суму 450 000 грн., що підтверджується податковими накладними № 21 від 02.11.2011 року та № 137 від 24.11.2011 року. До перевірки позивачем по взаємовідносинах з ТОВ Електромонтаж-Трейд первинних документів не надано (втрату документів не підтверджено документально). Правочини, укладені ТОВ Електромонтаж-Трейд з позивачем є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

2) Взаємовідносини позивача з ТОВ Ликиф-Агрострой відбувались в листопаді, грудні 2010 та січні 2011 року. Згідно даних з реєстрів податкових накладних позивача встановлено отримання від ТОВ Ликиф-Агрострой товарів, робіт (послуг) на суму 104941 грн. До перевірки позивачем документи не надано. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2011 року по справі № 2а-6646/11/1470 визнано недійсними установчі документи ТОВ Ликиф-Агрострой з моменту реєстрації з 09.02.2010 та припинено юридичну особу.

3) Взаємовідносини ТОВ ОСОБА_1 ЛТД з ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД відбувались у квітні 2012 року. Згідно даних з реєстрів податкових накладних встановлено отримання від ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД товарів, робіт (послуг) на суму 306434,30 грн., що підтверджується податковими накладними № 182 від 30.03.2012, № 213-2015 від 23.04.2012, 25.04.2012, 30.04.2012 року та видатковими накладними (актами виконаних робіт) від 30.03.2012, 23.04.2012 , 25.04.2012, 30.04.2012. Правочини, укладені ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД з позивачем є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

4) Взаємовідносини позивача з ТОВ Будтранс-2009 відбувались у вересні, жовтні, листопаді 2012 року. Згідно даних реєстрів податкових накладних встановлено отримання позивачем від ТОВ Будтранс-2009 робіт(послуг) на суму 3 772 670 грн., що підтверджується податковими накладними № 152 від 02.09.2010, № 160 від 06.09.2010, № 173 від 14.09.2010, № 194 від 22.09.2010, № 242 від 30.09.2010, № 312 від 21.10.2010, № 348 від 29.10.2010, № 352 від 29.10.2010, № 11102 від 01.11.2010, № 81101 від 08.11.2010, № 181101 від 18.11.2010, № 231104 від 23.11.2010 та акти виконаних робіт. Звіт форми 1ДФ за 4 кв.2010 року свідчить, що на підприємстві працює 1 особа.23.03.2011 року анульовано свідоцтва ПДВ. Згідно з витягу ЄДР підприємство припинено 21.08.2012 року. Правочини, укладені ТОВ Будтранс-2009 з позивачем є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

5) Взаємовідносини позивача з ТОВ Будівництво УКР-М відбувались у листопаді-грудні 2010, 2011 році, січні-серпні 2012 році. Згідно з реєстрів податкових накладних позивач отримав від ТОВ Будівництво УКР-М робіт (послуг) на суму 11 143 007 грн., що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними ( акти виконаних робіт).Згідно звітів формою 1ДФ за ІІ та ІІ кв.2012 року на підприємстві працюють 5 осіб, транспортні засоби відсутні, неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій підприємством ТОВ Будівництво УКР-М з контрагентами постачальниками та покупцями.

6) Взаємовідносини позивача з ТОВ ОСОБА_3 гарант сервіс відбувались у жовтні , грудні 2010 та червні 2011 році. ТОВ ОСОБА_3 гарант сервіс на адресу позивача поставила будівельні матеріали на суму 835 600 грн., що підтверджується податковими накладними № 714 від 29.10.2010, № 101206 від 10.12.2010, № 161205 від 16.12.2010, № 281207 від 28.12.2010 та накладними від 29.10.2010, 10.12.2010, 16.12.2010, 02.06.2011.У підприємства відсутні транспортні засоби, нерухомість. Звіт форми № 1ДФ за 4 кв.2010 свідчить, що на підприємстві працювала одна особа.

Згідно зі пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. за № 168/97передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні норми визначення податкового кредиту містять норми Податкового Кодексу України.( п.198.3, п.198.6 ПК України)

Відповідно до п.139.1.9 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивач надав суду докази оплати послуг ТОВ Будівництво Укр-М ( банківські виписки) за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 року, акти здачі -прийняття робіт з 01.10.2009 по 30.09.2012 року, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, договір підряду № 113 від 01.11.2010, №4/02 від 01.02.2011, №102 від 01.07.2011,№117/1 від 01.09.2011,№3 від 03.02.2011,№11 від 08.02.2012,від09.04.2012,07.06.2012,12.07.2012,13.07.2012,17.07.2012, видаткові накладні на виконання договору №122 поставки від 17.11.2010 ( том 2 арк.спр.1-178, 205-256, том 3 арк.с.1-240, том4 арк.с.1-202, том 5 арк. с. 2-235,т.6 арк.с.59-241, т.7 арк.с.1-218, т.8 арк.с.2-30),

Позивач надав суду договір поставки від 16.12.2012 року, укладений позивачем з ТОВ ОСОБА_3 Сервіс в особі директора ОСОБА_4, за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання по поставці та передачі у власність замовнику : апаратури та комплектуючої, записувальної, відтворювальної звуку і зображення( створення системи відеоспостереження), видаткові і податкові накладні, підписані ОСОБА_4, виписку банку по рахунку, також договір поставки №121 від 29.10.2010, видаткові накладні, податкові накладні ( том 8 арк.с.35-101).

По взаємовідносинах з ТОВ Електромонтаж-Трейд позивач надав договір поставки №119 від 01.11.2011, за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання по поставці та передачі у власність замовника апаратури та комплектуючої, записувальної, відтворювальної звуку і зображення ( створення системи відеоспостереження),банківська виписка по рахунку, видаткові і податкові накладні.

Позивач надав суду, акти здачі-прийняття робіт за грудень-жовтень 2010 року, договір поставки (товару в асортименті відповідно до накладних) №98 від 02.09.2010 року, видаткові та податкові накладні на поставку товару за вересень 2010 року, податкові накладні за вересень-листопад 2010 року на виконання будівельно-монтажних робіт на суму 2 938 261,84 грн., банківські виписки на оплату товару, договір підряду №102 від 01.09.2010, №114 від 02.09.2010,№103 від 20.09.2010, укладений з ТОВ Будтранс 2009 .

Позивач надав суду акт звірки розрахунків від 30.09.2012, складений та підписаний сторонами: ТОВ ОСОБА_1 ЛТД та ТОВ Будтранс 2009 , але витяг з ЄДР від свідчить, що Товариство припинено 21.08.2012 року. Згідно звітів 1-ДФ на підприємстві працювало 1 особа, яка за три місяці виконала будівельних робіт на 3 772 670 грн., що неможливо з урахуванням часу для однієї особи.

Позивач надав суду договір поставки обладнання та будівельних матеріалів № 48/12 від 01.03.2012 року, укладений з ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс-ЛТД , за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання по поставці та передачі у власність Замовника обладнання та будівельні матеріали в асортименті, видаткові та податкові накладні від 30.03.2012,23.04.2012,25.04.2012,30.04.2012, виписку банку по рахунку по оплату товару.

Позивач надав суду по контрагенту ТОВ Ликиф-Агрострой видаткову накладну № 30 від 31.01.2011 року, № 211 від 10.12.2010 року, №25 від 30.11.2010, податкові накладні від 23.11.2010, 22.12.2010, 25.01.2011 року, виписку банку по рахунку позивача ( т.6 арк.с.3-8). З наданих видаткових та податкових накладних вбачається, що ТОВ поставляло позивачу товар: шафа для одягу, круглий стіл, полиски, шафа для документів, стіл комп'ютерний та інші товари.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2.12.2011 року по справі № 2а-6646/11/1470 визнано установчі документи ТОВ Ликиф-Агрострой недійсними з 09.02.2010 року. В постанові суду зазначено, що засновник ТОВ "Ликиф - Агрострой" ОСОБА_5 надала працівникам податкової міліції 30.06.2011 року пояснення, з яких вбачається, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та з метою отримання грошової винагороди вона погодилась зареєструвати на своє ім'я фірму. Будь-якої організаційно-розпорядчої діяльності на підприємстві вона не здійснювала, документи фінансово -господарської діяльності не підписувала, про діяльність ТОВ "Ликиф - Агрострой" нічого не знає.

Всі первинні документи податкові накладні, видаткові накладні підписані від ТОВ Ликиф-Агрострой ОСОБА_5, яка заперечує свою причетність до Товариства.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ ОСОБА_3 Сервіс суд зазначає наступне, що в акті перевірки мітиться посилання на допит в якості свідка ОСОБА_4 від 06.03.2012 в межах кримінальної справи по факту створення ТОВ ОСОБА_3 Сервіс з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, який повідомив, що за винагороду 200 грн. зареєстрував у нотаріуса підприємство ТОВ ОСОБА_3 Сервіс . До фінансово-господарській діяльності підприємства він не має відношення, документи не підписував.

Всі первинні документи від ТОВ ОСОБА_3 Сервіс надані позивачем суду підписані ОСОБА_4

Стаття 55 -1 Господарського кодексу України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення.

При цьому, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 1 грудня 2015 року по справі № 21-3788а15.

Постанова Верховного Суду від 05.03.2012 № 21-421а11, від 22.09.2015 № 21-887а15 містить правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ст.224-2 КАС України висновок Верховного Суду України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відтак, податкові повідомлення-рішення в частині донарахування зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток по контрагенту ТОВ "Ликиф - Агрострой", ТОВ ОСОБА_3 Сервіс є правомірними.

Таким чином, відповідачем вірно зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Ликиф-Агрострой , ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД , ТОВ Будтранс-2009 , ТОВ Будівництво УКР-М , ТОВ ОСОБА_3 гарант сервіс та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту і витрат та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом, оскільки господарські операції між контрагентами не були підтверджені, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Не надано суду товарно-транспортні накладні, які свідчать про поставку товару, докази оприбуткування товару та використання в господарській діяльності.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд надає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам закону та дійшов висновку, що ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Ликиф-Агрострой , ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД , ТОВ Будтранс-2009 , ТОВ Будівництво УКР-М , ТОВ ОСОБА_3 гарант сервіс не мало можливості фактичного здійснення господарських операцій.

Посилання позивача на те, що ним були втрачені всі первинні документи стосовно контрагентів, по яких проводилась перевірка не приймається судом до уваги, оскільки позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження втрати документів. Крім того, податковий орган витребував інші документи, які не були зазначені, як втрачені (арк.спр.23 том.1) журнали-ордери і відомість по рахунках, аналіз рахунків, головну книгу за 2009-2012 роки, картки по підприємствам стосовно яких проводилась перевірка, зворотньо-сальдові відомості, податковий облік валових доходів та витрат, але вони також не були надані, тому суд вважає, що в такий спосіб- ненаданням документів та посиланням на їх втрату позивач намагається уникнути відповідальності.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко