Рішення

від 11.01.2017 по справі 908/3164/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/123/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2017 справа № 908/3164/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (69035, місто Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

до відповідача ОСОБА_1 комунального дошкільного навчального закладу «Колобок» Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Набережна, 4)

про стягнення 395570,56 грн. вартості безпідставно набутого майна

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № Др-1-0117 від 11.01.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, наказ № 102-к від 04.12.2002 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 28.11.2016 р. звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» з позовною заявою до ОСОБА_1 комунального дошкільного навчального закладу «Колобок» Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення 395570,56 грн. вартості безпідставно набутого майна. Підставою для звернення з позовом до суду є несплата вартості спожитого за січень-квітень 2016 року природного газу відповідачем, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 395570,56 грн.; споживачу не припинялося (не обмежувалося) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Ухвалою суду від 30.11.2016 року порушено провадження у справі № 908/3164/16, присвоєно справі номер провадження 18/123/16, судове засідання призначене на 11 січня 2017 року. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними у справі документальними доказами та закінчений 11.01.2017 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.01.2017 р. подав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі у сумі 395570,55 грн. відповідно до ст. 78 ГПК України, зазначивши, що заперечень стосовно вартості отриманого газу та його об'єму відповідач не має, а також надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом січня-квітня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» постачало на адресу ОСОБА_1 комунального дошкільного навчального закладу «Колобок» Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області природний газ, спожитий обсяг якого складає 48,981 тис. м.куб. за ціною 6730 грн./тис.м.куб, загальною вартістю 395570,55 грн.

Листом вих. № 1966 від 30.05.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» звернулось до ОСОБА_1 КДНЗ Колобок із пропозицією укласти договір на постачання природного газу на протязі січня-квітня 2016 р., направивши на адресу відповідача два примірники проекту договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів для його підписання та повернення одного примірнику на адресу позивача. Цим листом позивачем також направлено акти приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2016 року на загальну суму 395570,55 грн. та акт звіряння взаємних розрахунків.

На час розгляду справи відповідачем проект договору не підписано та на адресу позивача не повернуто.

Однак, ОСОБА_1 комунальний дошкільний навчальний заклад «Колобок» Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в жовтні 2016 р. підписав акти приймання-передачі природного газу: № ЗЗП00001771 від 21.10.2016 р. на суму 172640,65 грн., №ЗЗП00003558 від 21.10.2016 р. на суму 110180,87 грн., № ЗЗП00005059 від 21.10.2016 р. на суму 99997,03 грн., № ЗЗП00006362 від 21.10.2016 р. на суму 12752,00 грн. за період споживання природного газу з січня по квітень 2016 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 11-14).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» № 329-VІІІ від 09.04.2015 р. постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Як вище зазначено, договір не підписано сторонами.

Згідно з п. 20 глави 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496, визначено, що споживач зобов'язується: дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами; здійснювати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативних екологічних наслідків тощо в разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) постачання (розподілу/транспортування) природного газу; забезпечувати допуск представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення на територію власних об'єктів для звірки даних фактичного споживання природного газу; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу; інших випадках, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.

Поставивши відповідачеві природний газ товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» отримало право вимагати від відповідача повернути вартість поставленого природного газу - грошових коштів в розумінні ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин норму статті 1212 ЦК України, оскільки саме вона регулює правовідносини, що виникли у сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У пункті 7 інформаційного листа ВГСУ від 20.04.2015 р. № 01-06/631/15 Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" вказано, що стаття 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України (постанова від 25.02.2015 р. № 910/1913/14).

Доказів наявності договірних відносин безпосередньо між позивачем та відповідачем сторонами не надано.

Внаслідок невжиття відповідачем дій щодо погашення виниклої заборгованості, відсутності письмових пояснень щодо ускладнюючих обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

На день розгляду спору відповідач доказів сплати вартості спожитого природного газу не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги у розмірі 395570,56 грн. щодо повернення безпідставно набутого майна - вартості поставленого природного газу підлягають задоволенню в розмірі 395570,55 грн., в іншій частині позовних вимог в розмірі 0,01 грн., суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову, суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 комунального дошкільного навчального закладу «Колобок» Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Набережна, 4, ідентифікаційний код 35716389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (69035, місто Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ідентифікаційний код 39587271) 395570,55 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот сімдесят грн. 55 коп.) вартості спожитого природного газу, 5933,56 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять три грн. 56 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 16 січня 2017 р.

Суддя В.В. Носівець