ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.01.2017 Справа № 904/9868/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ
до Приватного підприємства "АМСТЕРДАМ", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Дніпро
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. б/№ від 12.01.2016)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариства "ОТП Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "АМСТЕРДАМ" про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення - магазин, загальною площею 638,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Будьонного, б. 12, прим. 134, що належить ПП "АМСТЕРДАМ" у рахунок погашення заборгованості громадянина ОСОБА_1 перед ПАТ "ОТП Банк" за кредитним договором № СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 98 210,09 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 25 493,57 доларів США, а загалом складає 123 703,66 доларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 3 113 200,55 гривень та просить зазначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьою особою зобов'язань за кредитним договором № СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, який забезпечений нерухомим майном за договором іпотеки № РМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, укладеними між позивачем та відповідачем.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.20016, порушено провадження у справі, а розгляд призначено в судовому засіданні на 15.11.2016. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.
15.11.2016 позивач подав через канцелярію суду заяву, якою просив суд долучити до матеріалів справи докази направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками.
В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 15.11.2016 на 05.12.2016 та з 05.12.2016 на 20.12.2016.
20.12.2016 на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2016, позивач подав через канцелярію суду звіт про оцінку майна №742-11-16 від 18.11.2016. Також позивачем було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 продовжено строк вирішення на 15 днів до 16.01.2017, а розгляд справи відкладено на 12.01.2017.
12.01.2017 представник позивача подав через канцелярію суду пояснення по справі, в яких вказав, що в розрахунку заборгованості по кредитному договору відображено погашення кредиту 20.11.2009 в розмірі 3275,91 доларів США, при цьому 23.11.2009 відображено отримання кредиту в розмірі 1634,77 доларів США. Позивач вказав, що 20.11.2009 ОСОБА_1 було сплачено кредит у розмірі 1641,14 доларів США, в той час як комп'ютерною програмою помилково було відображено суму3275,91 доларів США, зазначене відбулось через технічну помилку програмного забезпечення, та було виправлено працівниками банку в ручному режимі, а різницю в розмірі 1634,77 доларів США було перенесено в кредит рахунку. Крім того, позивач вказав, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05.12.2016 у справі №205/6416/16-ц було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007 у сумі 3 113 200,55 гривень (що складає 123703,66 доларів США), яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 98 210,09 доларів США та заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 25 493,57 доларів США. Копія зазначено рішення була залучена до матеріалів справи. Крім того, позивач надав пояснення щодо зміни відсоткової ставки та зазначив, що ця зміна була обумовлена укладеним між сторонами додатковим договором №2 від 21.07.2014.
Також, 12.01.2017 позивач подав через канцелярію суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що в зв'язку з прийняттям Дніпропетровською міською радою рішення про зміну назви вулиці на якій розташований предмет іпотеки, позивач просив уточнити свої позовні вимоги та звернути стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення - магазин, загальною площею 638,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, б. 12, прим. 134, що належить на праві власності ПП "АМСТЕРДАМ" у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "ОТП Банк" за кредитним договором № СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 98 210,09 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 25 493,57 доларів США, а загалом складає 123 703,66 доларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 3 113 200,55 гривень. Встановити початкову ціну предмета іпотеки - нежиле приміщення - магазин, загальною площею 638,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, б. 12, прим. 134 для його подальшої реалізації в розмірі 2 778 000 гривень. Зазначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. На підставі ст. 22 ГПК України зазначене клопотання прийнято судом до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
04.04.2007 між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОТП Банк ) (позивач -банк) та громадянином ОСОБА_1 (боржник - третя особа) було укладено кредитний договір № СМ-SME301/078/2007 (а.с. 11-18).
Відповідно до п. 2 частини 1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту складають -275 000,00 доларів США; кредит надається чотирма траншами: 1-й транш 125 000 доларів США, 2-й транш 50 000 доларів США,3-й транш 50 000 доларів США,4-й транш 50 000 доларів США; цільове використання кредиту - споживчі цілі та проведення ремонту нерухомого майна; дата остаточного повернення кредиту 04 квітня 2014 року.
Відповідно до п. 3 частини 1 кредитного договору, сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі фіксований відсоток 5 % +FIDR. Процента ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розмішені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов цього договору, ставка FIDR буде визначатись самостійно банком, інформація щодо якої розміщується в приміщенні банку (як в головній конторі так і в філіях/представництвах/відділеннях банку) та інформативних стендах.
Пунктом 1.5.1 частини 2 кредитного договору встановлено, що починаючи з дати видачі першого траншу кредиту та до дати видачі кредиту в повному обсязі сплата відсотків за користування виданою частиною кредиту, нарахованих на дату їх фактичної сплати, здійснюється позичальником, щомісячно на рахунок банку не пізніше 20 числа кожного календарного місяця шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням зі свого поточного рахунку відкритого у банку на транзитний рахунок банку.
Розмір відсотків, що підлягають щомісячній сплаті, визначається виходячи із відсоткової ставки, вказаної у п. 1.4. цього договору (п.1.5.1.1. договору).
Згідно з пунктом 1.5.4 кредитного договору при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов'язань банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань у наступній черговості:
1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочка матиме місце);
2) проценти, нараховані на прострочену до повернення суму кредиту (якщо прострочка матиме місце);
3) прострочена до повернення сума кредиту (якщо прострочка матиме місце);
4) пеня за несплату в строк процентів (якщо прострочка матиме місце);
5) пеня за не повернення в строк суми кредиту (якщо не повернення матиме місце);
6) строкові проценти за користування кредитом;
7) штраф за нецільове використання кредиту;
8) комісія за дострокове часткове або повне виконання боргових зобов'язань (у випадку її застосування);
9) сума основного боргу за кредитом.
На виконання умов укладеного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 275 000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи валютними меморіальними ордерами №1 від 05.04.2007, №2 від 06.04.2007, №3 від 10.04.2007 (а.с.76).
17.04.2009 між позичальником та банком було укладено додатковий договір №1, яким було внесено зміни до графіку платежів та визначено, що остаточною датою повернення кредиту є 04.04.2019 (а.с.21-23).
21.07.2014 між позичальником та банком було укладено додатковий договір №2, згідно якого сторони дійшли згоди, що на період з 21.07.2014 по 19.10.2014 для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована ставка в розмірі 6% річних, а на період з 20.10.2014 до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка (стандартна процентна ставка) в розмірі 5,9 % річних + FIDR. Також сторони прийшли до згоди встановити, що остаточною датою повернення кредиту є 20.03.2019 (а.с.26-30).
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника (ОСОБА_1В.) за кредитним договором №СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, між банком (позивач-іпотекодержатель) та Приватним підприємством Амстердам (відповідач - іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № РМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007 (а.с.36-41).
Відповідно до п.3.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є нежиле приміщення - магазин, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Будьонного, б. 12, прим. 134, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежилого приміщення, магазину від 14.09.2006, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.09.2006 та зареєстрований в реєстрі за номером 6712, і зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 14.09.2006 за номером 1570505, зареєстрований в комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", що підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №12905424 від 14.12.2006 за реєстраційним номером 15375981.
У пункті 3.2. договору визначено, що предмет іпотеки складається з: у житловому будинку літ. А-5 нежитлове приміщення-магазин з підвалом №134: в підвалі поз. 1-16, на І-му поверсі поз. 101-120, загальною площею 638,5 кв.м., ґанки а 2 , а 3 . Примітка: збільшення кількості позицій за рахунок устаткування перегородок. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно виданим КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" №14097619 20.04.2007 загальна вартість предмета іпотеки становить 168 117,05 грн.
Відповідно до пункту 6.2 договору іпотеки, іпотекодержатель має право вдовольнити із вартості предмету іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин:
несплати боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі;
порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань за ст. 5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.
інших обставин, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1.9.1. кредитного договору незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених у п. 2.3.7. та ст. 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі - вимога). При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
У період з 20.04.2007 по 24.03.2014 позичальником здійснено часткове погашення кредиту, в зв'язку з чим заборгованість за кредитним договором становить 123 703,66 доларів США (заборгованість за кредитом у сумі 98 210,09 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 25 493,57 доларів США), що за курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 3 113 200,55 гривень.
16.06.2016 позивачем на адресу боржника та на адресу відповідача були направлені досудові вимоги вих. №85-01-85-2/795-бт та вих. №85-01-85-2/794-бт від 15.06.2016 про погашення заборгованості за кредитним договором, в яких позивач вимагав достроково погасити заборгованість в повному обсязі (а.с.48, 71).
Крім того, 16.06.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено іпотечне повідомлення вих. №85-01-85-2/797-бт від 15.06.2016, в якому позивач вимагав погасити заборгованість у повному обсязі та повідомив, що в разі не погашення заборгованості позивач буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с.49).
Також, 21.09.2016 позивачем на адресу відповідача було вдруге направлено іпотечне повідомлення, в якому позивач вимагав достроково погасити заборгованість в повному обсязі та повідомив, що в разі не погашення заборгованості позивач буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с.73).
Відповідач та позичальник на вимоги позивача не відреагували, заборгованість за кредитним договором у розмірі 123 703,66 доларів США (заборгованість за кредитом у сумі 98 210,09 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 25 493,57 доларів США) сплачена не була.
В зв'язку з неналежним виконанням третьою особою (боржником) зобов'язань за кредитним договором № СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, який забезпечений нерухомим майном за договором іпотеки (майнова порука) № РМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "ОТП Банк" за кредитним договором № СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007 в розмірі 123 703,66 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення - магазин, загальною площею 638,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, б. 12, прим. 134, що належить на праві власності ПП "АМСТЕРДАМ" та зазначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, що і є предметом даного спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ч. 1ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Аналогічні положення щодо дострокового виконання зобов'язань позичальником викладені в п. 1.9.1. кредитного договору.
За розрахунком позивача, заборгованість за кредитним договором становить 123 703,66 доларів США (заборгованість за кредитом у сумі 98 210,09 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 25 493,57 доларів США), що за курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 3 113 200,55 гривень.
Перевіркою правильності розрахунку порушень не встановлено.
Доказів погашення вказаної заборгованості на час розгляду справи ОСОБА_1 та відповідач не надав.
Згідно зі ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а статтею 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статтею 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
В ст. 7 Закону України "Про іпотеку" зазначено про те, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:
- витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;
- витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;
- витрат на страхування предмета іпотеки;
- збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Відповідно до п. 6.1. договору іпотеки, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги (фактичні вимоги): (а) всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником, і (б) вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням боржником чи іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, враховуючи невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк правомірно набув право на задоволення своїх законних вимог за рахунок предмету іпотеки.
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлена можливість звернення стягнення та реалізації предмету іпотеки за рішенням суду. Також частиною 5 цієї статті Закону передбачено способи реалізації предмету іпотеки за рішенням суду, а саме - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Частиною 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст.12. Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно наявного в матеріалах справи звіту про оцінку майна №742-11-16 від 18.11.2016 (а.с.93-123), ринкова вартість предмета іпотеки становить 2 778 000 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватися належним чином в установлені строки.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення - магазин, загальною площею 638,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, б. 12, прим. 134, що належить на праві власності Приватному підприємству "АМСТЕРДАМ" (49000, м. Дніпро, вул. Новоорловська, буд. 24, приміщення 15, код 34060235) у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (49000, м. Дніпро, Військова частина А-0730АДРЕСА_1) перед Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (01061, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код 21685166) за кредитним договором № СМ-SME301/078/2007 від 04.04.2007, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 98 210,09 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 25 493,57 доларів США, а загалом складає 123 703,66 доларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 3 113 200,55 гривень.
Встановити початкову ціну предмета іпотеки - нежиле приміщення - магазин, загальною площею 638,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, б. 12, прим. 134 для його подальшої реалізації в розмірі 2 778 000 гривень.
Стягнути з Приватного підприємства "АМСТЕРДАМ" (49000, м. Дніпро, вул. Новоорловська, буд. 24, приміщення 15, код 34060235) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01061, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код 21685166) судовий збір у розмірі 46 698,01 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.01.2017
Суддя ОСОБА_4
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2017 |
Оприлюднено | 20.01.2017 |
Номер документу | 64099275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні