Рішення

від 11.01.2017 по справі 904/10695/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.2017 Справа № 904/10695/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.СПЕЦ.ПЕРЕРОБКА", м. Дніпро

про стягнення штрафу

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 2248 від 27.10.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.СПЕЦ.ПЕРЕРОБКА" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 44 105,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2016 відповідачем було відправлено зі станції Дніпропетровськ Придніпровської залізниці вантаж у вагоні № 65724213 за накладною № 46715355 на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці. Під час проходження вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу за результатами якої виявлено, що маса вантажу на 2700 кг менше, ніж зазначена у накладній. Факт невірно зазначеної маси вантажу в накладній зафіксовано комерційним актом НА № 001378/206/438 від 21.05.2016. Згідно з накладною № 46715355 провізна плата за вагон № 65724213 за всю відстань складає 8821,00 грн., а тому, відповідно до п.п. 118, 122 Статуту залізниць України сума штрафу складає 44105,00 грн. (8821,00 грн. х 5 = 44 105,00 грн.).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.12.2016.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 13.12.2016 на 11.01.2017.

11.01.2017 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 за залізничною накладною №46715355 зі станції Дніпропетровськ Придніпровської залізниці до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відповідачем здійснено відправлення вантажу (брикетів титаномагнетитової руди навалом) у вагоні № 65724213 із визначенням провізної плати за вагон у розмірі 8821,00 грн. (а.с.8).

Під час проходження вантажу через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено комісійне переважування вагону № 65724213, про що складений комерційний акт НА № 001378/206/438 від 21.05.2016 (а.с.9).

Згідно з розділом "Д" комерційного акту НА № 001378/206/438 від 21.05.2016 при переважуванні вагона в статичному режимі, на справних 150 тн. вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ - Вузол, що пройшли держповірку 15.01.2016 виявилося: вага брутто 87500 кг., тара перевірена - 22200 кг., нетто - 65300 кг, що менше ваги зазначеного в документі на 2700 кг. Навантаження вантажу рівномірне, нижче бортів на 70 - 100 см., слабко марковане вапном, без заглиблень. Слідів втрат та розкрадання вантажу немає. Торцеві двері і розвантажувальні люка з обох сторін закриті. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вагона вага підтвердилась.

Причиною виникнення спору є неправильно зазначена у накладній № 46715355 маса вантажу у вагоні № 65724213, що є підставою для нарахування штрафу на підставі п.п. 118, 122 Статуту залізниць України.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції (пп. 1, 2, 3 п. 23 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (пп. 1, 2 п. 24 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (пп. 4 п. 52 Статуту залізниць України).

Порядок проведення зважування передбачений Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 861/5082, а саме розділом Правила приймання вантажу до перевезення (далі-Правила).

Відповідно до пункту 5 Правил загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 N 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 23.04.2004 за N 527/9126.

Визначення маси спірного вантажу здійснювалося на 150 т вагонних вагах № 14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Згідно з п. 2.2 Інструкції якщо ЗВВТ відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів з питань метрології, вони беруться до обліку працівником вагового господарства дирекції, який оформляє технічний паспорт ваг установленої форми (згідно з додатком), де робиться запис про виконану повірку.

Так, у технічному паспорті ваг № 14, який оформлено відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004 № 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 23.04.2004 за № 527/9126, мається запис про останню повірку від 15.01.2016 з відбитком повірочного тавра та відповідним записом (а.с.13).

Таким чином, зважування вагону № 65724213, яким перевозився вантаж (брикети титаномагнетитової руди навалом), проводилось з дотриманням вимог встановлених чинним законодавством.

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (п. 105 Статуту залізниць України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт НА № 001378/206/438 від 21.05.2016, яким засвідчена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній № 46715355, складений відповідно до вимог, що пред'являються до його складання Правилами складання актів.

Згідно з пунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з пунктом 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (пункт 122 Статуту залізниць України).

Пунктом 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З урахуванням встановлених обставин у справі розрахована позивачем сума штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу визначена правильно, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 44105,00 грн. (8821 х 5 = 44105,00).

Водночас, суд вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір штрафу, що підлягає до стягнення, виходячи з такого.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Так, частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З наведеного вбачається, що господарському суду надано право на зменшення розміру пені у взаємозв'язку (сукупністю) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру пені, однак право на звільнення від сплати пені господарському суду Господарським процесуальним кодексом не надано.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

На можливості зменшення розміру штрафу з урахуванням усіх конкретних обставин справи при розгляді справ аналогічної категорії наголошено також в п.6.4 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу суд приймає до уваги те, що штрафна санкція вантажовідправника, передбачена п.п.118, 122 Статуту залізниць України є досить значною, розмір штрафу є непомірно великим у порівнянні і з вартістю послуг перевезення (8821,00 грн.), відсутність збитків у позивача тощо.

На підставі викладених обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 75%, від суми що підлягає до стягнення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі, так як зменшена сума шрафу нарахована правомірно і зменшена на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1378 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.СПЕЦ.ПЕРЕРОБКА" (49050, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8, код 34681151) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 11026,25 грн. та судовий збір у сумі 1378,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2017

Суддя ОСОБА_2